Дата документу 26.11.2012 Справа № 1622/5331/2012
Провадження № 2/1622/3263/2012
Справа № 1622/5331/2012
Іменем України
12.11.2012 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі :
головуючого -судді Тімошенко Н.В.,
при секретарі -Битко О.М.,
за участю представника позивача -ОСОБА_1, представників відповідача: Біховець А.Л., Логашкіна С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Крюківського вагонобудівельного заводу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,
встановив:
12.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Крюківського вагонобудівельного заводу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Позивач посилався на те, що у вересні 2010 року він був прийнятий на роботу в комбінат громадського харчування ПАТ Крюківський вагонобудівний завод спочатку на посаду вантажника, а згодом на посаду експедитора.
16 березня 2012 року мати позивача, ОСОБА_1, отримала від відповідача листа вих. №28-01-10/334 від 15.03.2012 року, з якого стало відомо, що наказом №249к від 30.01.2012 року він звільнений з роботи за прогули згідно п.4 ст.40 КЗпП України.
Позивач не згоден із звільненням, вважає його незаконним з наступних підстав.
У ніч з 09 січня на 10 січня 2012 року позивач був побитий в м.Кременчуці працівниками патрульно-постової служби. По даному факту була порушена кримінальна справа.
10.01.2012 року позивач вийшов на роботу, але після побиття дуже погано себе почував і не зміг продовжувати роботу. Позивач попередив про це за місцем роботи і поїхав до дому в м.Полтаву на лікування. У зв»язку із травмою голови позивач перебував в такому стані, що важко розумів все що відбувалося, не міг самостійно надати собі допомоги, звернутися до лікарні. Лише 22.01.2012 року завдяки допомозі матері, ОСОБА_1 йому була зроблена комп'ютерна томографія головного мозку, яка виявила субдуральну гематому правої лобної області, перелом костей носа, перелом глазничної пластинки решітчастої кості справа, остаточні явища нерізко вираженого травматичного САК, латеральну дислокацію мозку вліво, начальних ознак повторної ішемії правої затилочної долі, гематоєтмоіт, міжтканеву емфізему.
З часом стан здоров»я погіршувався, а тому 28 січня 2012 року позивач був госпіталізований в нейрохірургічне відділення Полтавської обласної лікарні, де в той же день йому була зроблена операція, пов»язана з трепанацією черепа, та він перебував на лікуванні до 14 лютого 2012 року, з 14.02.2012 року по 22.02.2012 року перебував на стаціонарному лікуванні в Першій Полтавській міській клінічній лікарні, а з 23.02.2012 року по день подання позову до суду перебував на амбулаторному лікуванні в 4-й полтавській міській клінічній лікарні. Позивач продовжує хворіти та потребує лікування.
Відповідачу було відомо, що позивач отримав травми і знаходився на лікуванні, за місцем роботи відправлялися листки непрацездатності позивача з метою їх оплати, а тому відповідач не мав права звільнити позивача під час хвороби і перебування на лікарняному.
Відповідач не направив позивачу наказ про його звільнення з роботи, та не повернув трудову книжку.
Позивач вважає, що відповідач повинен виплатити йому середній заробіток з моменту звільнення і по день поновлення на роботі.
Крім того, позивач, на даний час, є непрацездатним, вимушений лікуватися, на що витрачає значні кошти. У цей тяжкий для нього період він дізнався про звільнення з роботи, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків. Оскільки відповідач не оплатив лікарняні листи позивача, він змушений був прикладати додаткові зусилля для підшукання коштів для лікування, брати кошти в борг. Все це завдавало позивачу моральних страждань, що негативно впливало на його стан здоров»я. Незаконне звільнення з роботи також викликало у нього обурення і хвилювання.
Оскільки, позивач категорично не погоджується із звільненням його з роботи і з такою підставою звільнення, він вимушений звернутися до суду.
Позивач просив поновити його на посаді експедитора комбіната громадського харчування публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»та стягнути з публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення з роботи і по день поновлення на роботі, моральну шкоду в розмірі 8000 грн., 300 грн. за правову допомогу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягавши на їх задоволенні.
Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та інші зібрані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював на посаді експедитора комбінату громадського харчування ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
10.01.2012 р. о 7 год. 50 хв. позивач з'явився на роботі та відмовився приступати до її виконання. На вимогу керівника підрозділу ОСОБА_5 щодо надання пояснення стосовно відмови позивача від виконання передбачених трудовим договором обов'язків, останній відмовився письмово чи усно пояснювати свою поведінку, а лише заявив, що робити він не буде і має намір звільнитися з підприємства.
Після даного висловлювання позивач самовільно залишив робоче місце та пішов за межі підприємства у невідомому напрямі. До закінчення робочої зміни (15 год. 30хв.) позивач на території підприємства (у підрозділі) не з'являвся.
Факт порушення вище зазначених вимог трудового законодавства Позивачем підтверджується актом від 10.01.2012р., складеним у довільній формі та підписаним директором комбінату харчування ОСОБА_5, заступником директора ОСОБА_6, товарознавцем ОСОБА_7, начальником ділянки з переробки м'ясопродуктів ОСОБА_8 та ст. комірником ОСОБА_9
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, з яким укладено трудовий договір.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «КВБЗ»(п. 5.1) передбачено, що початок роботи на підприємстві для цехових працівників (позивач відноситься до даної категорії працівників) починається о 07 год. 00 хв..
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.92р. прогулом є відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Крім того, позивач всупереч вимогам закріплених у КЗпП та порушуючи норми п. 5.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «КВБЗ»прийшов на роботу у стані алкогольного сп'яніння. Факт алкогольного сп'яніння підтверджується актом від 10.01.2012р., який було складено у довільній формі і підписаний комісією у складі начальника СЕП ОСОБА_10, голови цехового комітету комбінату харчування ОСОБА_8 та інженером з організації праці ОСОБА_11 (від проходження медичного обстеження позивач відмовився).
11.01.12р. позивач з невідомих причин взагалі не з'явився на підприємстві. Адміністрація, занепокоєна відсутністю працівника на робочому місці, а також з метою з'ясування причин відсутності останнього на роботі, організувала комісію з працівників: інженера з організації праці ОСОБА_11, товарознавця ОСОБА_7 та голови цехового комітету ОСОБА_8 для відвідування позивача за місцем проживання: АДРЕСА_2. По результатам перевірки складено акт від 11.01.2012р. та зазначено, що двері до квартири за місцем проживання позивача ніхто не відчинив.
У зв'язку із відсутністю позивача на робочому місці з невідомих причин, 12.01.2012р. на адресу його державної реєстрації (АДРЕСА_1) направлений лист № 28-01-10/47 від 12.01.2012р. із вимогою терміново повідомити за місцем роботи причину не виходу на роботу з 10.01.2012р. по 12.01.2012р. (копія листа, виписки з реєстру та дублікату повідомлення додаються).
Відповідно до доповідних інженера з організації праці ОСОБА_11 від 16.01.2012р. та в.о. заступника директора комбінату харчування ОСОБА_12 від 16.01.2012р. позивач продовжує бути відсутнім на робочому місці без поважних причин.
У зв'язку з відсутністю без поважних причин позивача на роботі з 10.01.12р. по 16.01.12р. директор комбінату харчування ПАТ «КВБЗ»ОСОБА_5, 16.01.2012р. направила на ім'я директора з персоналу та соціальних питань ПАТ «КВБЗ»ОСОБА_13 (уповноважена особа відповідача відповідно до наказу № 174 від 05.06.2008р.) клопотання з проханням про направлення на розгляд первинної профспілкової організації комбінату громадського харчування подання про звільнення із заводу за прогули на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України експедитора ОСОБА_4
Згідно з вимогами ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (первинної профспілкової організації, членом якої є працівник).
Керуючись вище зазначеною нормою законодавства, директор з персоналу та соціальних питань ПАТ «КВБЗ»ОСОБА_13 направив подання від 16.01.2012р. на ім'я голови виборного органу первинної профспілкової організації комбінату громадського харчування про розгляд питання щодо звільнення з заводу ОСОБА_4 за здійснення прогулів з 10 січня 2012р. і по теперішній час без поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП подання про звільнення працівника має розглядатися у присутності працівника, на якого воно винесено.
Виконуючи вимогу вказаної статті КЗпП 17.01.2012р. на адресу державної реєстрації Позивача АДРЕСА_1) відправлено лист-запрошення №28-01-10/57 від 16.01.2012р. на засідання виборчого органу первинної профспілкової організації комбінату громадського харчування, яке мало відбутися 19.01.2012р. о 15 год. 00хв. (копія листа виписки з реєстру за 17.01.2012р. та дублікату повідомлення додається).
Більш того, 16.01.12р. голова цехового комітету ОСОБА_8 в телефонному режимі запросив позивача на засідання профспілкового комітету (на 19.01.12р.), а також запропонував надати пояснення з приводу здійснення прогулів останнім (роздруківка телефонних дзвінків додається).
На засідання виборного органу первинної профспілкової організації 19.01.2012р. позивач не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП, якщо працівник або його представник не з'явився на засідання виборчого органу профспілкової організації, розгляд заяви відкладається до наступного засідання, яке має відбутися в 15-денний термін з дня першого засідання.
