"21" листопада 2012 р. м. Київ К-32530/09
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2009 року,
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провело зазначену виплату в значно меншому розмірі, позивач просила зобов'язати відповідача перерахувати з 1 липня 2007 року доплату до пенсії згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, що з 1 жовтня 2007 року становить 460 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві перерахувати та виплатити доплату до пенсії ОСОБА_1 згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з 9 липня 2007 року в розмірі 440 грн. щомісячно, а з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 460 грн. щомісячно.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2009 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області залишено без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року -без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер та постійно проживає м. Білій Церкві Київської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до положень абзацу 4 частини 1 та частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Відповідно до вимог статті 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Дію абзацу 4 частини 1 та частини 2 статті 39 Закону № 796-ХІІ відповідно до пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, пункт 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 9 липня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому абзацом 4 частини 1 та частиною 2 статті 39 Закону № 796-ХІІ.
Вихідним критерієм підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, визначено мінімальну заробітну плату, розмір якої на 2000 -2003 роки визначався законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2004 -2007 роки - законами України про державний бюджет на відповідні роки.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно з постановами Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 3 січня 2002 року № 1 (втратила чинність з 1 вересня 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16 липня 2008 року № 654) та «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 року № 836.
Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 розмір доплат та компенсаційних виплат протягом тривалих років не змінювався і не відповідав розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону № 796-ХІІ та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати за відповідні роки, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26 липня 1996 року № 836, положення якої істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.