Справа № 2/1522/13209/11
21 листопада 2011 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючої судді - Кравчук Т.С.
при секретарі -Степанові В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
До судового засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник до судового засідання з'явилися, проти позову заперечували та пояснили суду, що ОСОБА_1 до вказаної квартири періодично з'являвся та виконував обов'язок по її утриманню.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, подали до суду заяви, якими позов визнали, та просили розглядати у їх відсутність .
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вважає позов частково обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які в квартирі не проживають з 2002 року, що підтверджується відповідними довідками та ОСОБА_1
Згідно зі ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено.
Громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не проживають в квартирі АДРЕСА_1 більше шести місяців, з заявами про бронювання приміщення не зверталися.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 правильне застосування Житлового кодексу України, введеного в дію з 1 січня 1984 р., має важливе значення в забезпеченні Гарантованого Конституцією України права громадян на житло і зміцнення законності в житлових правовідносинах. Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 встановлено, що в силу ст. 61 Житлового кодексу України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення.
Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення у зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно зі ст. 18 ЖК (наприклад, про визнання ордера недійсним, надання, бронювання або обмін жилого приміщення, визнання права на жиле приміщення крім випадків, коли в ньому проживають інші члени сім'ї наймача), належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду
ОСОБА_1 будучи неповнолітнім проживав в цієї квартири, потім разом з сестрами переїхав проживати до бабусі, оскільки батьки не приділяли уваги дітям, зловживали спиртними напоями. Після закінчення школи в липні 2006 року він поступив до навчання у Київський національний університет будівництва та архітектури та періодично приїжджав до батька в м. Одесу, але не в змозі був проживати так як це підтвердили і допитані свідки -сусіди по комунальній квартири, фотографії - батько відповідача зловживав спиртними напоями, вів непристойний образ життя, не доглядав квартиру, фактично довів її до смітника. Після смерті батька він намагався прийти до квартири, але вона була опечатана. Відповідач 24.02.2011 року звертався до директора КП ЖКС із заявою про укладення з ним договору найма житлового приміщення, на що отримав відповідь про можливість укладення договору.
Але ж ОСОБА_1, який також зареєстрований у вказаній квартирі, виконує усі вимоги по її утриманню, повністю погасив заборгованість за комунальними послугами, повбирав в квартирі, намагався зробити ремонт, але на даний час дільничний заборонив йому приходити в квартиру, у зв'язку з чим суд вважає необхідним позов задовольнити частково.
Таким чином, на підставі наведеного суд вважає можливим позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради -задовольнити частково, визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 таким, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 В задоволенні інших позовним вимог відмовити.
На підставі вище висловленого та керуючись ст.ст. 71, 72, 107, 168 ЖК України, ст.. 397 ЦК України, ст.ст.. 3, 4, 118-121, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку -задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя:
21.11.2012