Справа № 2-а-198/11/0224
Головуючий у 1-й інстанції: Ставнійчук В.С.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
10 грудня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Матохнюк Д.Б.
судді: Курко О. П. Совгира Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни підвищення до пенсії, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення.
Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 березня 2011 року позов задоволено, а саме: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 15 вересня 2010 року по день припинення права.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 7 вказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів не приймає до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсій за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної 30 % доплати до пенсії, як дитині війни.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем не здійснено. Всупереч положенням вищенаведеної норми права позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України")
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача на перерахунок та виплату доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", помилково застосував норми процесуального права, а саме: задовольняючи позов в частині проведення перерахунку доплати до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вийшов за межі позову, зобов'язавши відповідача здійснювати зазначені виплати по день припинення у позивача такого права, тоді як позивач не просив захистити його порушене право в такий спосіб.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема змінити постанову суду.
За ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга-- підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 березня 2011 року викласти наступним чином:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року, з урахуванням виплачених сум ".
В решті постанову залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.