Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 1328/2874/12
21 листопада 2012року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді Білінської Г.Б.
при секретарі Галоян К.Л.
з участю захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, вища освіта, розлучений, працює менеджером ТзОВ «Факельманн-Україна», раніше не судимий, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.125 КК України, -
установив:
12 квітня 2011року підсудний ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 близько 19.40год. під час побутової сварки, яка виникла між ним та його дружиною ОСОБА_5, умисно вдарив її кулаком по голові. Внаслідок чого їй було завдано лігкі тілесні ушкодження.
3 травня 2012року постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова відносно ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що він приїхав до сина в Німеччину на день народження, його дружина зустріла неприязно.
Він гуляв з дитиною на вулиці. Потім син запросив його додому, дитина була в нього на руках, син запропонував мамі, щоб він залишився, дружина відповіла, що йому треба їхати до України. Розмова була недовгою, дружина почала забирати дитину, шарпати її, дитина почала плакати. Під час шарпанини дружина плюнула йому в обличчя. В цей час задзвонив телефон, дружина відповіла істерикою, сказала брату, що ОСОБА_4 її вбиває.
Він поїхав і два місяці від дружини не було ніяких звісток, вона змінила номер телефону.
Проте тілесних ушкоджень він їй не заподіяв.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його винуватість в інкримінованому йому злочині доведена зібраними по справі доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_5 у судовому засіданні про те, що 12 квітня 2011року ОСОБА_4 приїхав у Німеччину де на той час перебувала вона разом з малолітнім сином ОСОБА_6, з наміром привітати сина з днем народження.
Близько 22.00години між нею та ОСОБА_4 почалась сварка. Останній почав її принижувати, виражатись нецензурною лайкою. При дитині погрожував, якщо вона не привезе дитину на Україну 22 квітня, то він забере сина сам через суд або власними силами, що не дасть жити спокійно.
В процесі скандалу, який розгортався на очах у дитини, вона попросила ОСОБА_4 покинути приміщення. На що останній відповів, що піде з сином і почав забирати дитину самовільно. ОСОБА_6 почав плакати, вириватися в нього з рук. Вона просила відпустити сина, апелюючи тим, що дитині боляче і дитина це не річ, яку можна взяти і піти. ОСОБА_4 вдарив її кулаком в голову;
- протоколом президіуму поліції міста Дуйсбург Комісаріат по кримінальних справам №12 про поліцейське втручання з приводу вчинення фізичного насильства в домашніх умовах від 12 квітня 2011року;
- протоколом комісара кримінальної поліції про слухання потерпілої згідно параграфу №28 адміністративного кодексу землі Північної Рейн-Внстфален від 12.04.2012року;
- з висновку експерта №1374 від 27.06.2012року, вбачається, що у громадянки ОСОБА_5 при зверненні у приватний медичний заклад м. Дусбург Німеччини в період 13-17 квітня 2011року було встановлено діагноз: «Струс головного мозку. Забій черепа і підвивих (розтягнення зв'язок і шийного відділу хребта)». Травма шиї у вигляді розтягу зв'язок могла виникнути 12 квітня 2011року внаслідок перерозтягнення м'язів і відноситься до легкого тілесного ушкодження. Щодо діагнозу: «Струс головного мозку, забій черепа і підвивих» то можна буде визначитись і дати оцінку ступеня тяжкості його після вивчення амбулаторної карти із записами про дообстеження і лікування потерпілої.
Суд вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України за ознакою умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який раніше несудимий, його позитивну характеристику, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання суд не вбачає, вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочини, у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в доход держави.
Вирок можу бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п'ятнадцяти діб - для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для інших учасників процесу - з моменту його проголошення.
Суддя Г. Б. Білінська