Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 1-150/11
03 грудня 2012 року
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді Едера П.Т.
при секретарі Пікулик Л.І., Юрчишин О.В., Дяків А.І., Ковальчук А.Г.,
Костюк А.В., Прожуган Ю.М., Акер І.Я., Карпин Н.О.
з участю прокурора Нижника М.Т. Сірачинського Р.М.,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька, українця, громадянин України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, відстороненого від посади начальника управління Держкомзему в м. Львів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого; 22.07.2009 року постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова був притягнутий до адміністративної відповідальності, у відповідності до п. "г" ч.1 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", військовозобов'язаного,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 364 та ч.2 ст. 368 КК України;
ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працюючого на посаді заступника директора приватного підприємства "Землеустрій плюс" , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, військовозобов'язаного,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 364 та ч.2 ст. 368 КК України,
ОСОБА_9 обвинувачувався в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, а також в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого повторно, в період з червня 2009 р. по березень 2010 р. одержав хабар від ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, на загальну суму 24 090 грн. та 100 доларів США, тим самим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону №1508-VI від 11.06.2009 року, введено в дію з 01.01.2010 року).
ОСОБА_10 обвинувачувався в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, а також в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого повторно, в період з серпня 2009 р. по листопад 2009 р. одержав хабар від гр.гр. ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26. ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_11, ОСОБА_15, на загальну суму 3 500 грн. та 50 доларів США, тим самим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону №1508-VI від 11.06.2009 року, введено в дію з 01.01.2010 року).
03 грудня 2012 року вироком Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону №1508-VI від 11.06.2009 року, введено в дію з 01.01.2010 року), призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та з конфіскацією усього належного йому майна. У відповідності до ст. 54 КК України ОСОБА_9 позбавлено п'ятої категорії дев'ятого рангу державного службовця.
ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону №1508-VI від 11.06.2009 року, введено в дію з 01.01.2010 року), призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та з конфіскацією усього належного йому майна. У відповідності до ст. 54 КК України ОСОБА_10 позбавлено шостої категорії одинадцятого рангу державного службовця.
В ході досудового слідства свідок ОСОБА_12, повідомив, що 03.03.2010 р. звернувся в управління Служби безпеки України у Львівській області із заявою про передачу 24.06.2009 р. та 14.10.2009 р. начальнику управління Держкомзему в м. Львові ОСОБА_9 грошей в загальній сумі 1050 гривень (по 200, 250, 200, 200, 200 грн.) за погодження технічної документації. Начальника управління Держкомзему в м. Львові ОСОБА_9 знає давно. Після призначення ОСОБА_9 на посаду начальника часто заходив до нього з виробничих питань. Під час таких зустрічей протягом 2009 р. при погодженні технічної документації, якщо погодження затягувалося, то передавав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 200-250 гривень в його службовому кабінеті за пришвидшення погодження технічної документації. Гроші передав, як правило, загорнутими в папір або ж в конверті. Перебуваючи в службовому кабінету ОСОБА_9, клав гроші на робочий стіл, або окремо, або разом з документами. ОСОБА_9, підписуючи чи переглядаючи документи, клав передані ним, ОСОБА_12 гроші, як правило в шухляду свого столу, або перекладав в інше місце на своєму столі. Так, він передавав грошові кошти ОСОБА_9 07.07.2009 - 200 грн., 20.07.2009 - 250 грн., 05.11.2009 - 200 грн., 12.11.2009 - 200 грн., 14.12.2009 - 200 грн. різними купюрами, коли той був один в кабінеті. Після передачі грошових коштів ОСОБА_9, технічна документація була погоджена.
Під час допиту в судовому засіданні 08.06.2011 р. свідок ОСОБА_12 в своїх показаннях азначив, що він працює на посаді директора фірми «Картограф». Знайомий з ОСОБА_9 з 1994 року. Дійсно він передавав в кабінеті ОСОБА_9 записки з даними технічної документації, яку необхідно було погодити, в ці записки клав орієнтовно по 200 гривень. Записку листком поперу А4 складав в чотири рази, зверху писав список документів які були в управлінні, а в середину вкладав 200 грн. Однак ці кошти були виключно допомогою управлінню держкомзему у м. Львів, так як у них були труднощі з фінансуванням і він ОСОБА_12 надавав їм матеріальну допомогу, коли коштами, коли канцелярськими товарами чи папером. Були випадки, коли технічна документація не погоджувалась у місячний строк. Однак він не вважає,що це було навмисно. Просив ОСОБА_9 пришвидшити погодження технічної документації по мірі можливості. Зазначив, що на досудовому слідстві він давав покази аналогічні тим, які надає в судовому засіданні, але те, що вказано в протоколі (арк. справи 90 Том № 2) не відповідає дійсності. Заяву про передачу хабарів ОСОБА_9 йому, ОСОБА_12 сказали написати в управлінні СБУ після того, як показали оперативне відео. Заяву він писав власноручно. З ним, свідком проводили під ча досудового слідства відтворення обстановки і обставин події. Те, що написано в протоколі відтворення обстановки і обставин події відповідає дійсності. Також наголосив, що те, що він давав кошти ОСОБА_9 і просив пришвидшити розгляд документації не пов'язано між собою. Надати гроші, це була його, ОСОБА_12 особиста ініціатива. ОСОБА_9 ніколи від нього не вимагав грошей. Він, свідок не мав на меті звертатись в правоохоронні органи із заявою про передачу хабарів. На нього чинився тиск працівниками СБУ, котрі йому сказали: «Ви або звідси вийдете або ні». Дії працівників СБУ не оскаржував.
В ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_18 повідомив, що для пришвидшення розгляду документів на земельну ділянку, 17.08.2009 р. він дав ОСОБА_10 хабар в сумі 500 грн. однією купюрою.
Будучи допитаним в судовому засіданні 12.05.2011 р. потерпілий ОСОБА_18 повністю заперечив передачу добрі коштів в сумі 500 гривень, як хабара. Зазначив, що на оперативних відео зафіксовано не факт передачі ним коштів, а передачі квитанцій офіційної проплати за технічну документацію яку він подавав. На досудовому слідстві такі показання дав на пораду слідчого прокуратури, який йому повідомив, що він - ОСОБА_18 матиме змогу свої свідчення уточнити чи змінити у суді.
Будучи допитаним під час досудового слідства свідок ОСОБА_20 повідомив, що 10.03.2010 р. він звернувся в управління Служби безпеки України у Львівській області із заявою про передачу 04.08.2009 та 17.08.2009 першому заступникові начальника управління Держкомзему в м.Львові ОСОБА_10 грошей в сумі 200 грн. (двічі по 100 грн.), як хабара, за погодження технічної документації. В управлінні Держкомзему були створені такі умови роботи, що без передачі хабара технічна документація з землеустрою фізичних чи юридичних осіб могла лежати без розгляду місяцями і всім було відомо, що передавши вказаним особам певну суму грошових коштів можна було сподіватися, що технічна документація чи інші документи з землеустрою будуть розглянуті та погодженні у найкоротші терміни. Суму хабара, які передавав ОСОБА_10, визначали особисто замовники, вони вважали, що саме цієї суми достатньо за пришвидшення розгляду та погодження технічної документації. 03.08.2009 до нього звернувся замовник ОСОБА_30 з проханням пришвидшити розгляд та погодження технічної документації для видачі Державного акту на право власності на присадибну ділянку. Для вирішення даного питання ОСОБА_30 передав йому грошові кошти в сумі 100 грн., які останній передав ОСОБА_10, після чого той погодив технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_30, що на АДРЕСА_3 і видав її.
Окрім цього, 17.08.2009 р. він знову звернувся до ОСОБА_10 з проханням погодити технічну документацію з землеустрою, оскільки замовнику необхідно було терміново виготовити технічну документацію на земельну ділянку, за що замовник передав йому 100 (сто) грн., які він в подальшому передав ОСОБА_10 під час перебування в службовому кабінеті. Останній, отримавши від нього вказані кошти, в його присутності, розглянув та погодив технічну документацію, яку в подальшому видав.
Однак в судовому засіданні 13.07.2011 р. свідок ОСОБА_20 відмовився від своїх попередніх свідчень на досудовому слідстві, зазначив, що такі надавав під примусом працівників СБУ, оскільки був наляканий викликом в управління СБУ у Львівській області і йому казали, що не відпустять. На даний час усвідомлює, що давав неправдиві показання і готовий нести за це відповідальність. Повністю заперечив викладене ним під час допиту як свідка в прокуратурі Львівської області. Дії працівників СБУ не оскаржував. В прокуратурі йому казали., що краще йому свідчення не міняти. Але хто саме не пригадує.
Суд вважає, що показання свідків ОСОБА_31, ОСОБА_20 та потерпілого ОСОБА_18 надані ними під час судового засідання є такими, що спрямовані на намагання виправдати дії підсудних та ввести суд в оману.
Викладене свідчить про дачу завідомо неправдивих показань, у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ст.368 ч.2 КК України України свідками ОСОБА_31, ОСОБА_20 та потерпілим ОСОБА_18
А тому про наведене слід повідомити прокурора Львівської області для перевірки вищеописаних фактів та вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності свідків за дачу завідомо неправдивих показань.
Керуючись ст.ст. 23-2, 279, 340 КПК України, -
Про наведене в описовій частині окремої постанови повідомити прокурора Львівської області для проведення перевірки та прийняття рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності свідків ОСОБА_12, ОСОБА_20 та потерпілого ОСОБА_18 за дачу завідомо неправдивих показань.
На окрему постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області особою, щодо якої винесено окрему постанову суду, протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя П. Т. Едер