Справа: № 2а-3519/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"06" грудня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг», Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа -ОСОБА_3 про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг», Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпорядження № 912-В від 20.06.2007 що видане КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг», зобов'язання Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації привести у відповідність до Розпорядження № 13088 від 03.01.1995 Фонду комунального майна Мінського району м. Києва свідоцтво про право власності на житло видане 03.01.1995 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 шляхом вилучення запису»(в рівних долях), який міститься в графі бланку свідоцтва та може бути призначений для відображення долі вартості на випадок приватизації квартири у спільну часткову власність.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 03.01.1995 Фондом комунального майна Мінського району м. Києва видано Розпорядження № 13088, яким, зокрема, прохання наймача ОСОБА_4 про передачу квартири, в якій вона мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, задоволено та передано вказану квартиру в приватну спільну (сумісну) власність.
03.01.1995 позивач та ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого, Фонд комунального майна Мінського району посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної) власності гр. ОСОБА_4 та членам її сім'ї -ОСОБА_2, в рівних долях.
20.06.2007 КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району м. Києва видано Розпорядження «Про внесення змін до розпорядження № 13088 від 03.01.1995 та в Свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1»№ 912-В від 20.06.2007, яким, зокрема, внесено зміни до розпорядження органу приватизації Фонду комунального майна Мінського району м. Києва за № 13008 від 03.01.1995 про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та члена її сім'ї ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, а саме: замість «Прохання наймача ОСОБА_4 про передачу квартири, в якій вона мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити і передати вказану квартиру в приватну спільну сумісну власність»читати «Прохання наймача ОСОБА_4 про передачу квартири, в якій вона мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити і передати вказану квартиру в приватну спільну часткову власність» та внесено зміни в Свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1, виданого згідно розпорядження органу приватизації Фонду комунального майна Мінського району м. Києва за №13008 від 03.01.1995, а саме: замість «дійсно належить на праві приватної, спільної сумісної власності гр. ОСОБА_4., ОСОБА_2»читати «дійсно належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_4, ОСОБА_2 /в рівних долях/.»
Судом першої інстанції вірно встановлено, що органами приватизації на території, на якій розташоване житло, яке є предметом Розпорядження № 13088 та Розпорядження № 912-В були: 1) на момент прийняття Розпорядження №13088 - Державне комунальне управління житлового господарства Мінського району м. Києва; 2) на момент прийняття Розпорядження № 912-В -Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві.
Судом встановлено, що Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 116 від 25.02.2010 передано функції з приватизації державного житлового фонду від органу приватизації державного житлового фонду КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві відділу приватизації житла виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, який є правонаступником органу приватизації державного житлового фонду - КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві.
З Розпорядження № 912-В вбачається, що під час оформлення документів на приватизацію квартири АДРЕСА_1 в Розпорядженні № 13088 та в Свідоцтві про право власності на житло, яке було видано згідно даного розпорядження, було помилково вказано «спільна сумісна власність», замість «спільна часткова власність», оскільки при визначенні розподілу часток власності в рівному співвідношенні, як того бажали обидва мешканці зазначеної квартири, може існувати тільки спільна часткова власність.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.1995 ОСОБА_4 на ім'я керівника органу приватизації Ф.К.М. Мінського району подано заяву вх. № 13088, в якій вона просила оформити передачу в приватну (спільну, сумісну, спільну часткову) власність квартиру, приміщення комунальної квартири, що вона займає разом з членами сім'ї на умовах найму.
Вказана заява ОСОБА_4 від 03.01.1995 окрім підпису ОСОБА_4 містить підпис позивача, як члена сім'ї, що позивачем не заперечувалось.
Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що в першому абзаці заяви: «..Прошу оформити передачу в приватну (спільну, сумісну, спільну часткову)* власність квартиру, приміщення комунальної квартири, що вона займає разом з членами сім'ї на умовах найму»..) не зроблено відповідних підкреслень або викреслень, що беззаперечно вказували б в яку форму приватної власності (спільну сумісну чи спільну часткову) мали намір отримати квартиру ОСОБА_4 та позивач.
В третьому абзаці заяви: («..При оформленні квартири у спільну часткову власність прошу передбачити розподіл долі власності між членами сім'ї у слідуючому співвідношенні:») написано слово «порівно». Судом першої інстанції вірно наголошено, що слово «порівно»записано власноруч позивачем (том 2 а.с.133), що свідчить про те, що зазначення при розподілі долі власності між членами сім'ї у співвідношенні порівно, вказує на намір отримати зазначене майно у спільну часткову власність у рівних долях.
У зв'язку із смертю ОСОБА_4 (Свідоцтво про смерть від 18.05.2008 серія НОМЕР_1), її пояснень суд не отримував.
Відповідно до вимог п. 23 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 «Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364, у разі допущення орфографічної помилки, неточності запису, невідповідності площі об'єкта, інших обґрунтованих обставин, виявлених після оформлення та видачі заявнику свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, орган, який оформляв право власності, видає наказ (розпорядження) про внесення відповідних змін у це свідоцтво або про видачу нового свідоцтва та анулювання попереднього.
Таким чином, враховуючи обставини справи та норми ч.5 ст.7 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», ч. 1, ч. 2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч. 2 ст. 112 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963, пунктів 18 та 23 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15.09.1992, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг», прийнявши Розпорядження № 912-В, діяв обґрунтовано та в межах повноважень, визначених законодавством України, при прийнятті Розпорядження № 912-В не було допущено порушень вимог законодавства України.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено: 11.12.2012.
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.