Справа № 2а/0270/3924/11
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
22 лютого 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Талаївського районного центру зайнятості на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Талалаївського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" про відшкодування заподіяної шкоди , -
У серпні 2011 року Талалаївський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Талалаївський РЦЗ) звернувся в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» (ВАТ «Південьзахідшляхбуд») про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття громадянину ОСОБА_2 в сумі 1715,22 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідними №5707 та №8034 подали заяви з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що 23 грудня 2010 року до Талалаївського РЦЗ звернувся громадянин ОСОБА_2 як такий, що шукає роботу. Останнє місце роботи ОСОБА_2 - водій ВАТ "Південьзахідшляхбуд". Згідно із записом в трудовій книжці прийнятий на роботу 03 червня 2010 року (наказ про прийняття від 03.06.2010 року №468-кр.), звільнений 13 грудня 2010 року в зв'язку з закінченням строку трудового договору п.2 ст.36 Кодексу Законів про Працю України (наказ про звільнення від 01.12.2010 №798-кр.).
У зв'язку з відсутністю підходящої роботи за його особистою заявою прийнято рішення про надання ОСОБА_2 статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу, який визначено позивачем за період з 03 червня 2010 року по 13 грудня 2010 року, що складає рівно 27 календарних тижнів.
В подальшому Талалаївським РЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітному ОСОБА_2 за результатами якого складено атк №12 від 17 березня 2011 року.
За результатами проведеного розслідування встановлено, що наказ ВАТ «Південьзахідшляхбуд» про прийняття на роботу ОСОБА_2 №468-кр. датується 01 липня 2010 року, а тому дійсний період трудової діяльності ОСОБА_2 становить з 01 липня 2010 року по 13 грудня 2010 року. Відповідно, страховий стаж та термін сплати страхових внесків зменшується і становить 23 календарні тижні. Відтак допущена відповідачем помилка при заповнені трудової книжки в даті прийняття ОСОБА_2 на роботу вплинула на визначення терміну страхового стажу при реєстрації в центрі зайнятості, безпідставному визначені категорії безробітного та неправомірній виплаті допомоги в сумі 1715,22 грн.
За таких обставин, директором Талалаївського РЦЗ видано наказ №23 від 21 березня 2011 року та направлено ВАТ «Південьзахідшляхбуд» лист за №184 від 21 березня 2011 року з вимогою відшкодування виплачених коштів в сумі 1715,22 грн. протягом десяти днів.
Оскільки ВАТ «Південьзахідшляхбуд» не відшкодовано вказану суму, то Талалаївський РЦЗ звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про її стягнення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що помилка стосовно невірного зазначення дати прийняття на роботу ОСОБА_2 в його трудовій книжці не є в причинно-наслідковому зв'язку із неправильним визначенням допомоги по безробіттю, оскільки допомога призначалась на підставі довідки про сплату роботодавцем страхових внесків, а не на підставі трудової книжки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ (Закон №1533) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Розмір допомоги по безробіттю в таких випадках визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу).
Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу, яка визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Із аналізу вищевикладених положень Закону вбачається, що право на отримання допомоги по безробіттю визначається залежно від страхового стажу особи.
Згідно визначення, що міститься в п. 12 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).
Тобто, трудова книжка не є тим документом, який підтверджує страховий стаж особи, і, відповідно, підставою для нарахування та виплати допомоги по безробіттю. Страховий стаж в даному випадку формується із періодів фактичної сплати страхових внесків.
Судом першої інстанції встановлено те, що після звільнення ОСОБА_2 ПАТ "Південьзахідшляхбуд" видало йому довідку №940 від 22 грудня 2011 року із зазначенням періодів нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків, а саме з липня 2010 року по листопад 2010 року.
При цьому, ст. 35 №1533 встановлено перелік покладених на роботодавця обов'язків та передбачено відповідальність за неналежне їх виконання, зокрема роботодавець зобов'язаний:
- під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;
- подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про прийняття на роботу працівників, розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю, використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.
Тобто, в наведеному переліку відсутні обов'язки роботодавця щодо визначення страхового стажу працівників.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що помилкове нарахування ОСОБА_2 допомоги по безробіттю викликане неправильним визначенням Талалаївським РЦЗ страхового стажу цій особі, що не пов'язане з будь-якими протиправними діями ПАТ "Південьзахідшляхбуд".
Крім того, в матеріалах справи наявний лист Талалаївського РЦЗ №184 від 21 березня 2011 року зі змісту якого встановлено те, що ОСОБА_2 зареєстрований як член особистого селянського господарства і не має права перебувати на обліку в центрі зайнятості, що ще раз підтверджує відсутність в діях ПАТ "Південьзахідшляхбуд" умислу на незаконну виплату ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в сумі 1715,22 грн.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Талаївського районного центру зайнятості, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року, -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Матохнюк Д.Б.
Судді /підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар