Справа № 2601/13955/12
Провадження № 2/2601/3941/12
27.11.2012 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик плюс", Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
встановив:
В липні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа ТОВ «ЖИТЛОВИК ПЛЮС»про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, зазначивши наступне.
ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1. 03. березня 2012 року квартиру ОСОБА_1 було затоплено. 15 березня 2012 року комісією ТОВ «ЖИТЛОВИК ПЛЮС», що обслуговує будинок, було перевірено факт залиття та складено відповідний акт. В наслідок залиття Позивачеві завдано майнову шкоду, пошкоджено стіни, стеля та електромережа в двох кімнатах та в коридорі квартири. Залиття сталось через протікання радіатора центрального опалення у кімнаті квартири Відповідача.
Відповідач, після не одноразових звернень Позивача відшкодувати завдану шкоду відмовився. Позивач звернулась до Київської незалежної судово-експертної установи , згідно висновку якої вартість робіт по відновлювальному ремонту становить -26 951,00 грн.
Позивач просить стягнути з Відповідача вартість відновлювальних робіт в сумі 26 951,00 грн. а також 1500,00 грн. витрат за проведення експертизи та судовий збір.
Судом до справи залучено комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва».
В судовому засіданні представник Позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в його позовній заяві. Представник Відповідача та Відповідач просили відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача посилаючись на те, що вимоги Позивача до них є необгрунтованими та безпідставними і стверджували що саме систематичне невиконання ЖЕО ТОВ «Житловик Плюс»своїх обов'язків призвело до аварії, наслідком якої стало залиття квартири Позивача. Третя особа ТОВ «ЖИТЛОВИК ПЛЮС»в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу за їх відсутності, Третя особа «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва»в судове засідання не з'явилась, проте повідомлена належним чином про час та місце проведення судового засідання.
Вислухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, а саме представника Позивача, Відповідача та його представника, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позовні вимоги Позивача в повному обсязі, виходячи з наступного.
Суд встановив, що квартира АДРЕСА_1 належить Позивачеві та її чоловіку на підставі Договору купівлі-продажу від 20.11.2001 року посвідченим нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а квартира АДРЕСА_2 належить Відповідачеві на підставі свідоцтва права власності на квартиру.
Як вбачається з матеріалів справи 15 березня 2012 року комісією ТОВ «Житловик Плюс» складено Акт про те, що 03 березня 2012 року в наслідок аварії на системі центрального опалення, а саме протікання радіатора центрального опалення, що сталась у кімнаті квартири АДРЕСА_2 відбулось залиття квартири № 32, що знаходиться поверхом нижче. Причину залиття кв. 32 встановити не вдалось оскільки при обстеженні кв. 40 власник не надав доступу до кладової і другої кімнати. Акт складений за підписами мешканців будинку.
Судом встановлено, що відповідно до пояснювальної записки сантехніка, яка залучена до матеріалів справи, 03 березня 2012 року поступило звернення від мешканців будинку АДРЕСА_1, про те, що їх зверху заливає квартира № 40. Коли Сантехнік і власник квартири № 32 звернулись до власника кв.40, то він відмовився надати повний доступ для огляду квартири та виявлення причин залиття.
Суд встановив, що відповідно до висновку Київської незалежної судово-експертної установи, а саме висновок №0119 від 23.04.2012 року розмір матеріальної шкоди станом на момент складання висновку заподіяної власникам, в наслідок залиття квартири АДРЕСА_1 становить -26 951,00 грн.
В судовому засідання Відповідач визнав той факт, що аварія, а саме протікання радіатора сталося в його квартирі в наслідок чого і відбулось затоплення Позивача.
Відповідач стверджує, що сантехнік навіть не намагався оглянути кімнату і кладову коли прибув перший раз на виклик, проте ці обставини спростовуються складеним актом і пояснювальною запискою сантехніка де зазначено, що власник квартири №40 відмовився надати повний доступ до квартири.
Суд не бере до уваги посилання Відповідача на те, що Акт про залиття складено не належним чином і з порушенням форми оскільки у сукупності з іншими доказами по справі, даний Акт підтверджує обставини викладені в позовній заяві та свідчить про виникнення аварії, а саме залиття квартири №32 тому суд вважає його належним доказом по справі. Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин які мають значення для вирішення справи. Суд вважає, що даний акт є доказом у справі і оцінює його у сукупності з іншими матеріалами справи.
