04 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/6863/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Іванюк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
30 жовтня 2012 року Полтавський міський центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 104,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-ХІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ, не маючи права отримувати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Зазначав, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 22 листопада 2010 року, якою відповідач підтверджував, що на момент звернення до служби зайнятості він трудовою діяльністю не займався, йому згідно статті 2 та підпункту "а" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення" надано статус безробітного. У результаті проведеної позивачем перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 01 квітня 2011 року по 07 квітня 2011 року був працевлаштований за договором цивільно-правового характеру, у зв'язку з чим сума виплаченої матеріальної допомоги у розмірі 104 грн. 00 коп. підлягає поверненню.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 36-37/.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 31-35/.
Судова повістка, направлена відповідачу за адресою АДРЕСА_1, повернулась до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Разом з тим, згідно довідки Адресно-довідкового бюро при ГУДМС УДМС України в Полтавській області станом на 12 листопада 2012 року відповідач зареєстрований за вказаною адресою /а.с. 27/.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа може бути вирішена на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 15 листопада 2010 року звернулася до Полтавського міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу /а.с. 10/. Після співбесіди та заповнення картки персонального обліку безробітний дає відповіді на кілька запитань. Зокрема, чи працює він за сумісництвом або чи не є суб'єктом підприємницької діяльності. У день надання статусу безробітного у заяві особистим підписом він засвідчує відсутність інших доходів, передбачених законодавством. У заяві від 22 листопада 2010 року ОСОБА_1 зазначав, зокрема, що трудовою діяльністю не займається /а.с. 11/.
Згідно пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказом від 22 листопада 2010 року №НТ101122 йому було присвоєно статус безробітного /а.с.13/.
Наказом Полтавського міського центру зайнятості від 07 квітня 2011 року №НТ110407 ОСОБА_1 знято з обліку у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг /а.с. 13/.
В ході звірки з ДПА, Полтавським міським центром зайнятості було встановлено, що відповідач у період перебування на обліку отримував дохід у ТОВ "Надрабудсервіс".
3 метою перевірки факту роботи та отримання доходу відповідачем на даному підприємстві Полтавським міським центром зайнятості було направлено запит до Донецького міського центру зайнятості за місцем знаходження роботодавця /а.с. 14/.
На вказане звернення Донецьким міським центром зайнятості листом від 20 квітня 2012 року №08-10/977 /а.с. 15/ було надано Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 12 квітня 2012 року №134 /а.с. 16/, яким встановлено, що ОСОБА_1 працював з 01 квітня 2011 року у ТОВ "Надрабудсервіс" згідно цивільно-правового договору від 01 квітня 2011 року та отримав винагороду /а.с. 17-18/.
Отже, під час перебування у центрі зайнятості ОСОБА_1 працював за договором цивільно-правового характеру у ТОВ "Надрабудсервіс" та отримував дохід. Згідно із пунктом "б" частини третьої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою належать до зайнятого населення.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 13 лютого 2009 року, №60/62|7-1 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
11 липня 2012 року позивачем прийнято наказ №238 про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 /а.с. 21/.
Згідно довідки Полтавського міського центру зайнятості за період з 01 квітня 2011 року по 07 квітня 2011 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 104 грн. 00 коп. /а.с. 20/.
18 липня 2012 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення про повернення отриманої суми допомоги по безробіттю у розмірі 104 грн. 00 коп. /а.с. 22/, яке отримано відповідачем 24 липня 2012 року /а.с. 23/. У добровільному порядку відповідач повернув кошти в сумі 104 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення допомоги по безробіттю в сумі 104 грн. 00 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) на користь Полтавського міського центру зайнятості кошти у розмірі 104,00 грн. /сто чотири гривні 00 копійок/.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2012 року.
Суддя Л.М. Петрова