Справа № 2601/19587/12
Провадження по справі № 2/2601/5149/12
26.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Сімаченко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття,
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача збитки, завдані внаслідок залиття квартири у розмірі 44 510,40 грн., сума встановлена за результатами незалежної експертизи ПП «Актив Інвест», витрати на проведення експертної оцінки збитків у розмірі 1 200 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. В обґрунтування позову позивач, посилалася на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві власності. В ніч з 07 на 08 вересня 2012 року в квартирі № 2, власником якої є відповідач, зірвало кран на приладі опалення, внаслідок чого сталося залиття четвертого поверху та квартири позивача. Дана обставина позивачем була виявлена 08.09.2012 року.
Про факт залиття квартири позивача 10.09.2012 року підтвердила комісія у складі представників Житлово-експлуатаційної дільниці №4 ТОВ «Новобудова», яка обстежила квартиру позивача та актом зафіксувала причину залиття та його наслідки.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у позові. Зазначила, що в результаті залиття її квартира потребує ремонту, вартість якого складає 44 510,40 грн. Також зазначила, що після залиття відповідачем не вчинялося жодних дій, спрямованих на відшкодування завданих збитків.
Відповідач та його представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на відсутність в діях відповідача порушень, які призвели до залиття.
В обґрунтування заперечень посилалися на ту обставину, що підставою для звернення з позовом саме до відповідача, є демонтаж останнім, приладу опалення у власній квартирі№2, що призвело до залиття квартири №1, власником якої є позивач. Відповідач зазначає, що у разі залиття квартири, складається акт відповідної форми, який складається комісією у складі головного інженера виконавця послуг, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка, слюсаря-електрика, представників організації, яка відповідно до угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та гарячого водопостачання , представника власника будинку, будинкового комітету. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Про причину відсутності робиться відповідний запис. Також зазначили, що акт має відповідати формі його складання. Відповідач зазначає, що складений за наслідком залиття акт, не відповідає вимогам, які до нього ставляться, а тому він не є належним доказом.
В заперечення проти позову, відповідач також посилався на ту обставину, що відповідачем не здійснювалося перепланування та переобладнання квартири, а проводився лише ремонт належної йому квартири, що не суперечить вимогам ст. 383 ЦК України. Зазначає, що для проведення штукатурних та малярних робіт, відповідачем було демонтовано радіатор з дотриманням усіх санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку у між опалювальний період. Вказує, що демонтаж радіатора проводилося з перекриванням подачі теплоносія до радіатора, шляхом перекривання кулькових кранів, що встановлені на вході і виході з радіатора. Наявність системи «мультіфлекс»дозволяє перекривати подачу теплоносія до конкретного радіатора, не відключаючи опалення всієї квартири. Вказує, що залиття, яке мало місце з 7 на 8 вересня сталося у зв'язку з тим, що під тиском зірвало кран «мультіфлекс». На встановлення причини зриву вказаного крану, відповідачем було замовлено експертизу, якою встановлено, що приєднання блоку кулькових кранів до Г-подібних нержавіючих труб виконано з порушеннями, які можуть призвести до зриву під тиском блоку кулькових кранів з Г-подібних нержавіючих металевих труб та спричинити залиття приміщень. Таким чином, зазначає, що ним не порушувалися правила утримання та користування квартирою, оскільки монтаж системи опалення у житловому будинку проводився будівельною організацією, а демонтаж відповідачем проводився у між опалювальний сезон та з дотриманням всіх норм та правил.
За таких обставин не вважає себе особою, яка заподіяла матеріальних та моральних збитків позивачу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що в ніч з 07 на 08 вересня 2012 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу з квартири № 2 цього ж будинку, що належить відповідачу.
Внаслідок залиття приміщення квартири позивача отримало пошкодження, які зазначені в акті від 11.09.2012 року, складеного комісією у складі майстрів ЖЕД №4 та затверджено начальником ЖЕД-4. В акті було зазначено, що причиною залиття є демонтаж приладу опалення в квартирі № 2. Роботи з демонтажу виконані власником квартири № 2 самовільно, без перекриття кульових кранів подавального та зворотного трубопроводів системи опалення на квартиру № 2, розташованих в загальному коридорі на поверсі, де розташовані квартири № 1 та № 2. З акту вбачається, що в квартирі позивача були виявлені наступні пошкодження, зокрема, пошкоджено (залито як зверху так і знизу) покриття підлоги (лінолеуму), площею 97,5 кв. м., замокання нижньої частини стіни по периметру квартири на висоті -10 сантиметрів від підлоги, замокання меблів (дві платтяні шафи, диван,крісло, ліжко, двері та пороги) та особистих речей (два великих килими, три килимові доріжки, дві подушки, особистий одяг, дитячі іграшки).
