Справа № 1516/3855/2012
Провадження № 2/1516/3016/12
Іменем України
12.10.2012 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді -Бондаренко Н.В.
при секретарі -Шершун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовськ Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи - органу опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, суд -
До Котовського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи - органу опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області про визначення місця проживання малолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 13 серпня 2000 року вона уклала шлюб з відповідачем. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 04 квітня 2012 року зазначений шлюб було розірвано. Від вказаного шлюбу у сторін є спільна дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає спільно з позивачкою. З дня народження, а також після розлучення, дочка постійно проживала спільно з ОСОБА_1. Однак останнім часом між позивачкою та відповідачем з ініціативи останнього постійно виникають сварки в зв'язку із тим, що відповідач погрожує забрати дитину на невизначений час.
З огляду на вищевикладене, позивачка просить суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивачки всі судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в частині судових витрат позов не визнав, щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю не заперечував.
Орган опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області, сповіщений належним чином у судове засідання не з'явився, про що свідчить судова повістка у матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторони та представника позивача, суд прийшов до наступного.
Згідно ст.157 СК України питання виховання дітей вирішується батьками спільно.
Частиною 1 ст.160 Сімейного Кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з батьків, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. При вирішення спору між батьками щодо місця проживання дитини мають вагу не тільки матеріальні обставини. Неможливо прийняти рішення суто механічно тільки з урахуванням житла та заробітної плати батьків. До обставин, що мають істотне значення відносяться умови, які кожен з батьків може створити для виховання та розвитку дитину. Велике значення має кількість часу, який кожен з батьків може та бажає приділити дитині, необхідно також враховувати і почуття та емоції дитини.
Згідно Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної асамблеї ООН) малолітня дитина не повинна, крім тих випадків коли є виключні обставини, бути розлучена з матір'ю. Ця норма є загальною.
За змістом ст.3.9 Конвенції "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, у всіх діях щодо дітей, у тому числі коли дитини розлучається з одним з батьків, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання неповнолітньої дитини слід визначити за її фактичним місцем проживання, а саме - з її матір'ю.
Крім того згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката та або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ст.84 ЦПК України).
Згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" (діючої на час понесення стороною витрат і розгляду справи) граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не мав би перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20 грудня 2011 року № 4191-УІ, що набрав чинності з 1 січня 2012 року, також передбачає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Встановлено, що в суді правову допомогу позивачу надавав адвокат ОСОБА_4, що підтверджено ордером та договором від 14 вересня 2012 року. Витрати ОСОБА_1 на правову допомогу відповідно до квитанції від 23 серпня 2012 року та квитанції від 14 вересня 2012 року склали 1100 грн.
Згідно журналу судового засідання адвокат брав участь у судових засіданнях в суді 12 жовтня 2012 року з 14.18 години до 14.47 години, що становить загалом в часі 29 хвилин.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ розмір мінімальної заробітної плати за період з 1 жовтня 2012 року складає 1118,00 грн.
Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 становить:
1118,00 грн. : 100% х 40% = 447,20 грн. за 1 годину;
447,20 грн. : 60 хвилин = 7,453 грн. за 1 хвилину;
7,453 грн. х 29 хвилин = 216,14 грн.
Позов ОСОБА_1 до суду було подано 28 серпня 2012 року, підстави розраховувати компенсацію витрат за правову допомогу по підготовці позовної заяви тощо відсутні, оскільки договір з адвокатом укладено після подання позову, а саме 12 вересня 2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 107,30 грн., який таким чином підлягаю стягнення з відповідача по справі ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 17, 19, 141, 157, 160-162 Сімейного кодексу України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю 20.11.1959р., ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 323 гривні 44 копійки, які складаються з судового збору у сумі 107 гривень 30 копійок та витрат на правову допомогу у сумі 216 гривень 14 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк апеляційної скарги.
Особа яка не була присутня у судовому засіданні при оголошені рішення може оскаржити його в 10 денний строк з дня отримання його копії.
Суддя: Н.В. Бондаренко