Справа № 2-4748/12
2609/17052/12
03 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Кізюн Л.І.,
при секретарі: Слепусі О.П.,
за участю прокурора: Льовкіної С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки і піклування в особі Служби у справах дітей до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідач не займається вихованням дитини належним чином, проживання з нею становить загрозу для його життя і здоров'я.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що дитина проживає разом з матір'ю, яка не належним чином виконує свої батьківські обов'язки, передає дитину іншим особам, не надає коштів на утримання сина, не відвідує навчальний заклад, де він навчається.
З приводу неналежного виховання та утримання дитини до служби у справах дітей неодноразово зверталися сусіди відповідача. Помешкання, де проживає відповідач з сином, перебуває у незадовільному санітарному стані. Дитина часто пропускає заняття у школі без поважних причин, має неохайний вигляд, речі брудні, хлопець постійно голодний.
Оскільки відповідач на неодноразові зауваження не реагує, позивач звернувся з позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов, просила його задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та надані докази.
Відповідач та її представник просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та неможливість відповідача забезпечити сину належне утримання у зв'язку з важким матеріальним становищем. Крім того, дитина психічно хвора та потребує належного догляду і найкраще з ним зможе порозумітися його мати. Відповідач також пояснила, що вона намагається зробити ремонт у квартирі, періодично її син проходить лікування у психіатричній лікарні..
Суд, заслухавши відповідача та представників сторін, прокурора, яка підтримала позовні вимоги і просила позов задовольнити, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини,
- жорстоко поводяться з дітьми,
- є хронічними алкоголіками або наркоманами,
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва,
- засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Судом встановлено, що відповідно до даних свідоцтва про народження (а.с.7) відповідач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як видно з повідомлення ВРАЦС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 29 травня 2008 року відомості про батька ОСОБА_2 у актовий запис про народження внесені на підставі частини 1 статті 135 СК України (а.с.9).
Дитина разом з відповідачем проживає у АДРЕСА_1, що підтверджується даними довідки (форма 3) ВСП «Грушківський»від 28 травня 2012 року (а.с.10).
Як вбачається з даних звернень ОСОБА_3 від 21 червня 2010 року (а.с.17) та ОСОБА_4 від 16 квітня 2011 року (а.с.18) ОСОБА_1 утримує свою квартиру у антисанітарному стані та не належним чином доглядає за сином.
Згідно даними актів КП «Грушківське»від 29 травня 2012 року (а.с.53) та 19 листопада 2010 року (а.с.54) ремонт у квартирі АДРЕСА_1 не проводився, квартира перебуває у незадовільному санітарному стані.
Зазначені обставини також підтверджуються даними актів обстеження умов проживання дитини (а.с.а.с. 70-86).
З подання від 17 травня 2012 року спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №2 (а.с.46) видно, що ОСОБА_1 не приділяє уваги вихованню сина ОСОБА_2, не має на нього ніякого впливу, що призводить до негативних та неадекватних наслідків у поведінці її сина.
Викладені обставини зазначено також у інформації від 24 лютого 2012 року (а.с.47), характеристиках ОСОБА_2 від 06 травня 2011 року (а.с.48), 19 лютого 2010 року (а.с.49), 29 квітня 2011 року (а.с.50).
Зазначені обставини також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_5
Крім того, у характеристиках ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 не справляється з сином, який навпаки керує нею. ОСОБА_2 відмовляється їсти те, що йому готує мати, хоча в холодильнику є їжа.
З характеристики від 06 травня 2011 року видно, що кожного дня мати приводить дитину до школи, намагається приділяти належну увагу синові, але він її не слухає, по відношенню до матері веде себе брутально, ображає її, вимагає гроші та дорогі іграшки. Мати неспроможна позитивно вплинути на поведінку сина. Без поважних причин ОСОБА_2 уроків не пропускає.
Як вбачається з повідомлень Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 25 листопада 2010 року (а.с.56) ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків.
Згідно з даними обліково-статистичної картки дитини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 03 березня 2010 року перебуває на обліку у службі у справах дітей як дитина, яка проживає в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с.а.с.11-12.).
У картці відсутні відомості про надану дитині державну допомогу.
З даних листів Солом'янського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 10 лютого 2010 року (а.с.13), 18 лютого 2010 року (а.с.14), 24 лютого 2012 року (а.с.15) видно, що Центр проводив профілактичну і роз'яснювальну роботу з ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що вона не приділяє належної уваги утриманню і вихованню дитини, отримував інформацію щодо лікування дитини у лікарні Охматдит та просив службу у справах дітей провести з матір'ю відповідну роботу.
Як вбачається з повідомлення Солом'янського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 29 травня 2012 року (а.с. 16) протягом 2007-20012 року з сім'єю ОСОБА_1 проводилася робота за карткою отримувача послуг, надавалася гуманітарна речова допомога, продуктові набори, консультації юриста, психолога. Сім'я ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом у 2009 році та у 2011 році, проблеми, які були визначені планами соціального супроводу (відсутність необхідного одягу, взуття, неповноцінне харчування, малозабезпеченість, потреба в лікуванні, обстеженні, догляді, проблеми виховання, потреба у організації дозвілля, схильність дитини до бродяжництва) частково були вирішені.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є працівником Солом'янського районного у м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і декілька разів приходив щоб перевірити умови проживання ОСОБА_2, однак у квартиру його не пустили.
З даних довідки №188 від 06 листопада 2012 року Інституту електродинаміки ОСОБА_1 працює там на посаді друкарки та має середній заробіток 1546, 07 грн. (а.с.122).
З даних висновку органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 26 червня 2012 року вбачається, що ОСОБА_2 за станом свого психофізичного здоров'я потребує періодичного лікування в психоневрологічному диспансері. Помешкання перебуває в незадовільному санітарному стані, потребує ремонту. ОСОБА_1 характеризується негативно, вихованням сина не займається.
Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.а.с. 88-89).
Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки на підставах, передбачених ст. 164 СК України.
Проте, в судовому засіданні факт того, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не знайшов свого підтвердження.
Судом встановлено, що відповідач в даний час працює та отримує заробітну плату. З пояснень відповідача у судовому засіданні видно, що вона не може влаштуватися на іншу роботу у зв'язку зі станом свого здоров'я, яке не може покращити через проблеми з сином.
Дані про її негативну характеристику зазначаються Солом'янським РУГУ МВС України в м. Києві лише з пояснень сусідів.
Позивачем не надано суду характеристик відповідача з місця проживання та місця роботи, які б давали підстави вважати її такою, що характеризується негативно.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач намагається виконувати свої батьківські обов'язки належним чином, намагається забезпечити необхідне харчування, медичного догляд, лікування дитини, спілкуються з дитиною, створює умови для отримання нею освіти.
Однак відповідач не має достатнього матеріального забезпечення, що не дозволяє їй в повній мірі реалізувати обов'язок по утриманню дитини.
Крім того, дитина за станом свого психофізичного здоров'я потребує періодичного лікування в психоневрологічному диспансері. Мати через розлади здоров'я ОСОБА_2 не може впливати на нього і його свідомість та належним чином його виховувати.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 77, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 164, 165 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", -
У позові Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації як органу опіки і піклування в особі Служби у справах дітей до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн