Справа: № 2а/2370/2067/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"04" грудня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Гімарі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс-Агро»до Державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах від 31 січня 2012 року №00000392301 та №00000402301.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.
Основним видом діяльності ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»є надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів, а саме: зернових, олійних та інших технічних культур, в тому числі на експорт. Зазначені послуги включають в себе забезпечення оптимального транспортного обслуговування, організацію експертизи вантажів, оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю, надання учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження, страхування вантажів, оформлення документів по сертифікації.
Так, Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 17 січня 2012 року №36/23-2/36619064.
В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»порушило вимоги п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього на суму 3 115 940,00 грн. та вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 599 505,00 грн.
На думку відповідача, господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Агрохімпостач - 2003»є нікчемними, а отримані він них послуги такими, що не використовувались позивачем в його господарській діяльності. Податкові накладні виписані даними контрагентами не дають позивачу право на формування податкового кредиту.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення від 31 січня 2012 року №00000392301, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 599 505,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) 236 572,00 грн. та №00000402301, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 115 940,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 295 708,00 грн.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного до 01 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України (чинного з 01 січня 2011 року), зокрема його ст.198 та 201.
З налізу наведених норм вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість.
При цьому придбання товарів (послуг) має бути підтверджено первинними документами, які повинні відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік»та які складені під час фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного до 01 квітня 2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного до 01 квітня 2011 року).
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного до 01 квітня 2011 року) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналогічні норми закріплені в ст.139 Податкового кодексу України (чинного з 01 квітня 2011 року).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанія "Юнітранс-Агро»укладені договори доручення від 01 серпня 2011року № 7, від 04 січня 2011р. № 2117 з ФОП ОСОБА_2 та від 03 травня 2011р. № 27/11 з ТОВ «Агрохімпостач-2003».
Відповідно до умов укладених договорів ТОВ "Компанія «Юнітранс-Агро»доручає, а ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Агрохімпостач-2003»приймають на себе зобов'язання з пошуку об'ємів вантажу зернових культур для подальшої організації та обслуговування перевезень. Доручення вважається виконаним після підписання сторонами акта виконаних робіт (наданих послуг).
Так, на виконання умов договорів ФОП ОСОБА_2 у період з жовтня 2010 року по червень 2011 року було знайдено для перевезення 227 476 тон зернових, що засвідчено актами наданих послуг та виписано податкові накладні на загальну суму 12 690 540 грн., в тому числі 2 115 090 грн. податок на додану вартість.
За договором, укладеним з ТОВ «Агрохімпостач-2003», у травні-червні 2011 року забезпечено для перевезення 31 445 тон зернових, що також засвідчено актами наданих послуг та виписано податкові накладні на загальну суму 2 906 030 грн., в тому числі 484 338 грн. податок на додану вартість. Розрахунки з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Агрохімпостач-2003»позивачем проведено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточні рахунки даних контрагентів.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що внаслідок виконання договорів доручення з пошуку обсягів вантажу позивачем отримано від здійснення траспортно-експедиційних послуг у IV кварталі 2010 року 23 млн. доходів, за півріччя 2011 року 72 млн. доходів, при цьому у загальній структурі валових витрат, витрати на забезпечення основної діяльності з пошуку вантажів складають лише 12 відсотків.
Також, судом першої інстанції встановлено, що у січні 2011 poку ФОП ОСОБА_2. позивачу було надано інформацію про наявність 400 тон ячменю на Шебелинському КХП, 750 тон на Александрійському ХПП. 850 тон на Монастирищенському ХГІП, 550 тон на Козятинському ХПП. Використання зазначеної інформації дало змогу ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»підписати договори на транспортне експедирування зазначених обсягів вантажу.
Крім того, факт надання послуг ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Агрохімпостач-2003»підтверджується наявними на ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»факсограмами та іншими документами, які не є первинними документами бухгалтерського обліку, однак є підтвердженням обсягу робіт, які були проведені при здійсненні послуг.
Таким чином, документами, які підтверджують факти надання послуг за договорами є відповідні акти виконаних робіт (послуг), в яких вказаний перелік наданих послуг - пошук об'ємів вантажу, та обсяг наданих послуг в тонах.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в главі 63 Цивільного кодексу України не вказано якими документами повинно підтверджуватися надання послуг, то і відсутні законодавчі підстави обмежувати права суб'єктів господарювання щодо оформлення документів про виконання договору шляхом складання відповідного акту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що послуги ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Агрохімпостач-2003»з пошуку обсягів вантажу, надані в рамках договорів доручення, використані позивачем у його господарській діяльності, тобто він отримав дохід від надання транспортно-експедиційних послуг з забезпечення організації перевезення знайдених обсягів сільськогосподарської продукції, і факт надання яких підтверджено належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро»правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит у період з жовтня 2010 року по червень 2011 року.
Слід зазначити, що у попередньому акті позапланової перевірки від 14 вересня 2011р. № 2329/23-2/36619064 по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 у травні 2011 року, Державна податкова інспекція у м. Черкаси прийшла до висновку, що господарські операції ТОВ «Компанія Юнітранс-Агро»з ФОП ОСОБА_2 не обґрунтовані економічною доцільністю, що відповідало б сутності господарської діяльності товариства, а отже є нікчемними. За розглядом скарги податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2011р. № 0003642301, прийняте за таким актом перевірки, було скасоване як неправомірне. При цьому в рішенні Державна податкова інспекція в Черкаській області зазначено, що визначальними факторами для формування податкового кредиту є наявність у платника податків належним чином оформлених податкових накладних і первинних документів та подальше використання придбаних товарів в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такого платника податків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову та необхідність його задоволення. Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах -залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Повний текст виготовлено 07.12.12р.