Справа № 0308/10546/12
Провадження № 2/0308/4158/12
18 вересня 2012 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Філюк Т.М.
при секретарі Коритнюк А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню,
Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню.
Свій позов мотивує тим, що їх підприємство надає послуги по теплопостачанню квартири АДРЕСА_1, в якій, згідно довідки обчислюваного центру, зареєстрований відповідач. Останній, в свою чергу, зобов'язання проводити оплату за надані послуги, не виконує, в результаті чого, станом на 01.01.2012 року у них перед ДКП "Луцьктепло" утворилась заборгованість в сумі 987 грн. 71 коп.
Враховуючи наведене, просить стягнути заборгованість в сумі 987 грн. 71 коп. за послуги по теплопостачанню, 236 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 89 грн. 02 коп. три відсотки річних та відшкодувати судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає. В поданих суду заперечення відповідач вказує, що в грудні 2008 року ДКП «Луцьктепло»в підвальному приміщені будинку по АДРЕСА_2 встановило загальний лічильник гарячої води для всіх мешканців будинку, квартири яких не обладнані загальними лічильниками гарячої води. Після встановлення даного лічильника, вартість за використану гарячу воду за грудень 2008 року склала 456,89 гривень. До встановлення даного лічильника позивач сплачував за гарячу воду щомісяця приблизно 64 гривні. Крім того, після встановлення в січні 2009 року окремого лічильника гарячої води у своїй квартирі, відповідач використовував гарячу воду на суму приблизно 67 гривень. Зазначає, що дана заборгованість виникла не з його вини, так як він сумлінно оплачував та оплачує послуги по теплопостачанню.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а укладання договору про надання послуг є обов'язком обох сторін.
Статтею 68 ЖК України передбачено обов'язок наймача своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, які, відповідно до вимог ст. 67 ЖК України, включають послуги по наданню теплової енергії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виданою Адресно-довідковим відділом УГІРФО УМВС України у Волинській області.
Позивач в квартиру АДРЕСА_1 надає послуги по теплопостачанню, що стверджується розрахунком нарахувань і оплати за послуги з теплопостачання. З даного розрахунку також вбачається, що в період з січня 2009 року по березень 2009 року у відповідача перед ДКП "Луцьктепло" утворилась заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 987,71 гривень.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, а також оплачувати житлово-комунальні послуги встановлені договором або законом.
Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В судовому засіданні встановлено, що дана заборгованість у відповідача виникла в період з січня 2009 року по березень 2009 року у зв'язку з різким збільшенням нарахування оплати за гарячу воду за грудень 2008 року та січень 2009 року. До даного періоду і після нього вартість за використану гарячу воду становила значно меншу суму.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено факту, що саме заборгованість по оплаті послуг по теплопостачанню виникла з вини відповідача.
Таким чином, з врахуванням наведеного, на думку суду в позові державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 541, 543 ЦК України, ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, суд
В позові державного комунального підприємства "Луцьктепло" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду /підпис/ Філюк Т.М.