19.01.2012р. на адресу державної реєстрації позивача був направлений лист-запрошення на повторне засідання цехового комітету для вирішення питання про звільнення останнього з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП (копія листа, виписки з реєстру за 20.01.2012р. та дублікату повідомлення додається).
Також слід відзначити, що голова цехового комітету ОСОБА_8 19.01.2012р. в телефонному режимі розмовляв із позивачем та запрошував його на засідання виборчого органу профспілкової організації, яке відбудеться 25.01.2012р. о 10.00. У відповідь позивач повідомив, що знаходиться у м. Полтава та з'явиться на підприємстві 23.01.2012р. для оформлення документів про звільнення.
Згідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП, якщо працівник або його представник повторно не з'явився на засідання первинної профспілкової організації без поважних причин, подання може розглядатися за його відсутності.
У зв'язку з повторним не з'явленням позивача на засідання цехового комітету та керуючись згаданою нормою трудового законодавства, 25.01.2012р. було проведено засідання цехового комітету та адміністрації комбінату харчування ПАТ «КВБЗ».
В результаті повного та всебічного розгляду питання стосовно звільнення позивача з підприємства на підставі п.4 ст.40 КЗпП, члени комісії дійшли до висновку (одноголосно) щодо доцільності звільнення позивача на підставі п.4 ст.40 КЗпП.
Рішення комісії відображено в протоколі № 1 від 25.01.12 р.
Згідно до ч. 8 ст. 43 КЗпП власник має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
26.01.12р. відповідачем відповідно до вимог законодавства було підготовлено проект наказу про звільнення позивача з формулюванням: «за здійснення прогулів з 10.01.2012р. по теперішній час без поважних причин». Даний наказ був зареєстрований наступного робочого дня, а саме 30.01.2012р. за номером 249к (копія наказу додається).
Нормою п.4 ст.40 КЗпП передбачено можливість у випадках самовільного залишення працівником роботи, звільнити останнього з зазначенням останнього дня роботи як дня звільнення, хоча наказ про звільнення може бути виданий значно пізніше.
Таким чином у відповідача були законі підставі для звільнення позивача відповідно до п.4 ст.40 КЗпП.
Більш того, відповідачем було належним чином виконано вимоги трудового законодавства України та жодним чином не порушено встановленого законодавцем порядку звільнення працівника.
По - друге, з наданих позивачем документів (виписка із історії хвороби №1706) вбачається, що травму він отримав 22.01.12р. внаслідок побиття невідомими особами в кафе «12 стільців» під час вживання останнім алкогольних напоїв.
Лист непрацездатності серії АВТ № 966945 виданий позивачу 28.01.12р.
Документів, які б підтверджували відсутність на роботі позивача з 10.01.12р. по 27.01.12р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному чи з інших поважних причин, останнім не надано.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.92р. розірвання трудового договору з ініціативи власника не може бути визнано обґрунтованим, якщо у день звільнення працівнику видано лікарняний листок про його тимчасову працездатність.
Таким чином, відповідачем не було порушено згадану норму законодавства оскільки позивач відповідно до наказу №249к був звільнений з підприємства 10.01.12р. (в той час позивач не знаходився на лікарняному, так як лист непрацездатності серії АВТ №966945 виданий йому 28.01.12р.).
Твердження позивача зазначені у позові стосовно того, що він начебто попереджував відповідача про погане самопочуття і у зв'язку з цим він не може виконувати трудові обов'язки 10.01.12р., а також те, що відповідачу було відомо про отримання травми і лікування позивача, не відповідає дійсності. Оскільки, а ні 10.01.12р. під час розмови з адміністрацією підрозділу щодо відмови робити, а ні в подальших телефонних розмовах позивач не повідомляв відповідача про поганий стан здоров'я, отримані травми та перебування на лікарняному.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП у разі звільнення працівника з ініціативи власника останній зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а також копію наказу про звільнення з роботи.
Згідно до ст. 116 КЗпП якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Повний розрахунок з позивачем, а також видача трудової книжка були здійснені у відповідності до чинного законодавства.
Трудову книжку та розрахунок отримала ОСОБА_1. на підставі довіреності. Даний факт підтверджений позивачем у судовому засіданні.
З огляду наведеного, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача спростовані доказами, які досліджені в судовому засіданні, тому підстав для задоволення позову не має.
На підставі вищезазначеного, керуючись п.4 ст. 40, 43, 47, 116, 139 Кодексу законів про працю України, п.п. 17, 24 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.92р., ст.ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Крюківського вагонобудівельного заводу про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяН.В. Тімошенко