79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.12 Справа№ 5015/4241/12
За позовом: Приватного підприємства «Лара», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд», м.Львів
про стягнення боргу в сумі 15 188, 98 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Кміть М.Б.
Представники:
Від позивача: Голубовський М.М. -представник за довіреністю № 2/12 від 09.10.2012р.;
Від відповідача: не з'явився.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом приватного підприємства «Лара»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд»про стягнення боргу в сумі 15 188, 98 грн.
Ухвалою суду від 15.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 30.10.2012 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
В судовому засіданні 30.10.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав клопотання.
В судове засідання 30.11.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, подав заяву про уточнення позовних вимог (вх.25933/12 від 15.11.2012р), в якій просить стягнути з ТзОВ «Форт-Агро-Буд»13 969,18 грн. основного боргу, 574,89 грн. пені (нараховану в порядку ч. 6 ст. 232 ГК України) та 243,81 грн. 3% річних, уточненні позовні вимоги підтримує, просить задоволити у зв'язку не виконанням відповідачем договірних зобов'язань.
В судове засідання 30.11.2012р. відповідач явки повноважних представника не забезпечив, поштова кореспонденція з адреси ТзОВ «Форт-Агро-Буд», яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ухвалою про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, повернулись з відмітками «за закінченням терміну зберігання», вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористувався.
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду всіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву (пояснень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні 30.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між позивачем (за Договором -Виконавець) та відповідачем (за Договором -Замовник) укладено Договір №177 про надання послуг від 14.09.2011р. (надалі -Договір).
Згідно п.п.1.1.,1.3. Договору Виконавець виконує розвантажувальні роботи щебеня гранітного, шлаку, металу, цементу з залізничних вагонів на станції вказаній Замовником. Виконавець надає послуги по розкредитуванню та зберіганню та зберіганню вантажів під підвищеною колією станції.
Відповідно до п.3.1. Договору, розрахунок вартості послуг, що надаються Виконавцем, визначається в калькуляції, які є невід'ємною частиною Договору.
Оплата проводиться Замовником шляхом здійснення 100% попередньої оплати на рахунок Виконавця вартості виконаних Виконавцем робіт, яка визначається Виконавцем на підставі калькуляції та положення договору. Виконавець вправі не приступати до надання послуг до моменту отримання повної суми авансу за заявлений обсяг робіт(п.3.3.Договору).
Відповідно до п.2.9. Договору, Замовник приймає від Виконавця результати надання послуг шляхом підписання в двосторонньому порядку Акта виконаних робіт (надання послуг).
На виконання умов договору, позивачем за період з 17.09.2011р. по 04.04.2012р. були наданні послуги згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг),підписані двома сторонами і скріплені печатками, на загальну суму 39 564,58 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи: №ОУ-0000171 від 17.09.2011р. на суму 2 415,00 грн., №ОУ-0000172 від 17.09.2011р. на суму 1 470,00 грн., №ОУ-0000215 від 12.10.2011р. на суму 1 960,00 грн., №0000325 від 27.11.2011р. на суму 6 486,84 грн., №ОУ-0000326 від 28.11.2011р. на суму 4 615,38 грн., №ОУ-0000351 від 09.12.2011р. на суму 3 676,32 грн., № ОУ-0000352 від 11.12.2011р. на суму 4 728,60 грн.,№ОУ-0000016 від 28.03.2012р. на суму 4 622,04 грн., №ОУ-0000027 від 04.04.2012р. на суму 9 590,40 грн.
Проте відповідачем було оплачено за товар частково, про що свідчить банківські виписки на суму 25 595,44 грн.(копії в матеріалах справи).
Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13 969,18 грн.
Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, тому позивач на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в сумі 243,81 грн. та на підстав п.4.3.Договору пеню в сумі 574,89 грн., за період з 19.12.2011р. по 19.06.2012р. ( уточнений розрахунок -в матеріалах справи).
Доказів погашення заборгованості на день розгляду справи сторонами до суду не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору надання послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що зокрема, вбачається з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних сторонами та скріпленою печаткою відповідача, без жодних застережень.
Доказів здійснення відповідачем повної оплати наданих послуг на момент розгляду спору суду не подано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 969,18 грн. основного боргу, оскільки такі обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.
Згідно п. 4.3. Договору, Замовник за невиконання зобов'язання по договору оплачує 0,5% пені за кожен день прострочення.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).
Заявлена до стягнення пеня в сумі 574,89 грн. за період з 19.12.2012. по 19.06.2012р. нарахована правомірно і підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлена позивачем до стягнення сума 3 % річних у розмірі 243,81 грн. нарахована позивачем правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення (уточнених) позовних вимог повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 15, 509, 610, 611, 625, 626, 901 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд»(79000, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 2, офіс 912; ідентифікаційний код 35424132) на користь Приватного підприємства «Лара»(79007, місто Львів, вулиця Шпитальна, будинок 26, квартира 8; ідентифікаційний код 22332240) 13 969,18 грн.- основного боргу, 574,89 грн. - пені, 243,81 грн. -3% річних - пені та 1 609,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05.12.2012 року.
Суддя Коссак С.М.