номер провадження справи 1/25/12
Запорізької області
69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-17-88
07.12.12 Справа № 5009/2684/12
Суддя господарського суду Запорізької області Немченко О.І.,
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна»(02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2а, кв. 79)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»(69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3, кв. 12)
про стягнення суми
Представники сторін:
від позивача -Кравченко С.І. -довіреність № 14/06 від 14.06.2012 р.;
від відповідача -Сердюченко В.В. -довіреність б/н від 05.12.2012 р.;
Жук О.В. -довіреність б/н від 07.12.2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»248 311 грн. 28 коп., з яких: 224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 18 118 грн. 54 коп. пені, 3 968 грн. 70 коп. 3% річних та 2 006 грн. 55 коп. інфляційних втрат.
В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна» уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 224217 грн. 49 коп., пеню у розмірі 18528 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 4778 грн. 84 коп. та індексацію на індекс інфляції у розмірі 1642 грн. 25 коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.12 р. у справі № 5009/2684/12 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна»224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 5 000 грн. 00 коп. пені, 4746 грн. 58 коп. річних та 804 грн. 61 коп. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2012 р. у цій справі рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 змінено в частині 3% річних та інфляційних. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя про стягнення 249166 грн. 92 коп. задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»основний борг у розмірі 224217 грн. 49 коп., пеню у розмірі 5000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4744 грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 417 грн. 67 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4957 грн. 87 коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя про стягнення 3% річних у розмірі 33 грн. 94 коп. та інфляційних у розмірі 1224 грн. 58 коп. Доручено господарському суду Запорізької області видати наказ. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 залишено без змін.
Заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12, позивач звернувся до суду із проханням відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. по справі № 5009/2684/12 в частині стягнення 224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 5 000 грн. 00 коп. пені, 4 746 грн. 58 коп. річних, 804 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 4 933 грн. 51 коп. судового збору, а всього 239 702 грн. 19 коп. на 6 місяців.
Заява про відстрочку виконання судового рішення подана на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, і обґрунтована посиланням на дуже складене фінансове становище товариства; наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у цій справі. Відповідач вказує на те, що основним видом діяльності товариства є вирощування сільськогосподарських культур і виручка від реалізації продукції є одним із основних джерел сплати по зобов'язанням відповідача перед кредиторами. Посилається на те, що наявність форс-мажорних обставин (4 рази у 2011 році), що підтверджується відповідними висновками, негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача, останній не недоотримав прибуток, що вплинуло на можливість своєчасно провести розрахунки з контрагентами. У чинному законодавстві та договорі між сторонами відсутнє застереження про не застосування форс-мажору у випадку існування інших джерел надходження коштів у боржника. Зауважує, що одноразове стягнення суми заборгованості може призвести до припинення діяльності відповідача та банкрутства, що унеможливить виконання зобов'язань перед позивачем та іншими кредиторами, а також не дасть можливості провести всі сільськогосподарські розрахунки відповідно до технології сільськогосподарського виробництва. Посилається на те, що враховуючи, що технологія виробництва сільськогосподарських культур включає в себе певні цикли та потребує певного часу, виконання зобов'язань перед позивачем буде можливим після збору врожаю -з кінця серпня 2013 року. Вказує на те, що в якості забезпечення зобов'язань перед позивачем, відповідач має можливість передати майбутній врожай 2013 року.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2012 р. у справі № 5009/2684/12 заяву було призначено до розгляду на 07.12.2012 р.
Клопотанням від 07.12.2012 р. відповідач звернувся до суду із проханням залучити копії документів з метою додаткового підтвердження обставин, викладених в заяві про відстрочку виконання рішення суду у цій справі. Клопотання відповідача було задоволено, документи долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заяву про надання відстрочки виконання судового рішення, послався на докази в підтвердження складного фінансового становища товариства та вказав на можливість укладення у лютому 2013 року форвардного договору, що сподівається надасть можливість розрахуватися з позивачем.
Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2012 р. та у запереченнях на заяву відповідача просить залишити заяву без задоволення, оскільки дії відповідача це умисне затягування сплати боргу, що мають на меті ухилення від його виконання. Посилається на те, що підприємством до цього часу не сплачено жодної гривні боргу, підприємство має значні інші борги. Вважає, що надання відстрочки надасть можливість вчинити відповідачем дії, які дозволять не виконувати рішення суду. До того ж, представник позивача надав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35471374 від 03.12.2012. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5009/2684/12 та постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5009/2686/12, заборгованість за яким відповідачем позивачу не сплачена.
