ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/6 05.12.12
За скаргою Державного підприємства "Вугілля України" м. Києва
на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
заінтересована особа Державне підприємство "Луганськвугілля" м. Луганська
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від скаржника Хісорієва С.В.,
від органу Державної виконавчої служби не з'явився,
від заінтересованої особи не з'явився.
у листопаді 2012 року Державне підприємство "Вугілля України" звернулося в суд з указаною скаргою.
Скаржник зазначав, що 11 жовтня 2012 р. головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві на виконання наказу господарського суду м. Києва № 42/6 від 13 липня 2010 р. було складено вимогу № 2115/10, якою зобов'язано його прийняти від Державного підприємства "Луганськвугілля" вугільну продукцію, відвантажену в січні 2009 року (вантажоодержувач -Трипільська ТЕС) в кількості 5778 т згідно залізничних накладних з показниками якості, зазначеними у посвідченні про якість №№ 3 від 2 січня 2009 р., 6, 7 від 3 січня 2009 р., 10, 13 від 5 січня 2009 р., 18 від 10 січня 2009 р., 19, 20 від 11 січня 2009 р., 24, 25 від 14 січня 2009 р., 26, 27, 28 від 15 січня 2009 р.
Посилаючись на те, що така вимога винесена за відсутності відкритого виконавчого провадження, не відповідає вимогам п. 1.8.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 р. (далі - Інструкція), та надіслана з порушенням встановленого ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) строку, що позбавило його можливості самостійно виконати рішення суду, скаржник просив визнати ці дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві неправомірними, а вимогу скасувати.
У процесі розгляду скаржник подав заяву № 05-12/1-ю від 5 грудня 2012 р., якою первісно заявлені вимоги скарги доповнив новими про зобов'язання державного виконавця відкласти провадження виконавчих дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до цієї заяви скаржником не додано доказів надсилання її копії з доданими до неї документами органу Державної виконавчої служби та стягувачу у справі.
За таких обставин заяву в частині зміни вимог скарги відповідно до вимог п. 6 ст. 63 ГПК України слід повернути без розгляду.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.
Орган Державної виконавчої служби та заінтересована особа письмових пояснень на скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені в установленому порядку.
Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 1212 ГПК України у відсутності представників органу Державної виконавчої служби та заінтересованої особи за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві знаходиться наказ господарського суду міста Києва № 42/6 від 13 липня 2010 р. про зобов'язання Державного підприємства "Вугілля України" прийняти від Державного підприємства "Луганськвугілля" вугільну продукцію, відвантажену в січні 2009 року (вантажоодержувач Трипільська -ТЕС) в кількості 5778 т згідно залізничних накладних з показниками якості, зазначеними у посвідченні про якість №№ 3 від 2 січня 2009 р., 6, 7 від 3 січня 2009 р., 10, 13 від 5 січня 2009 р., 18 від 10 січня 2009 р., 19, 20 від 11 січня 2009 р., 24, 25 від 14 січня 2009 р., 26, 27, 28 від 15 січня 2009 р.
Виконавче провадження за наказом було відкрито постановою ВП № 34651083 від 11 жовтня 2012 р., якою був встановлений строк для самостійного виконання рішення суду до 18 жовтня 2012 р.
Пунктом. 1.8. Інструкції визначено, що вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, разом з постановою про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було складено вимогу № 2115/10, якою зобов'язано скаржника прийняти від Державного підприємства "Луганськвугілля" вугільну продукцію.
За змістом вимог ст. 25 Закону під час прийняття виконавчого документа до виконання у відповідній постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону державний виконавець на наступний день після закінчення строків встановлених для самостійного виконання рішення розпочинає примусове виконання рішення у разі ненадання боржником документального підтвердження повного його виконання.
Згідно ч. 1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
Отже, вказаними вище нормами Закону на стадії прийняття виконавчого документа до виконання не передбачено складення вимоги у вигляді окремого письмового документа, яка по суті є заходом примусового виконання до закінчення строку для самостійного виконання рішення.
За таких обставин дії головного державного виконавця Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо складення вимоги № 2115/10 від 11 жовтня 2012 р. слід визнати неправомірними, а відповідну вимогу -незаконною.
Керуючись п. 6 ст. 63, ст.ст. 86, 1212 ГПК України, суд
заяву Державного підприємства "Вугілля України" м. Києва № 05-12/1-ю від 5 грудня 2012 р. в частині зміни вимог скарги на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Скаргу Державного підприємства "Вугілля України" м. Києва на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити.
Визнати дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо складення вимоги № 2115/10 від 11 жовтня 2012 р. неправомірними.
Визнати вимогу відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві № 2115/10 від 11 жовтня 2012 р. незаконною.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар