79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.11.12 Справа№ 5015/4206/12
За позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про виселення з орендованих приміщень.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Довгополов А.О.
Представники:
Від позивача: Венгринюк Р.Я.. -представник за довіреністю № 01-540/13 від 05.04.2012р.;
Від відповідача: ОСОБА_3 -паспортні дані: серія НОМЕР_1 виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»до Приватного підприємця ОСОБА_1 про виселення з орендованих приміщень.
Ухвалою суду від 09.10.2012 р. прийнято справу до розгляду та призначено судовий розгляд справи на 23.10.2012 р. З підстав зазначених в ухвалі суду розгляд справи відкладено на 06.11.2012р. В судовому засіданні 06.11.2012р. оголошено перерву до 27.11.2012р., а 27.11.2012р. до 28.11.2012р.
В судовому засіданні представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали клопотання.
В судове засідання 28.11.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить виселити орендаря з орендованого приміщення за договором №26-04/43-ОР/06 від 16.01.2006р.
В судове засідання 28.11.2012р. відповідач прибув, вимоги ухвали суду від 09.10.2012р. не виконав, відзив на позов не подав.
У судовому засіданні 28.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено наступне.
Між позивачем (за договором -Орендодавець) та відповідачем (за договором -Орендар) укладено договір №26-04/43-ОР/06 оренди нежитлових приміщень, які належать НАК «Надра України»від 31.01.06р. (надалі -Договір), предметом якого є строкове платне користування нежилого приміщення, загальною площею 220,1кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до п.2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування нежилим приміщенням у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання -передачі (п.2.1. Договору). Додатком №1 до Договору сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання -передачі від 31.01.2006р. майна.
Згідно з п.4.1. Договір укладено на строк 11 місяців, що діє з 21 січня 2006 року до 21 грудня 2006 року.
Листом від 19.07.12р. №01-1115/13 позивач (Орендодавець) повідомив відповідача (Орендаря) про припинення Договору. Факт належного повідомлення Орендаря підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
20.07.2012р. представниками позивача (Орендодавця) було складено Акт про відмову підписання Акту приймання -передачі нерухомого майна з оренди.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 Господарського кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. При цьому зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Нормою ч. 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 631 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди),то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічне положення міститься у ч.4 статті 284 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
З матеріалів справи вбачається, що Договір неодноразово був поновлений (пролонгований) на той самий строк, який закінчився 30 червня 2012 року. Цей факт не заперечується ні відповідачем, ні позивачем. Однак листом від 19.07.12р. №01-1115/13 позивач (Орендодавець) повідомив відповідача (Орендаря) про припинення Договору. Факт належного повідомлення Орендаря підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (є в матеріалах справи).
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про припинення Договору, оскільки мало місце протягом місяця після закінчення строку дії договору заперечення Орендодавця щодо поновлення (продовження) Договору на новий строк. Така позиція відображена і в постанові Верховного Суду України від 3 червня 2008 року, постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2011р. у справі №5023/1385/11.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому -передачі.
20.07.2012р. представниками позивача (Орендодавця) було складено Акт про відмову підписання Акту приймання -передачі нерухомого майна з оренди. На момент розгляду справи майно Орендодавцю не повернуто.
Згідно із статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 175, 193, 283, 284, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 15, 16, 509, 526, 626, 629, 631, 759, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 33, 38, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 200178222069) з орендованого нежитлового приміщення, загальною площею 220,1 м2, розміщене за адресою: АДРЕСА_3 .
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 200178222069) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ідентифікаційний код 01432606) 1 073,00 грн. судового збору.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.12.2012 р.
Суддя Коссак С.М.