Справа № 1906/275/2012Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.В.
Провадження № 22-ц/1990/1451/12 Доповідач - Жолудько .Д.
Категорія - 6
29 листопада 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Сташківа Б. І., Костів О. З.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 15 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області про знесення самочинного будівництва та усунення перешкод у користуванні власністю,
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третьої особи - Чернихівецької сільської ради Збаразького району про знесення самочинного будівництва та усунення перешкод у користуванні власністю.
Рішенням Збаразького районного суду від 15 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Збаразького районного суду від 15.10.2012 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Судом не взято до уваги факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт на прибудинковій земельній ділянці без проектної документації та з порушенням державних стандартів, норм і правил під час будівництва.
У судовому засіданні апелянт підтримав свою апеляційну скаргу, зіславшись на доводи в ній, просить її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що споруджені на їхній земельній ділянці споруди необхідні для зберігання техніки. Вони не чинять будь-яких перешкод позивачеві в користуванні будинком чи земельною ділянкою. Судом було повно і об'єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Представник третьої особи- Чернихівецької сільської ради в судове засідання повторно не з'явився. Про час і місце його повідомлений належним чином.
Судом установлено, що сторони по справі є власниками суміжних земельних ділянок.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на території с.Чернихівці площею 0,54 га, з якої 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а 0,29-га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 27.02.2003 року.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої на території с. Чернихівці, площею 0,07 га для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.10.2004 року.
На своїй земельній ділянці відповідач збудував споруду у вигляді влаштованого фундаменту, металевих колон з дерев'яною конструкцією даху під навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та споруду у вигляді гаражу для зберігання легкового автомобільного транспорту без затвердженої у встановленому порядку проектної документації.
Згідно з наявними в матеріалах справи актами перевірки відповідності побудови господарських будівель плану забудови на території садиби ОСОБА_2 від 28.02.2012 року та 29.05.2012 року гараж та господарська будівля (хлів) відповідають будівельному паспорту на забудову земельної ділянки, виготовленим Збаразьким КП "Збаражпроект" від 25.01.2009 року.
Тимчасова будівля під навіс для сільськогосподарської техніки не чинить перешкод сонячному освітленню будинку позивача ОСОБА_1, який розташований вище відносно подвір'я відповідача ОСОБА_2, та не руйнує огорожі на межі. Стічні води з даху під навісу через встановлену ринву та водовідвідний лоток проходять на подвір'я відповідача. Наведене стверджується актами перевірки відповідності побудови господарських будівель плану забудови на території садиби ОСОБА_2 від 28.02.2012 р. та від 29.05.2012 р., складеними комісією в складі сільського голови, землевпорядника та депутата сільської ради ради, поясненнями спеціаліста ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано, а судом не здобуто доказів на підтвердження факту порушення будь-яких прав позивача, як власника майна, здійсненим відповідачем самочинним будівництвом споруд на своїй земельній ділянці. Сам по собі факт здійснення відповідачем ОСОБА_2 самочинного будівництва об'єкту нерухомості не є підставою для його знесення відповідно до вимог ст. 376 Цивільного кодексу України за позовом фізичної особи.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.
В силу вимог ст. 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ст. 391 ч.1 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень ст. 376 ч. 1, 7 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" № 6 від 30.03.2012 роз'яснив, що у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК).
Пунктами 22, 23, 24 вищезазначеної постанови передбачено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності (п.22).
У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК.
Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (ч. 7 ст. 376 ЦК, ч.1 ст. 60 ЦПК).
Від проведення відповідної експертизи на підтвердження своїх позовних вимог позивач відмовився.
Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, суд обґрунтовано дійшов до висновку про недоведеність вимог позивача щодо порушення будь-яких його прав самочинним будівництвом відповідачем споруд на своїй земельній ділянці. Сам по собі факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за здійснення будівництва вищезазначених споруд без проектної документації не може бути підставою для їх знесення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, ч.1, п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Збаразького районного суду від 15 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько