Справа № 2506/9535/2012 Провадження по справі 2/2506/3302/2012
07.12.2012 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
головуючого-судді -Супруна О.П.,
при секретарі -Носенко М.Ю.,
з участю позивача, відповідача, представника відповідача -адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
22.10.2012 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки -інваліда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, мотивуючи свої вимоги тим, що дитина повністю перебуває на її утриманні, являється інвалідом, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.
Позивач в судовому засіданні зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
Відповідач та його представник позов визнали у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що з 21.10.2006 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с. 6), від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивач мешкає разом з малолітньою дитиною окремо від відповідача, який матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_4 не надає, дитина є інвалідом дитинства та потребує додаткових витрат на лікування.
Враховуючи викладене, суд вбачає всі підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215, 294, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.10.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.П.Супрун