Ухвала від 29.11.2012 по справі 2209/1739/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2209/1739/12

Головуючий у 1-й інстанції: Чорна Л.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі про визнання відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу період роботи з 12.11.1985 року по 16.01.1987 року, на посаді молодшої медсестри невідкладної хірургії в 333 окружному військовому госпіталі м.Новосибірськ та призначити їй пільгову пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2012 року позов задоволено, а саме визнано неправомірними дії працівників Пенсійного фонду в Красилівському районі щодо відмови в зарахуванні позивачу стажу роботи з 12.11.1985 року по 16.01.1987 року в 333 окружному військовому госпіталі м.Новосибірськ, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років; зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Красилівському районі Хмельницької області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугою років, починаючи з 08.08.2011 року, враховуючи стаж роботи з 12.11.1985 року по 16.01.1987 року в 333 окружному військовому госпіталі м.Новосибірськ Російської Федерації.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пільгової пенсії за вислугу років як медичному працівнику.

Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі відмовило у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки недостатньо стажу для призначення відповідного виду пенсії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було підстав відмовляти в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", оскільки її пільговий стаж підтверджується належними документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Основним документом, що підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсії є трудова книжка, що передбачено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, з трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що у спірний період з 12.11.1985 року по 16.01.1987 року вона працювала на посаді молодшої медсестри невідкладної хірургії в 333 окружному військовому госпіталі м.Новосибірськ.

Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України під 12.08.1993р. № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у якій має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, ця норма закону передбачає при відсутності трудової книжки чи відповідних записів, надання довідок, які підтверджують особливі умови праці.

Як вже було встановлено, позивач має трудову книжку з відповідними записами та яка заповнена відповідно до вимог чинного законодавства, яке регулює ведення трудових книжок.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в постанові Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року не зазначена посада молодшої медичної сестри, однак у вказаній постанові є посилання також на те, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, а саме постанови Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17.12.1959 року, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі, - залишити без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Сторчак В. Ю.

З оригіналом згідно:

секретар

Попередній документ
27950453
Наступний документ
27950455
Інформація про рішення:
№ рішення: 27950454
№ справи: 2209/1739/12
Дата рішення: 29.11.2012
Дата публікації: 12.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: