ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-50/16120-2012 04.12.12
За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»
до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 1841,40 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача не прибув
Від відповідача не прибув
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Залізничні шляхи»звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 1841,40 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/16120-2012, розгляд справи призначено на 04.12.2012.
Представник позивача що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 04.12.2012 не з'явився, але через канцелярію суду подав витребувані докази та заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 04.12.2012 також не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково на суму 1641,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №К/663 від 08.06.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Деу Ланос», реєстраційний номер ВІ0960ВА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування"та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «М412», реєстраційний номер В2535ХК, яким скоєно ДТП, застрахована відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АВ/2142134), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Оскільки про час та місце судового засідання позивач та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
08.06.2011 між ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(надалі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваавтотранссервіс»був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № К/663, предметом якого є страхування транспортного засобу «Деу Ланос», реєстраційний номер ВІ0960ВА.
07.03.2012 в м. Лозова Харківської обл. сталася дорожньо-транспортна пригода - відбулося зіткнення транспортного засобу автомобіля М412, державний реєстраційний номер В2535ХК, що належить Візір Тетяні Миколаївні, під керуванням Іваняна Олега Володимировича, транспортного засобу автомобіля Деу Ланос, державний реєстраційний номер ВІ0960ВА, що належить ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс», під керуванням Гармаша Сергій Володимирович.
Зазначена ДТП сталася з вини водія Іваняна О.В. внаслідок порушення ним вимог п.10.5 Правил дорожнього руху України. Дана обставина підтверджується постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.03.2012.
Автомобіль Деу Ланос, державний реєстраційний номер ВІ0960ВА, внаслідок вказаної ДТП зазнав механічних пошкоджень. Дана обставина підтверджується довідкою ДАІ про по шкодження.
З постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.03.2012 по справі № 2025/1714/2012 вбачається, що водій Іванян О.В., керуючи транспортним засобом автомобілем М412, державний реєстраційний номер В2535ХК, вчинив правопо рушення, внаслідок якого з його вини було пошкоджено автомобіль Деу Ланос, державний реєстраційний номер ВІ0960ВА, який належить на праві власності ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс»Дана обставина підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ВІС 083895.
Таким чином, внаслідок завдання шкоди ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс», водієм авто мобіля М412, державний реєстраційний номер В2535ХК, Іваняном О.В., на підставі пункту З частини 2 статті 11, 22, 386, частини 1 статті 1166, частини 2 статті 1187, пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, між ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс»та Іваняном О.В. виникли цивільні правовідносини у сфері зобов'язального права. У ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс»виникло право вимоги до Іваняна О.В., як до особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодування заподі яної шкоди. А у Іваняна О.В. виник обов'язок у повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс»внаслідок згаданої ДТП.
Відповідно до звіту про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) №17/03/12 від 22.03.2012, складеного ТОВ «Інкон-Капітал», що є суб'єктом оціночної дія льності (оцінювачем) та визначення розміру збитків, завданих ДТП, вартість матеріального зби тку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля Деу Ланос, державний реєстраційний номер ВІ0960ВА, внаслідок згаданої ДТП, становить 1641,67грн.
Враховуючи вищевикладене, у Іваняна О.В. виник обов'язок сплатити ЗАТ «Полтаваавтотранссервіс»на відшкодування заподіяної шкоди - 1641,67грн.
Проте, цивільно-правова відповідальність водія Іваняна О.В. на момент скоєння ДТП була застрахована в HACK «Оранта» поліс №АВ/2142134. Тобто, у HACK «Оранта» виник обов'язок на умовах і в межах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування ци вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодувати шко ду (певну її частину), завдану Іваняном О.В. внаслідок згаданої ДТП. Відповідно до ст. 29 Зако ну України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назем них транспортних засобів».
У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 1984,61 грн.
Відповідач заперечив проти виплати суми в розмірі 1984,61 грн., зазначивши, що сума яка підлягає виплаті становить суму відповідно звіту про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) №17/03/12 від 22.03.2012 -1641,67 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів Наказ Міністерства юстиції України, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Тобто в будь-якому випадку проведення оцінки транспортного засобу у даному випадку є обов'язковим.
У позовній заяві позивач вказує, що відповідно до умов договору страхування № К/663 від 08.06.2011, звіту про оцінку майна № 17/03/12 від 22.03.2012, згідно зі страховим актом № 146/12-86/12 від 03.05.2012, актом виконаних робіт № 3А-0002452 від 13.04.2012 було нараховане та виплачене страхове відшкодування в розмірі 1841,40 грн.
Однак суд наголошує, що відповідно до звіту № 17/03/12 від 22.03.2012, який міститься в матеріалах справи, вартість матеріальної шкоди становить 1641,67 грн.
Тобто, оціненою шкодою та реальними збитками є збитки на суму 1 641,67 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування"та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ПАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи»перейшло в межах суми 1 641,67 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Іваняна О.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «М412» держ. № В2535ХК відшкодовується Іваняном О.В.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони Іваняна О.В., застрахована в HACK «ОРАНТА»- поліс АВ/2142134.
Як свідчать матеріали справи, позивачем, на адресу відповідача, була направлена заява на виплату страхового відшкодування за вищевказаним полісом, яку він отримав 26.06.2012, однак виплати за полісом до теперішнього часу не здійснено.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір»сума судового збору за подачу даного позову становить 1609,50 грн.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 174 грн. 63 коп., на відповідача -1 434 грн. 87 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 22523595) суму страхового відшкодування у розмірі 1641(одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 67 коп. та судовий збір у розмірі 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 87 коп.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Л.Д. Головатюк
Дата підписання повного тексту рішення - 07.12.2012