22.11.2012
№ 2/0514/1902/2012
(заочне)
22 листопада 2012 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.
при секретарі Данилко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за угодою про надання кредиту, -
20 вересня 2012 року позивач звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за угодою про надання кредиту.
У позовній заяві в обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що 17.12.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду №17/ЛК ММФ-03 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, а також 01.09.2004 року Угода №9ЛК/ММФ-04 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти. Згідно п.1 Угоди №17ЛК від 17.12.2003 року, позивач надав відповідачу цільовий пільговий державний кредит для завершення в університеті вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»за спеціальність «Гірниче обладнання»у розмірі 1800,00 гривень. Відповідно до п. 1 Угоди №9ЛК/ММФ-04 від 01.09.2004 року університет також надав цільовий пільговий державний кредит відповідачу для навчання згідно договору на навчання №864/ММФ-04 в розмірі 2272,00 гривень, загальна сума з урахуванням раніше наданого кредиту хза договорами склала 4072,00 гривень. Відповідно до п.п. 8,3 п. 8 угоди №9ЛК/ММФ-04 з набрання чинності цієї угоди втрачають силу раніше укладені угоди №17/ЛК ММФ-03.
Університет виконав свої зобов'язання перед відповідачем, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 23.12.2003 року та від 31.12.2004 року. Заборгованість відповідач не повертав, тому 01.12.2011 року було направлено на адресу боржника зазначену в угоді вимогу про повернення кредитних коштів, 07.12.2011 року було вручено ОСОБА_1 угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Але до теперішнього часу ОСОБА_1 кредитні кошти не повернуто, таким чином загальний розмір заборгованості складає 7645 грн. 36 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 4072 грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам 671 грн. 88 коп., пеня 2901 грн. 48 коп.
Представник позивача до суду не з'явився але надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не наполягає на заочному розгляді справи без присутності відповідача.
В судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст.224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»є вищим навчальним закладом державної форми власності підпорядкований Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України (п.1.1 Статуту ДВНЗ «Національний гірничий університет»).
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про вищу освіту», ст. 11 ЗУ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», Кабінет Міністрів України постановою № 916 від 16 червня 2003 року затвердив Порядок надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти.
Згідно абз. 1 п. 3 Порядку, кошти на одержання кредитів передбачаються у Державному бюджеті України - Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України для оплати навчання у вищих навчальних закладах усіх форм власності.
Відповідно до п. 22 Порядку, одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету України повертає кредит та відсотки за користування ним через вищий навчальний заклад на рахунки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебуває вищий навчальний заклад, з подальшим зарахуванням коштів до Державного бюджету України.
Таким чином, гроші на здобуття вищої освіти за вищевказаним Порядком виділялись Національному гірничому університету з Державного бюджету України через Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України і повертаються при сплаті Одержувачами кредитів кредитних коштів знову до Державного бюджету України на рахунки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України через вищий навчальний заклад.
Судом встановлено, що форма угоди про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти була затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2003 року № 508 (зареєстрованого в Мін'юсті України 18 серпня 2003 року за № 718/8039) «Про затвердження форм направлення на здобуття вищої освіти за цільовим пільговим державним кредитом та угоди про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти».
Відповідно до вищевказаних нормативних актів, 17.12.2003 року та 01.09.2004 року між ДВНЗ «Національний гірничий університет»та ОСОБА_1 було укладено дві угоди № 17/ЛК ММФ-03 та № 9ЛК/ММФ-04 про надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти (а.с.7-8).
Згідно п. 1 даної Угоди, Університет відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 916 від 16 червня 2003 року, надає Одержувачу кредиту цільовий пільговий державний для навчання в Університеті у 2004-2005 навчальному році згідно з договором 864/ММФ-04 в розмірі 2272,00 гривень. Загальна сума з урахуванням раніше наданого кредиту за договором № 17/ЛК ММФ-03 складає 4072,00 грн.
Судом встановлено, що виконання ДВНЗ «Національний гірничий університет»зобов'язань щодо надання кредиту ОСОБА_1 у розмірі 4072,00 гривень підтверджується видатковими касовими ордерами від 23 грудня 2003 року та від 31 грудня 2004 року (а.с. 9-10).
Згідно з п.п. 3.3 п.3 Угоди, Одержувач кредиту зобов'язався повернути протягом 3 років всю суму наданого університетом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування Одержувача кредиту із Університету - починаючи з третього місяця після відрахування.
Пунктом 6 п.п. 6.1 Угоди визначено, що Одержувач кредиту повертає використаний ним на навчання кредит у сумі 1800,00 гривень та три відсотки за користування ним готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок ДВНЗ «Національного гірничого університету»до 31 грудня кожного року 1/3 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з червня 2005 року до червня 2008 року.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором та додаткової угоди до нього у частині повернення суми кредиту та сплати трьох відсотків за використання кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на 01 січня 2012 року виникла заборгованість у сумі 7645,36 гривень. Вказана сума заборгованості складається з: 4072,00 гривень - заборгованість по кредиту; 671,88 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2901,48 гривень - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань. Зазначені обставини підтверджуються детальним розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи (а.с. 18).
З огляду на те, що ОСОБА_1 кредитні кошти ДВНЗ «Національний гірничий університет»не повертались, ДВНЗ «Національний гірничий університет»було направлено на адресу боржника, зазначену в Угоді, вимогу про повернення кредитних коштів, 07.12.2011 року було вручено ОСОБА_1 угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 12-13). Втім, в порушення норм статей 525, 526 ЦК України, ОСОБА_1 до теперішнього часу кредитні кошти не повернув.
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів.
Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Нормою ст. 536 ЦК України зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є пеня, штраф (ст. 549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).
Зст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не вико гідно зі нав його у строк встановлений договором або законом.
Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.
Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 Угоди, у випадку ухилення Одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним, одержувач кредиту сплачує Університету пеню у розмірі подвійної кредитної ставки Національного банку України від неповернутої в строк суми.
Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача до відповідача за угодою №9ЛК/ММФ-04 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем даного договору із дотриманням вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем своїх зобов'язань за даними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, судові витрати по сплаті судового збору на суму 220,40 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 258-261, 526, 529 -552, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60,88, 110, 209, 212-215, 224, 226, 223 ЦПК України, суд -
Позов державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за угодою про надання кредиту -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія паспорту НОМЕР_1) на користь Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»(49005, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19, р/р 35225030000198, код ЄДРПОУ 02070743) розмір заборгованості у сумі 7645 (сім тисяч шістсот сорок п'ять) гривень 36 копійок.
Судові витрати у справі покласти на відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія паспорту НОМЕР_1), стягнувши з останнього на користь Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет»(49005, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19, р/р 35225030000198, код ЄДРПОУ 02070743) судовий збір в сумі 220 (двісті двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Копію заочного рішення направити сторонам для відома.
Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя В.В. Хандурін
22.11.2012