27 листопада 2012 року м. Київ К-41736/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Приходько І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 року по справі № 2-а-12294/09 за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Чернігівське хімволокно»про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
05.06.2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 20.04.2007 № 00006811700/0.
Справа переглядалася судами неодноразово.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками перевірки правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, ДПІ в м. Чернігові було нараховано позивачеві податок з доходів найманих працівників у розмірі 7051,28 грн. виходячи із суми оподаткованого доходу, тобто 13 % від 54240,60 грн. Крім того, податковий орган, посилаючись на пп. 9.6.2 ст. 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі -Закон № 889-IV), зазначив, що при продажу акцій позивач отримав інвестиційний прибуток. При цьому, він зазначає, що в результаті індексації відбувся додатковий випуск акцій, який на розмір понесених позивачем витрат жодним чином не вплинув.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп.9.6.2 ст.9 Закону №889-IV інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп.9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.
Згідно з пп.4.3.18 п.4.3 ст.4 Закону №889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
Відповідно до п.9 Указу Президента України від 15.06.1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств»під час приватизації підприємств, корпоратизованих з додержанням графіків, передбачених ст.7 цього Указу, директори, їх заступники, головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів мають право на додаткове придбання акцій товариства за їх номінальною вартістю з відстрочкою оплати на один рік на загальну суму до 5 відсотків статутного фонду товариства після придбання акцій працівниками підприємства на пільгових умовах. Відстрочення оплати надається за умови внесення не менш як 30 відсотків вартості придбаних акцій.
Пунктом 5 Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при збільшенні статутного фонду у зв'язку з індексацією основних фондів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.03.2000 року №25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2000 року №199/4420 передбачено, що при збільшенні статутного фонду шляхом емісії додаткової кількості акцій здійснюється випуск тієї самої номінальної вартості, яка визначена раніше випущеними акціями. Додаткова кількість акцій розподіляється серед акціонерів пропорційно до їх частки в статутному фонді акціонерного товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був працівником та акціонером АТ «Чернігівське підприємство «Хімволокно».
Розпорядженням КМ України від 08.04.1995 року № 32701/53, наказом ФДМУ від 10.05.1995 року № 103-ПРА, був затверджений план розміщення акцій ВАТ «Хімволокно», яке створено шляхом корпорації, визначенням номінальної вартості однієї акції 25000 крб. (0,25 грн.).
Відповідно до плану розміщення акцій позивач, як працівник підприємства, що приватизовується, в процесі його приватизації, отримав 3534 простих іменних акцій, номінальною вартістю 25000 крб. кожна, з них 42 акції ним були придбані у власність в обмін на приватизаційний сертифікат, номінальною вартістю 1050000 грн. (10,50 грн.), а решта в межах їх пільгового придбання за власні кошти за рахунок своєї заробітної плати, з якої вже був утриманий прибутковий податок.
Згідно ч. 4 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92 при здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадку, визначених п. «з»ст. 5 Декрету, оподатковуваним доходом громадян, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному року.
Відповідно до п. «з»ст. 5 Декрету КМУ до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств».
Позивач на час завершення приватизації мав у власності 3534 простих іменних акцій, що складають 0,0339 % до статутного фонду, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн., а номінальна вартість всього пакету складала 883,50 грн. На виконання постанов КМ України від 17.01.1995 року № 34 «Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1995 році»та від 16.05.1996 року № 523 «Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках», якими встановлено, що оцінка вартості об'єктів приватизації встановлюється з урахуванням результатів індексації балансової вартості основних фондів, була проведена індексація основних фондів товариства, внаслідок якої вартість його основних фондів зросла у 39 раз і складала 101523240 грн.
З врахуванням індексації основних фондів і збільшенням у зв'язку з цим статутного фонду, підприємством у відповідності до норм законів додатково випущено 395680320 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., розподілено статутний фонд 101523240 грн. на 406092960 простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн. серед акціонерів, пропорційно до їх частки в статутному фонді.
Позивачу видано сертифікат власника на 137826 простих іменних акцій, номінальною вартістю пакета 34456,50 грн., які відповідно до договору купівлі-продажу від 21.03.2006 року продані за суму 55133,40 грн. (по 0,40 грн. за кожну акцію).
При здійсненні продажу простих іменних акцій, позивач отримав дохід у сумі 20673,61 грн. Податок із зазначеної суми складає 2687,60 грн., який позивачем сплачено в повному обсязі, що не було враховано відповідачем.
Колегія суддів також погоджується з висновками судів, що відповідач при визначенні суми податкового зобов'язання окрім наведеного вище, не врахував положення Постанови КМ України від 17.01.1995 року № 34 «Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках», якими визначено, що оцінка вартості об'єктів приватизації встановлюється з урахуванням результатів балансової вартості основних фондів. Внаслідок даної приватизації позивач набув корпоративне право на певну частку до статутного фонду, 0,0339 % статутного фонду, дійсна номінальна вартість якої, з урахуванням індексації, проведеної відповідно до зазначеної постанови КМ України, складає 34456,50 грн.
Виходячи із аналізу зазначених норм права та досліджуючи підстави винесення оскарженого податкового повідомлення, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку позивачем правомірно не включено такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 року по справі № 2-а-12294/09 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписПриходько І.В.