Обставини, які відображає Відповідач у своїх запереченнях стосовно того, що працівники КП ЖЕО зауважили, що вини Відповідача у виникненні аварійної ситуації не має не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а також не доведені допустимими доказами у відповідності до ст.60 ЦПК України. Суд звертає увагу, що у доповідній вище згадуваних сантехників відображено лише той факт, що вони виявили протікання, зняли батарею опалення і поставили заглушки чим і зупинили витік води.
Пояснення Відповідача стосовно того, що запис про те, що він не допустив до своєї квартири є неправдивим не знайшло свого відображення в судовому розгляді справи та не було підтверджено доказами, а навпаки дане твердження спростовується пояснювальною запискою сантехніка від 20.03.2012 року та Актом про залиття від 15.03.2012 року.
Твердження Відповідача, що пряма вина у збільшені наслідків аварії лежить саме на працівникові КП УЖГ на думку суду не відповідає дійсності, оскільки саме через те, що відповідному працівникові не було надано повний доступ до квартири і він не зміг виявити протікання в ній і відбулось збільшення наслідків аварії. Протікання було виявлено лише після повторного звернення до працівників КП УЖГ, які в свою чергу не отримавши доступ до квартири, оскільки власників не було дома, перекрили магістраль центрального опалення і через дві години, коли власники з'явились змогли оглянути повністю квартиру і виявити протікання у зв'язку з чим ними було вчинено відповідні дії для запобігання збільшення наслідків аварії.
У своїх запереченнях Відповідач зазначає про те, що вина за завдану шкоду лежить саме на ЖЕО оскільки останній не провів належної заміни чи профілактики батареї опалення, проте суд зауважує, що Відповідачем не надано жодного доказу який би свідчив, що він звертався до відповідної організації з проханням замінити батареї опалення чи зі скаргами на їх неякісну роботу. Суд зазначає, що якщо Відповідач вбачає вину іншої особи у завданні матеріальної шкоди і може її довести то він наділений правом звернутися до суду з регресним позовом до цієї особи.
Суд не бере до уваги твердження представника Відповідача про необхідність відхилення та неприйняття, як належного доказу експертного висновку наданого Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази які містять інформацію щодо предмета доказування. Приймаючи до уваги і допускаючи в якості доказу саме зазначений експертний висновок №0119 від04.05.2012 року, суд дійшов висновку, що він є повним, всестороннім, об'єктивним, проведений компетентними спеціалістами, з використанням необхідної кількості методичної літератури і таким, що логічно узгоджується та не суперечить матеріалам цивільної справи, дослідженим в ході судового розгляду.
За правилами ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Статтею 60 ЦПУ Країни визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір, а ст. 131 цього ж Кодексу визначено, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку судового розгляду справи по суті.
За заявленими позовними вимогами, встановленню та доказуванню підлягають обставини щодо пошкодження майна та розміру завданого збитку, особа винна в заподіянні шкоди.
За правилами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Так, звертаючись в суд з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття, позивач за цим позовом надав суду акти про залиття та висновок експертної установи про завдану майнову шкоду та кошторис відновлювального ремонту квартири, що зазнала пошкоджень внаслідок залиття.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992 року, де суд роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Із наданих суду позивачем доказів видно, що житлове приміщення позивача було залито з вище розташованої квартири, що належить на праві власності відповідачу Встановлено обсяг пошкоджень, а також вартість відновлювального ремонту.
За правилами ст. 384 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідач та її представник у встановленому законом порядку не довели відсутність вини Відповідача, як власника квартири АДРЕСА_2, у залитті квартири АДРЕСА_1. Відповідно, суд приходить до висновку, про доведеність позовних вимог Позивача та необхідність їх задоволення.
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на проведення і отримання експертного висновку підлягають відшкодуванню за правилами ст. 88 ЦПК України,
Керуючись ст. ст. 384, 1166, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловик плюс", Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м . Харкова, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Києва, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі 26 951 (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м . Харкова, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Києва, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 269 (двісті шістдесят дев'ять) гривень 51 копійка, витрати на проведення експертизи в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, комісію банку в розмірі -17 (сімнадцять) гривень 70 копійок, а всього стягнути 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) гривень 21 копійка.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя