Справа № 2а/2470/235/12
Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
29 листопада 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним , -
В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд із адміністративним позовом до начальника відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Гавриш Галини Андріївни, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просила визнати рішення начальника ВГІРФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Гавриш Г.А. про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 згідно заяви від 01.03.2011 року протиправним.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також не повне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, з 26.08.1971 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 та є власником 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.10.2009 року та витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.11.2009 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2002 року, укладеного між померлим чоловіком позивачки - ОСОБА_5 та ОСОБА_3, 11/60 частин жилого будинку по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, що підтверджується також листом ЧКОБТІ № 1750.
20.01.2012 року позивачка звернулась з заявою до начальника СГІРФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області з вимогою про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_3 в кв. АДРЕСА_2.
Начальник СГІРФО Гавриш Г.А. надала відповідь про відмову у задоволенні її заяви, оскільки громадянка ОСОБА_3 01.03.2011 року зареєструвала місце проживання в АДРЕСА_2 згідно заяви про реєстрацію місця проживання, яку оформив та видав ПП "Регіон-Центр" та на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2002 року №4255 на 11/60 частин житлового будинку по вул.Ніжинській, власником якого є ОСОБА_3, та у відповідності до довідки ЧКОБТІ від 10.10.2003 року № 1750 про розрахунок ідеальних часток між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1. В даній довідці зазначено, що власником квартири АДРЕСА_2 являється ОСОБА_3
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст 6. Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", заява особи про реєстрацію місця проживання є підставою для реєстрації місця проживання особи.
Також, відповідно до цієї статті особа для реєстрації подає такі документи: письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати та два примірники талона зняття з реєстрації та забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року №985 "Про затвердження зразків документів необхідних для реєстрації місця проживання в Україні", підставою для реєстрації є заява, яка повинна містити відомості про підстави для реєстрації місця проживання заявника за зазначеною адресою (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму оренди та інше) або згоду власника житла на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів зазначених вище, як підстави для реєстрації. Таким чином, законодавство, що регулює правовідносини у сфері реєстрації місця проживання не вимагає для співвласника житлового приміщення надання дозволу на реєстрацію місця проживання від іншого співвласника вказаного житлового приміщення чи від інших осіб, оскільки основною правовою підставою для реєстрації місця проживання фізичної особи є належність їй житлового приміщення (або його частини) на праві власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Таким чином, ОСОБА_3 цілком законно зареєструвала своє місце проживання за адресою АДРЕСА_2, оскільки придбала дане помешкання згідно договору купівлі-продажу від 17.08.2002 року посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу. Також вищезазначене підтверджується довідкою ЧКОБТІ № 1750 в якій вказано, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3, а тому реєстрація місця проживання ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 не може бути скасована, так як вона здійснена згідно чинного законодавства.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог, так як дії начальника відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Гавриш Галини Андріївни є правомірними, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Смілянець Е. С.
/підпис/ Сторчак В. Ю.
З оригіналом згідно:
секретар