Справа № 1519/7510/2012
Провадження № 2/1519/6356/12
29 листопада 2012 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Мазун І.А
за участю секретаря - Чудновської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, за якою просив стягнути на свою користь з ОСОБА_2, матеріальну шкоду у розмірі 8 441, 43 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 250, 00 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. та 214, 60 грн. судових витрат, посилаючись на слідуюче.
27.02.2012 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Хюндай», д/н НОМЕР_1, при проїзді перехрестя вулиць нерівнозначних доріг Сабанського провулку -вулиці Канатна, не переконався в безпеці маневру та не надав перевагу у русі автотранспорту «Лексус», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, в ході чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 19 березня 2012 року винним в скоєні дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_2.
Відповідно до висновку №1299 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку від 28.05.2012 року, вартість матеріального збитку складає 35 740, 41 грн., а величина втрати товарної вартості складає 8 441, 43 грн.
В зв'язку з тим, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_1 звернувся до «Страхова компанія «АХА Страхування» та отримав страхове відшкодування у розмірі 34 740, 41 грн. та 1 000, 00 грн. було оплачено ОСОБА_2, в задоволення вимог щодо втрати товарної вартості страховою компанією було відмовлено посилаючись на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити..
Відповідач в судове засідання з'явився та надав заперечення проти позовних вимог, в обґрунтування свої заперечень, зазначив, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, так як ґрунтуються на порушенні Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України за № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. Просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів, результатів експертизи.
27.02.2012 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Хюндай», д/н НОМЕР_1, при проїзді перехрестя нерівнозначних доріг провулок Сабанський -вулиця Канатна, не переконався в безпеці маневру та не надав перевагу у русі автотранспорту «Лексус LS460», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі.
Пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України згідно із постановою Малиновського районного суду від 19 березня 2012 року в справі за номером 3/1519/6508/12, за змістом якої відповідач не дотримався п. 16.11 Правил дорожнього руху України, відповідача визнано винним за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою це правопорушення кваліфікується як порушення водіями правил дорожнього руху, що причинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна. Наслідком пригоди в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху стало те, що автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.
З огляду на таке, суд дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, відбулося зіткнення з автомобілем, який належить позивачу, тому суд визнає доведеним наявність винних протиправних дії з його сторони та, враховуючи, що такі дії стали безпосередньою причиною виникнення у позивача негативних наслідків та матеріальних втрат, визнає його винним у їх настанні.
27 березня 2012 року, з метою проведення оцінки пошкоджень, завданих транспортному засобу марки «Лексус», д/н НОМЕР_2 в ДТП, яка сталася 27 лютого 2012 року, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір № 1299 на проведення експертної оцінки майна.
Згідно із квитанцією № 79 від 29 березня 2012 року за послуги ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_1 сплатив 250, 00 грн.
Відповідно до висновку № 1299 експертного автотоварознавчого заключення з визначення вартості матеріального збитку від 27 лютого 2012 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Лексус», д/н НОМЕР_2, складає 35 740, 41 грн., а величина втрати товарної вартості складає 8 441, 43 грн.
Таким чином, в результаті протиправних дії ОСОБА_2, ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду у розмірі 44 431, 84 грн.(35 740, 41 грн. (відновлювальний ремонт) + 8 441, 43 грн. (величина втрати товарної вартості) + 250, 00 грн. (витрати на проведення автотоварознавчого дослідження)). Враховуючи встановлення вини ОСОБА_2 у вчинені ДТП, зокрема, наявність та зміст постанови суду від 19 березня 2012 року в справі за № 3/1519/6508/12 про визнання винним ОСОБА_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, яка на цей час є чинною, суд вважає об'єктивну та обґрунтовану зазначену суму майнової шкоди, завданої власнику автомобіля.
На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА5879106 від 22.06.2012 року.
ОСОБА_1 звернувся до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» з заявою на виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи.
Сторонами не оспорюється, що 27 березня 2012 року, з метою виконання своїх обов'язків, які передбачені нормами чинного законодавства України, АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»провела виплату страхового відшкодування у розмірі 34 740, 41 грн.
Крім того, ОСОБА_2 було добровільно відшкодовано, ОСОБА_1 1 000, 00 грн. франшизи, в задоволенні інших вимог позивачу було відмовлено.
Отже, на теперішній час, частина невідшкодованої матеріальної шкоди складає 8 691, 43 грн. (8 441, 43 грн. (величина втрати товарної вартості) + 250, 00 грн. (витрати на проведення автотоварознавчого дослідження)).
Так, згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України зазначається, що до складу збитків входять втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, ст. 1194 ЦК України вказує, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Посилання відповідача на той факт, що у висновку № 1299 експертного автотоварознавчого заключення з визначення вартості матеріального збитку від 27 лютого 2012 року не повинна була вираховуватися втрата товарної вартості автомобіля, оскільки це протирічить п.8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №142\5\2092 від 24.11.2003р., якою керувався ФОП ОСОБА_3 в своєму заключенні, не заслуговують на увагу, оскільки п.8.6.2 вказаної методики свідчить про те, що величина втрати товарної вартості не нараховується якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років -для інших КТЗ.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «Лексус», д/н НОМЕР_2, 2007 року випуску на момент дорожньо-транспортної пригоди мав строк експлуатації 4 роки 10 місяців, і таким чином ФОП ОСОБА_3 правильно вирахував втрату товарної вартості.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнення з відповідача розміру втрати товарної вартості у сумі 8 441, 43 грн. та 250, 00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, а разом 8 691,43 грн. з ОСОБА_2.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до п. 3 Постанови ПП ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Встановивши факт протиправного пошкодження майна позивача, беручи до уваги, що своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_2, порушив нормальний уклад життя позивача ОСОБА_1, заподіяв моральні й душевні страждання, пов'язані з пошкодженням майна, яке перебуває у користуванні позивача, суд вважає обґрунтованим позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, настання якої викликано протиправним пошкодженням майна згідно ст. 23 ЦК України. Визнаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийнято до уваги характер правопорушення, небезпека, яку створив відповідач під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1 000, 00 грн.
Згідно п.2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України зазначається, що до витрат пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема витрати на правову допомогу.
Відповідно до п. 1 ст. 56 ЦПК України вказується, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
З метою підтвердження витрати на правову допомогу, позивачем було надано договір про надання юридичних послуг від 28.02.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Юридична компанія «Бізнес Гарант», та довіреність на ім'я ОСОБА_4 від 14.05.2011 року.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. не підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні вимог в частині, витрат на правову допомогу, суд вважає доцільним зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_1 не було надано доказів наявності трудових відносин між ПП «Юридична компанія «Бізнес Гарант»та ОСОБА_4
Крім того, представник особи, яка бере участь у справі, за дорученням має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст.26,42 ЦПК України і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати на послуги представника у суді.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати..
Позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 214, 60 грн., що підтверджується квитанцією, яка є в матеріалах справи.
Керуючи ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1667, 1187, 1192, 1194 ЦК України, , суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 8 441 (вісім тисяч чотириста сорок одна)грн..43коп. -втрата товарної вартості, 250 (двісті п'ятдесят) грн. - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, 1000 (одна тисяча)грн.. - моральної шкоди та судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять)грн..60коп.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк зі дня проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН
29.11.2012