Справа № 2607/8495/12
Категорія 18
30 листопада 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Захарчук С. С. ,
при секретарі - Власенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення пені, 3% річних, інфляційних,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - СТзДВ «Гарантія») про стягнення пені, 3% річних, інфляційних.
Зазначала, що 27 квітня 2011 року в м. Кременчуці сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль ГАЗ 33021, н.з. НОМЕР_1, власником якого є КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль БМВ, н.з. НОМЕР_2, власником якого є вона, під керуванням ОСОБА_3
Відповідно до постанови судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2011 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2
У результаті дорожньо-транспортної пригоди її автомобілю було завдано механічних пошкоджень і в червні-липні 2011 року нею було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля.
Між КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» і СТзДВ «Гарантія» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 7 липня 2010 року до 6 липня 2011 року з лімітом відповідальності на одного потерпілого у розмірі 25 500 грн. і франшизою - 510 грн.
25 травня 2011 року вона звернулася до СТзДВ «Гарантія» з заявою про виплату страхового відшкодування, однак, у встановлений законом строк, СТзДВ «Гарантія» страхове відшкодування їй не виплатило.
У жовтні 2011 року вона звернулася до суду з позовом до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», СТзДВ «Гарантія» про відшкодування шкоди.
Відповідно до рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 травня 2012 року з СТзДВ «Гарантія» на її користь стягнуто 24 990 грн. страхового відшкодування.
Посилаючись на те, що страхове відшкодування їй не виплачено, просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 27 червня 2011 року до 26 червня 2012 у розмірі 3 848 грн. 50 коп.
Крім того, посилаючись на норми ст. 625 ЦК України, просила стягнути з відповідача на її користь 751 грн. 75 коп. - 3% річних і 274 грн. 89 коп. - інфляційних.
У подальшому позивачем неодноразово збільшувався розмір позовних вимог, в останній заяві про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що 11 жовтня 2012 року СТзДВ «Гарантія» при виконанні судового рішення в примусовому порядку сплатило їй 24 990 грн. страхового відшкодування, просила стягнути з СТзДВ «Гарантія» на її користь за період з 27 червня 2011 року до 10 жовтня 2012 року 4 934 грн. 48 коп. пені за прострочку виплати страхового відшкодування, 299 грн. 88 коп. інфляційних, 969 грн. 46 коп. - 3% річних (а.с. 88-90).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що в травні 2011 року позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. При розгляді вказаної страхової справи було з'ясовано, що страховий платіж за вказаним полісом від КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» до СТзДВ «Гарантія» не надходив, у вказаному полісі було внесено зміни відносно терміну дії полісу, у зв'язку з чим, СТзДВ «Гарантія» звернулося до господарського суду про визнання договору страхування недійсним. Оскільки в господарському суді розглядалася зазначена справа та в Автозаводському районному суді м. Кременчука розглядалася справа про відшкодування шкоди, відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розгляд страхової справи було призупинено.
Остаточне рішення за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди набрало чинності лише 6 серпня 2012 року, таким чином позов про стягнення пені, інфляційних, 3% річних є передчасним. Крім того, позивачка пропустила строк позовної давності в один рік, перебіг якого почався 24 червня 2011 року, а з позовом позивачка звернулася 27 червня 2012 року.
Посилаючись на те, що строк розгляду страхової справи був призупинений відповідно до норм чинного законодавства, позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, рішення по справі набрало чинності 6 серпня 2012 року, позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є передчасними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 58-60).
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 27 квітня 2011 року в м. Кременчуці сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль ГАЗ 33021, н.з. НОМЕР_1, власником якого є КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль БМВ, н.з. НОМЕР_2, власником якого є вона, під керуванням ОСОБА_3 (а.с. 14).
Згідно з постановою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 травня 2011 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнано ОСОБА_2 (а.с. 16).
Між КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» і СТзДВ «Гарантія» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 7 липня 2010 року до 6 липня 2011 року з лімітом відповідальності на одного потерпілого у розмірі 25 500 грн. і франшизою - 510 грн. (а.с. 17).
25 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до СТзДВ «Гарантія» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 19).
У встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк, страхове відшкодування СТзДВ «Гарантія» ОСОБА_1 виплачено не було.
23 серпня 2011 року СТзДВ «Гарантія» повідомило ОСОБА_1 про те, що рішення про виплату чи про відмову у виплаті страхового відшкодування буде прийняте після набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом СТзДВ «Гарантія» до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» про визнання недійсним полісу № ВЕ 5522773 (а.с. 23).
Відповідно до рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 травня 2012 року, залишеним в цій частині без зміни рішенням апеляційного суду Полтавської області від 6 серпня 2012 року, з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_1 стягнуто 24 990 грн. страхового відшкодування, (а.с. 10-13, 51-52).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, діючої на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 22.1. Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 37.1. Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
З заявою позивачка звернулася до відповідача 25 травня 2011 року, однак, у встановлений Законом строк - 26 червня 2011 року виплата страхового відшкодування страховиком не здійснена.
Статтею 37.2. Закону передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Позивачем за період з 27 червня 2011 року до 10 жовтня 2012 року нарахована пеня за прострочку виплати страхового відшкодування у розмірі 4 934 грн. 48 коп.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Ураховуючи вимоги ст. 258 ЦК України, суд дійшов висновку про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 10 жовтня 2011 року до 10 жовтня 2012 року у розмірі 3 819 грн. 86 коп.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за період з 27 червня 2011 року до 10 жовтня 2012 року нараховано 299 грн. 88 коп. інфляційних та 969 грн. 46 коп. - 3% річних.
Оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Виходячи з вищевикладеного, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 969 грн. 46 коп. - 3% річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, позов в частині стягнення 299 грн. 88 коп. інфляційних за період з 27 червня 2011 року до 10 жовтня 2012 року задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач повинен у кожному конкретному випадку подати суду обґрунтований розрахунок відповідної суми, позивачем суду обґрунтованого розрахунку інфляційних у розмірі 299 грн. 88 коп. не надано та ураховуючи те, що за вказаний період сукупний індекс інфляції з суми 24 990 грн. складає 0,984, а інфляційне збільшення суми боргу складає -399,84, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних у розмірі 299 грн. 88 коп.
Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечення відповідача в частині того, що на підставі ст. 36 Закону страховиком було призупинення розгляд страхової справи до вирішення відповідних справ господарським судом та місцевим загальним судом, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 Закону (діючої на час виникнення спірних правовідносин) після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.
Зміни у зазначену статтю щодо припинення перебігу строку виплати страхового відшкодування при розгляді дорожньо-транспортної пригоди в цивільній, господарській або кримінальній справі були внесені Законом України від 17 лютого 2011 року N 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», який набрав чинності через шість місяців з дня його опублікування - 19 вересня 2011 року.
Таким чином, правових підстав для припинення розгляду страхової справи у страховика не було.
Не приймає до уваги суд і заперечення в частині застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Аналогічні положення щодо зобов'язання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України.
Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано, фактично виконано зобов'язання - 10 жовтня 2012 строку, таким чином позивачем строк позовної давності пропущений не був, а тому ураховуючи норми ст. 258 ЦК України стягненню підлягає неустойка за один рік.
Ураховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 6, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 258, 267, 549, 550, 625, 992 ЦК України, ст. ст. 4, 8, 10, 11, 15, 56, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення пені, 3% річних, інфляційних - задовольнити частково.
Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 3 819 (три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 86 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 46 коп. - 3% річних.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. С. Захарчук