По закінченні судового засідання, судом було винесено ухвалу про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, за наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, господарський суд на підставі згаданої статті має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Рішенням місцевого господарського суду у даній справі конкретний строк його виконання не встановлено. Загальний порядок та строки виконання судового рішення встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема, ст. 22 цього Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні (виключні) обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, відстрочка виконання рішення надається лише в випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наданої заяви про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»посилається на те, що основним видом діяльності товариства є вирощування сільськогосподарських культур і виручка від реалізації продукції є одним із основних джерел сплати по зобов'язанням відповідача перед кредиторами. Наявність форс-мажорних обставин (4 рази у 2011 році), що підтверджується відповідними висновками, негативно вплинуло на господарську діяльність відповідача, останній не недоотримав прибуток, що вплинуло на можливість своєчасно провести розрахунки з контрагентами. Одноразове стягнення суми заборгованості може призвести до припинення діяльності відповідача та банкрутства. Враховуючи, що технологія виробництва сільськогосподарських культур включає в себе певні цикли та потребує певного часу, виконання зобов'язань перед позивачем буде можливим після збору врожаю - з кінця серпня 2013 року. В якості забезпечення зобов'язань перед позивачем, відповідач має можливість передати майбутній врожай 2013 року. А також, отримати кошти на підставі форвардного договору у лютому 2013 року.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або ускладнює його виконання, у зв'язку з чим, суд зобов'язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник (відповідач), та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як зазначалося вище, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність конкретних (виключних) обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, та зазначені докази, якими вони підтверджуються.
При розгляді цієї заяви, суд, зокрема, має встановити, чи має місце фактично зазначені відповідачем обставини, чи підтверджені вони відповідними доказами і чи впливають вони на стан виконання судового рішення.
Суд вважає, що самі по собі вказані в заяві та надані договори (у т.ч. оренди), копії яких долучені до матеріалів справи, не можуть підтверджувати зміни в майбутньому фінансового стану відповідача. Відповідач лише посилається на отримання в майбутньому коштів за укладеним форвардним договором та про можливість забезпечення зобов'язань перед позивачем передачею майбутнього врожаю 2013 року. Однак, жодних документальних доказів в підтвердження звернення до позивача із відповідною пропозицією відповідач не надав.
Відповідачем не доведено, яким чином виконання зобов'язань за іншими договорами, наданими ним в підтвердження обставин, викладених у заяві, впливає та вплине у майбутньому на фінансовий стан підприємства.
Висновки Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини підтверджують загибель посівів сільськогосподарських культур Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»і, як наслідок, збитки товариства, що відповідач підтверджує документами, доданими до заяви (розрахунки, акти, довідки, підсумки, тощо) не є безумовною підставою вважати ці обставини виключними та такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим саме у визначений строк.
Згідно статутних документів відповідача, сільськогосподарська діяльність є одним із видів господарської діяльності відповідача. Доказів того, що сільськогосподарська діяльність є єдиною і основною діяльністю відповідача, останнім не було надано. Відповідач не підтвердив належними доказами, відповідно до чинного законодавства, що його основною діяльністю є сільськогосподарська діяльність, і іншою діяльністю, визначеною в установчих документах, відповідач не займається.
При цьому, суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін, і приймає до уваги що відповідач вже має розстрочену заборгованість перед позивачем за судовим рішенням у справі № 5009/2686/12, але графік розстрочення не виконує (виконав лише частково, перед цим судовим засіданням, у незначній сумі із простроченням платежу), і відстрочення судового рішення у цій справі може завдати значних збитків позивачу у справі.
Заявляючи про відстрочку виконання судового рішення у цій справі, відповідач не надав будь-яких доказів звернення до позивача з приводу виконання (забезпечення виконання) судового рішення, часткової оплати стягнутих рішенням суду сум, та не надав жодних доказів та обґрунтувань в підтвердження можливості виконання рішення суду через 6 місяців.
До того ж, відповідач у заяві просить відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. по справі № 5009/2684/12 в частині стягнення 224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 5 000 грн. 00 коп. пені, 4 746 грн. 58 коп. річних, 804 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 4 933 грн. 51 коп. судового збору, а всього 239 702 грн. 19 коп., тоді як судовим рішенням у цій справі (з рахуванням постанови апеляційної інстанції, якою судове рішення змінено), яке набрало законної сили і на виконання якого було видано судовий наказ, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 224 217 грн. 49 коп., пеню у розмірі 5000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4744 грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 417 грн. 67 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4957 грн. 87 коп.
Слід також зазначити, що обставини, наведені у цій заяві відповідача про відстрочку виконання рішення суду по цій справі вже наводились заявником у заяві про розстрочення виконання рішення суду, у задоволенні якої судом було відмовлено. Інших конкретних (виключних) обставин та відповідно належних доказів, в підтвердження цих обставин, про не надання та не доведення яких, зазначалось судом, заявником надано не було.
Крім того, про неможливість виконання судового рішення і у разі надання відстрочки виконання судового рішення у цій справі на шість місяців, як того просить відповідач у заяві, свідчить твердження самого заявника про можливість виконання зобов'язань перед позивачем лише після збору врожаю, термін збирання якого буде проходити з кінця серпня 2013 року.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 -відмовити.
Суддя О.І. Немченко