Посилання сторони відповідача на ту обставину, що даний акт не може прийматися судом, як доказ залиття квартири позивача з вини відповідача, спростовується тим, що факт залиття підтверджується висновком експертного дослідження № 0195 Незалежного інституту судових експертиз, в якому зазначено, що дані порушення технології монтажу приєднання опалювальних радіаторів можуть призвести до зриву під тиском блоку кулькових кранів з Г-подібних нержавіючих металевих труб та спричинити залиття приміщень. Слід зазначити, що обставини, які вказані в акті не оспорювалися сторонами, а тому він є належним доказом.
Крім того, виходячи з листа Генерального директора ТОВ «Новобудова»Вих. № 1909/1 від 19.09.2012 року, причиною залиття, яке трапилось на системі ЦО в ніч з 7 на 8 вересня 2012 року, є несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи, тобто заміни радіаторів без заяви на злив води зі стояків опалювальних приладів, копії технічних умов та копії ліцензії підприємства (установи, організації), яке буде виконувати роботи по заміні опалювальних приладів.
В судовому засіданні відповідач підтвердив факт здійснення ним за кілька днів до залиття, демонтажу системи опалення, при цьому, підтвердив, що демонтаж був проведений без відома організації, яка обслуговує вказаний будинок та без зливу води в системі опалення.
Таким чином, суд вважає доведеним факт залиття квартири позивача з вини відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно -технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець послуг зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо-будинкових мереж, вживати заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг тощо.
Відповідно до п.п. 1 та п.п. 12 п. 12 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 560 (в редакції чинній станом на 27.10.2007 року) споживач (власник квартири) зобов'язаний своєчасно інформувати виконавця (балансоутримувача) про виявлення несправності в інженерних мережах, конструктивних елементах квартири та своєчасно проводити підготовку квартири та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Відповідач, посилаючись на те, що допущення будівельною компанією порушення монтажу системи опалення, виключає його відповідальність за спричинення шкоди у зв'язку із залиттям, суд не приймає до уваги, виходячи з того, що згідно із визначеними ст.151 ЖК України обов'язком власника квартири є забезпечення схоронності житла та положення ст.383 ЦК України щодо використання квартири, не порушуючи правила експлуатації будинку.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми діючого законодавства та встановлені в судовому засіданні факти, суд вважає, що особою, винною у залитті квартири позивача є відповідач.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В судовому засіданні відповідачем не заперечувався розмір завданих позивачу збитків, а таким чином, розмір завданих матеріальних збитків не потребує додаткового доказування.
Разом з тим, відповідач не позбавлений права на звернення з регрес ним позовом до винної особи.
Згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611,1167,1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що є встановленим факт спричинення позивачу моральної шкоди, яка була їй завдана у зв'язку з пошкодженням її майна і підлягає відшкодуванню у відповідності до ст. ст. 23,1167 ЦК України.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала шкоду, конкретні обставини справи і вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги в цій частині, стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦК України, з відповідача на користь позивача стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 477 грн. 10 коп. та витрати пов'язані з проведенням дослідження у розмірі 1200 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, 280, 383, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополь АРК Крим, і.к. НОМЕР_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, проживаючого: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_5, і.к. НОМЕР_2, уродженки м. Артемівськ Донецької області, проживаючої: АДРЕСА_4,) у відшкодування матеріальних збитків завданих залиттям -44 510 грн. 40 коп. (сорок чотири тисячі п'ятсот десять гривень 40 коп.)., у відшкодування моральної шкоди -2 000 грн., у відшкодування витрат пов'язаних з проведенням дослідження у розмірі 1200 грн. Всього 47 710 грн. 40 коп. (сорок сім тисяч сімсот десять гривень 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополь АРК Крим, і.к. НОМЕР_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, проживаючого: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_5, і.к. НОМЕР_2, уродженки м. Артемівськ Донецької області, проживаючої: АДРЕСА_4,) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 477 грн. 10 коп.
У задоволення решти позовних вимог -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя: