Справа № 2-а/1970/3817/12
"23" листопада 2012 р., Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Подлісної І.М.
секретаря Субтельна Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000402210 від 05 липня 2012 року
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз»звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000402210 від 05 липня 2012 року, посилаючись на те, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування. Позивач вважаючи оспорюване рішення незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи і встановленим фактам просить визнати його не чинним та скасувати.
В суді представники позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, податкове повідомлення -рішення № 0000402210 від 05 липня 2012 року Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції у -визнати не чинним та скасувати.
Представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив та пояснив, що вимоги позивача є безпідставними, а податковий орган при винесенні податкового повідомлення -рішення № 0000402210 від 05 липня 2012 року, діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. При цьому позивач не надав додаткових документів та доказів, що спростовують висновки перевіряючих.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. за результатами якої складено акт № 2293/22-10/211559559 від 14.06.2012 р.
05 липня 2012 р. в.о. заступником начальника Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ДПС - начальником управління податкового контролю ДПС у Тернопільській області Поліщуком І.В. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000402210 (надалі - Рішення ) про сплату 304 573,00 грн. «Податку на прибуток приватних підприємств»нарахованих на підставі акта від 14.06.2012 р. № 2293/22-10/21155959 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз»(код за ЄДРПОУ 21155959) з питань дотримання вимог податкового законодавства) надалі - Акта).
Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано позивачем ПАТ «Тернопільміськгаз»09 липня 2012 року.
В податковому повідомленні-рішенні № 0000402210 від 05 липня 2012 р. Тернопільської ОДПІ зазначено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз»порушено п.п. 135.4.1 п. 135.1, ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України.
Позивач на підставі норм Податкового Кодексу України, яким визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування, або виходить за межі його компетенції, встановленої законом має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку.
В порядку апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення , що визначений Положенням «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», яке затверджено наказом державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 р. № 1001 , 18 липня 2012 р. ПАТ «Тернопільміськгаз»подало до Державної податкової служби в Тернопільській апеляційну скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0000402210 від 05.07.2012 р. в якій просило скасувати вказане рішення.
18 вересня 2012 року ПАТ «Тернопільміськгаз»отримало Рішення про результати розгляду скарг від 14.07.2012 р.(вих. № 1183/10/10-207/237) (надалі - Рішення 2) яким перший заступник голови ДПС у Тернопільській області Конончук О.В. залишив без змін рішення Тернопільської ОДПІ від 05.07.2012 р. № 0000402210, а скаргу ПАТ «Тернопільміськгаз без задоволення.
27 вересня 2012 р. ПАТ «Тернопільміськгаз» подало скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0000402210 від 05.07.2012 р до Державної податкової служби України з проханням скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000402210 від 05.07.2012 р Тернопільської ОДПІ Тернопільської області, та Рішення про результати розгляду скарг Тернопільської обласної ДПС.
25 жовтня 2012 року ПАТ «Тернопільміськгаз»отримало Рішення про результати розгляду скарг від 22.10.2012 р.(вих. № 4051/10/61-12/10-2115) (надалі Рішення 3) , яким рішення Тернопільської ОДПІ від 05.07.2012 р. № 0000402210 залишено без змін, а скаргу ПАТ «Тернопільміськгаз»- без задоволення.
ПАТ «Тернопільміськгаз»не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, вважаючи його незаконним, таким, що не відповідає обставинам справи і встановленим фактам оскаржило його до суду.
Як вбачається із п. 3.1.1 «Валові доходи »Акта перевірки перевіряючим зроблено висновок про заниження ПАТ «Тернопільміськгаз»скоригованого валового доходу за 2011 рік на 1 324 231,00 гривень, в тому числі : за 2 квартал 2011 року на 337 367,00 гривень, 3 квартал на 432 563,00 гривень та 4 квартал 2011 року на 549 301,00 гривень. Вказане заниження відбулось через не включення до складу валових доходів виручки від реалізації товарів та наданні послуг від діяльності, що підлягає патентуванню протягом 2, 3, 4 кварталів 2011 року.
Відповідно до ст. 137.4 Податкового Кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.
Податковий орган при проведенні перевірки вказуючи
на заниження валових доходів позивачем, помилково упустив факт визнання витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.
Так, як випливає із змісту акта перевірки р. 3.1.2 «Валові витрати»перевіряючий зазначає, що «перевіркою повноти визначення валових витрат за період 2-4 квартали 2011 року не встановлено іх завищення чи заниження.»
Вказаний висновок помилкового органу є неправомірним. Оскільки із представлених позивачем для перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та при встановленні факту заниження валових доходів за 2011 рік , перевіряючим не взято до уваги, що валові витрати за 2011 рік зменшені на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг, діяльність по яких підлягає патентуванню та які відображені в Додатку 11 до декларації..
Склад витрат та порядок їх визнання регулюється ст. 138 Податкового Кодексу України, п.п. 138.1.1 якого визначено, що «Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта
оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку».
Пунктом 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідач порушуючи норми ст. 86 Податкового Кодексу України, невірно визначив об'єкт оподаткування за вказаний період та зробив неправомірний висновок про заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на 304 573,00 грн., при цьому не взяв до уваги факту заниження товариством валових витрат за 2-4 квартали 2011 року.
Крім того, висновок Тернопільської ОДПІ про відсутність документального підтвердження витрат є безпідставним суперечить матеріалам справи та представленим суду доказам.
Таким чином судом встановлено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз»виконало усі передбачені Законом умови формування валових витрат та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат, а тому висновок податкового органу про заниження ПАТ «Тернопільміськгаз»скоригованого валового доходу за 2011 рік на 1 324 231,00 гривень, в тому числі : за 2 квартал 2011 року на 337 367,00 гривень, 3 квартал на 432 563,00 гривень та 4 квартал 2011 року на 549 301,00 гривень є невірним, а винесене на підставі цього висновку податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0000402210 від 05 липня 2012 р. є таким, що підлягає скасуванню.
П. 4.1 Податкового Кодексу України визнається презумпція правомірності рішень платника податку. П. 56.21 цього кодексу вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативного акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняття рішень на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Норми п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, відповідно до яких платник податку несе відповідальність лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними, свідчать про правомірність дій позивача ПАТ «Тернопільміськгаз».
Відповідно до норм Податкового Кодексу у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування, або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.
Судом встановлено, позивачем під час перевірки надано відповідачу усі документи, які свідчать про валові витрати, але вони податковим органом враховані не були, а тому ним невірно визначено об'єкт оподаткування.
Таким чином судом встановлено, що позивач не допустив будь-яких порушень норм чинного податкового законодавства, які б давали підстави податковому органу збільшувати Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз»суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 304 573 грн. 00 коп., а відтак висновок податкового органу про заниження позивачем скоригованого валового доходу за 2011 рік на 1 324 231,00 гривен є безпідставним.
При цьому суд не приймає до уваги твердження представника Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, що позивач не надав додаткових документів та доказів, що спростовують висновки перевіряючих та обґрунтовують заперечення на винесене податкове повідомлення - рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень в даному випадку на Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній лише тоді, якщо відповідач визнає позов.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен спростувати презумпцію своєї винуватості, адже вона дає можливість вважати встановленою неправомірність його рішень, дій чи бездіяльності, а позивач не зобов'язаний доводити ці обставини, як на це помилково в суді посилається представник податкового органу.
Таким чином повідомлені позивачем обставини у справі про неправомірність рішення відповідача і про порушення прав ПАТ «Тернопільміськгаз»відповідають дійсності, оскільки відповідач їх не спростував на основі доказів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із вищенаведеного позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000402210 від 05 липня 2012 року є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України,
Податковим кодексом України, суд, -
Позов задовольнити. Податкове повідомлення -рішення № 0000402210 від 05 липня 2012 року Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції у -визнати нечинним та скасувати.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
копія вірна
Суддя Подлісна І.М.