Справа: № 2а/2370/3306/12 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"06" грудня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі: Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»до Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції Черкаської області про визнання протиправними висновків та часткове скасування вимог щодо усунення порушень,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції Черкаської області про визнання протиправними висновків та часткове скасування вимог щодо усунення порушень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у відкритті провадження було відмовлено в частині визнання неправомірним висновку відповідача, що викладений в акті № 09-20/17 від 21 червня 2012 року ревізії фінансові господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2012 року щодо безпідставного нарахування та виплати допомоги за роботу в шкідливих та важких умовах праці 28-ми працівникам на загальну суму 22 896, 42 грн. та висновку від 18 липня 2012 року, наданого на заперечення № 384 від 04 липня 2012 року.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу її до суду першої інстанції для продовження розгляду по справі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України -завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами ст. 3 КАС України -справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 17 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що є врегульованими ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує висновок Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції Черкаської області, що викладений в акті № 09-20/17 від 21 червня 2012 року ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2012 року в частині безпідставного нарахування та виплат допомоги за роботу в шкідливих та важких умовах праці 28-ми працівникам та висновок від 18 липня 2012 року на заперечення позивача № 384 від 04 липня 2012 року.
Проте, висновок про результати розгляду заперечень на акт ревізії Звенигородської міжрайонної державної фінансової інспекції Черкаської області, є таким, що не створює юридичних наслідків.
Відповідно до п. п. 1 та 7 ст. 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»N 2939-XII від 26 січня 1993 року - Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Тобто, офіційним письмовим документом, який породжує юридично значимі наслідки для позивача є вимога щодо усунення порушень фінансової дисципліни.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що доводи апелянта є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 18, 19, 22, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»- залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 13 грудня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.