"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/7433/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Укрспецсервіс" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Укрспецсервіс" (далі -ТОВ НВФ "Укрспецсервіс") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі -ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року позов ТОВ НВФ "Укрспецсервіс" задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року і прийняти нове рішення , яким у задоволені позову ТОВ НВФ "Укрспецсервіс" відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ НВФ "Укрспецсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки 14.05.2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за №1762/23-212/31631773.
На підставі зазначеного акту ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2010 року за №0000972302/0, в якому встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР та податкове повідомлення-рішення від 27.05.2010 року за №0000982302/0, в якому на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 27.05.2010 року за №0000972302/0 та повторно виданого податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0000972302/1 суди попередніх інстанцій вірно зазначили наступне:
Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України №334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України №334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
П.п 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України №334/94-ВР зазначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 Закону України №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата, що припадає на податковий період, на протязі якого відбувається одна із подій, що відбулася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивачем ТОВ НВФ "Укрспецсервіс" для перевірки були надані всі необхідні документи: договір поставки №9/24 від 15.07.2009 року; видаткова накладна №РН-0000263 від 29.08.2009 року; податкова накладна №281 від 11.08.2009 року; податкова накладна №263 від 10.08.2009 року; податкова накладна №282 від 29.08.2009 року, а також відповідна довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та документи, що підтверджують списання коштів з рахунків ТОВ НВФ "Укрспецсервіс" на користь ПП "Авада" в рахунок сплати вартості за отриманий по договору товар.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновки відповідача щодо нездійснення даної господарської операції щодо купівлі одягу б/в та дрантя і неправомірне віднесення до валових витрат кошів у сумі 89029,00 грн. є необґрунтованими, оскільки дана господарська операція підтверджується наданими документами, а також висновки відповідача щодо невикористання у господарській діяльності підприємства придбаного у ПП "Авада" товару та неправомірне віднесення витрат на його придбання до складу валових витрат не відповідають обставинам справи та суперечать чинному законодавству України.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 27.05.2010 року за №0000982302/0 та повторно виданого податкового повідомлення-рішення від 08.07.2010 року №0000982302/1 суди попередніх інстанцій вірно зазначили наступне:
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно з приписами п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 Закону України №168/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата, що припадає на податковий період, на протязі якого відбувається одна із подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що акті перевірки не наведено: які суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товару у ПП "Авада" не підтверджені податковими накладними; фактів, що придбаний товар не підлягає використанню або не використовувався в господарській діяльності платника податків (ТОВ НВФ "Укрспецсервіс"); обґрунтування факту списання грошових коштів в оплату товару та отримання податкових накладних, які засвідчують факт придбання платником податків товару.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров