Справа № 2522/549/2012 Провадження № 22-ц/2590/3626/2012 Головуючий у I інстанції - Тіщенко Л. В.
Категорія - цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
06 грудня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Губар В.С., Позігуна М.І.,
при секретарі:Примачок Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в в м.Чернігові апеляційні скарги приватного сільськогосподарського підприємства „Лан" та виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Талалаївського районного управління юстиції Брожки Богдана Івановича на ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на постанову державного виконавця,
ОСОБА_6 звернулась до суду зі скаргою на постанову начальника відділу державної виконавчої служби Талалаївського районного управління юстиції ОСОБА_7 від 25 червня 2012 року про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на те, що державним виконавцем не були вжиті всі заходи для своєчасного виконання рішення суду, що призвело до порушення її права, гарантованого Конституцією України та іншими законодавчими актами, на виконання судового рішення в повному обсязі.
Ухвалою Талалаївського районного суду від 15 жовтня 2012 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову начальника ВДВС Талалаївського РУЮ Михайлюка В.В. від 25 червня 2012 року про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-448, виданого 02 лютого 2011 року Талалаївським районним судом.
В апеляційній скарзі ПСП „Лан" просить скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заявлених вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що заявниця була обізнана про відновлення виконавчого провадження та знаходження виконавчого листа в суді, проте не вжила жодних заходів для повернення виконавчого документу до відділу ДВС. Апелянт також вказує, що суд не тільки визнав незаконною постанову державного виконавця, а і скасував її, що суперечить вимогам ст. 387 ЦПК України. Крім того, на думку апелянта, з моменту закінчення виконавчого провадження стягувач і боржник втрачають статус сторони виконавчого провадження, а тому оскаржити дії державного виконавця в цьому випадку необхідно шляхом подання адміністративного позову.
В апеляційній скарзі в.о. начальника відділу ДВС Талалаївського районного управління юстиції Брожка Б.І. просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд у встановлений законом строк не повернув виконавчий лист до ВДВС, а тому державний виконавець не мав законних підстав для примусового виконання рішення за відновленим виконавчим провадженням та обгрунтовано виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
В судове засідання учасники судового розгляду не з"явились, належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, тому апеляційний суд відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України вважає можливим розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_6 в липні 2012 року звернулась до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 25 червня 2012 року про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 06 липня 2012 року відкрито провадження у даній справі та визначено учасників судового розгляду- заявника та суб"єкта оскарження - державного виконавця- начальника ВДВС Талалаївського РУЮ; спір вирішено відносно зазначених осіб ухвалою Талаллаївського районного суду від 12 липня 2012 року та скасовано оскаржувану постанову державного виконавця і відновлено виконавче провадження.
Зазначена ухвала суду першої інстанції ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 скасована, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційним судом встановлено, що згідно виконавчого листа №2-448 від 02 лютого 2011 року зобов"язано ПСП „Лан" в особі ОСОБА_8 повернути співвласникам майно, яке було передано на підставі недійсних правочинів, проте справу розглянуто без залучення заінтересованої особи - ПСП „Лан"- боржника у виконавчому провадженні.
Також апеляційний суд зазначив, що ст. 387 ЦПК України не передбачено права суду скасовувати постанови державного виконавця як про закінчення виконавчого провадження, так і відновлювати виконавче провадження, і згідно Закону України „Про виконавче провадження" це є компетенцією посадових осіб державної виконавчої служби, а не суду.
Після надходження справи до суду першої інстанції з апеляційного суду Чернігівської області ухвалою судді Талалаївського районного суду від 02 жовтня 2012 року залучено до участі у справі як заінтересовану особу боржника по виконавчому листу №2-448/11 ОСОБА_8, участь у справі приймав ОСОБА_8 і спір вирішено за його участі.
Апеляційний суд виходить з того, що учасником виконавчого провадження є боржник ПСП "Лан"; зазначене підтверджується рішенням Талалаївського районного суду від 24 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПСП „Лан" про визнання правочинів недійсними, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 17 січня 2011 року у даній справі, згідно якого зобов"язано ПСП "Лан" повернути співвласникам майно, яке було передано на підставі недійсних правочинів; копією виконавчого листа №2-448/10р. виданого Талалаївським районним судом 02 лютого 2011 року; оскаржуваною постановою державного виконавця.
Тобто, боржником у виконавчому провадженні є юридична особа ПСП „Лан", а не фізична особа ОСОБА_9
Про це зазначав апеляційний суд в ухвалі від 13 вересня 2012 року, і саме незалучення до участі у справі особи, прав та інтересів якої стосується даний спір, було підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Проте всупереч ухвалі апеляційного суду, роз"ясненням п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" суд першої інстанції залучив до участі у справі особу, яка не є стороною виконавчого провадження, та розглянув справу з її участю.
Вирішення даного спору безпосередньо стосується прав та інтересів ПСП „Лан", проте справу розглянуто без його участі, при тому, що апеляційним судом було чітко зазначено про необхідність залучення саме підприємства, а не ОСОБА_8
Оскільки судом порушений порядок вирішення даного питання, порушені норми процесуального права, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, при вирішенні спору суду першої інстанції слід врахувати, що згідно статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення, при цьому не передбачено права суду скасовувати постанови державного виконавця, зокрема і постанови про закінчення виконавчого провадження, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" є компетенцією посадових осіб державної виконавчої служби, а не суду.
Доводи апелянта ПСП „Лан" щодо закриття провадження у справі є необґрунтованими, оскільки дана скарга підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1п.3, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги приватного сільськогосподарського підприємства „Лан" та виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби Талалаївського районного управління юстиції Брожки Богдана Івановича - задовольнити частково.
Ухвалу Талалаївського районного суду від 15 жовтня 2012 року - скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: