Справа № 22-ц/1690/4324/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4324/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Бугрій В.М. Суддя-доповідач: Буленко О. О.
11 грудня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Буленка О.О.,
Суддів: Пікуля В.П., Триголова В.М.
за участю адвоката -ОСОБА_2
при секретарі : Ачкасовій О.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, ПП БТІ «Інвентаризатор»про визнання права власності на спадкове майно, про визначення порядку користування нерухомим майном,-
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2012 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, ПП БТІ «Інвентаризатор»про визнання права власності на спадкове майно, про визначення порядку користування нерухомим майном-задоволено повністю.
Визначено за ОСОБА_4 право власності на 12/25 частин квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3 на 13/25 частини квартири АДРЕСА_1.
Виділено у користування: ОСОБА_4 кімнату площею 12,4 кв.м., балкон площею 0.7 кв.м., ОСОБА_3 -кімнату площею 14,5 кв.м.
В спільному користуванні залишено кухню площею 5 кв.м., ванну кімнату площею 2 кв.м., туалет площею 1 кв.м., коридор площею 5 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 4944 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по справі -судовий збір в сумі 107,30 грн., 107, 30 грн., 974, 40 грн., за проведення експертизи -1000 грн., за надання юридичної допомоги адвокатом -1800 грн., а всього 3989 грн. судових витрат.
З рішенням суду не погодився відповідач та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
При цьому апелянтом зазначено, що при постановленні рішення, судом першої інстанції не було враховано, що сторони у справі не можуть спільно користуватись квартирою, в зв'язку з неприязними відносинами. Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 88 ЦПК України.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, за необхідне її відхилити за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, є спадкоємицею після померлої сестри ОСОБА_5, яка була співвласницею спірної квартири АДРЕСА_1, однак відповідач у справі своїми діями перешкоджає позивачці у оформленні спадщини та у користуванні належної їй частиною квартири.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.
Позивачка є сестрою померлої та являється спадкоємицею другої черги.
У визначений ст. 1270 ЦК України строк ОСОБА_4 прийняла спадщину після померлої шляхом подачі заяви про це у четверту Полтавську державну нотаріальну контору.
Статтею 150 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїми діями чинить перешкоди у оформленні ОСОБА_4 права власності на належну їй Ѕ частини квартири.
Письмовий договір з приводу порядку володіння та користування спірною квартирою між сторонами не укладався.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №86-12 від 32.07.2012 року,
в спільному користуванні співвласників запропоновано залишити: - частину приміщень площею 13.0 кв.м. , а саме: коридор «1»- площею 5,0 кв.м., вбиральню «2»- площею 1,0 кв.м., ванну кімнату «3»- площею 2,0 кв.м., кухню «4 «- площею 5,0 кв.м.
Першому співвласнику пропонується виділити в користування кімнату (5) площею -12,4 кв.м., балкон площею - 0,7 м.кв.
Другому співвласнику пропонується виділити в користування кімнату «6» площею 14,5 кв.м.
Крім того, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи вказаний варіант виділу часток співвласникам спірної квартири, наближений до ідеальних часток кожного із співвласників. Наведено різницю часток в грошовому виразі.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спірним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Окрім того, пунктом 14 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»№ 20 від 22.12.1995 року встановлено, що квартира не підлягає поділу в натурі якщо не можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, у такому випадку може бути встановлено лише порядок користування приміщеннями квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
З урахуванням того, що між сторонами у справі існує спір щодо порядку користування спірною квартирою, а відповідач своїми діями чинить перешкоди ОСОБА_4 у оформленні права власності на частину спірної квартири, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та порядку користування квартирою та вселення.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача про неправомірне задоволення вимог ОСОБА_4 про стягнення витрат на юридичну допомогу, оскільки вказані витрати, підтверджуються квитанціями наявними в матеріалах справи ( а.с.114-115).
Висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, і закон який їх регулює.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : О.О. Буленко
Судді: В.П. Пікуль В.М.Триголов