Провадження № 2/1522/4866/12
Справа № 2/1522/9258/11
28.11.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого - судді - Турецького О.С.,
при секретарі -Гасуляк С.Г.,
за участю позивача за первісним позовом -ОСОБА_1, представника позивача за первісним позовом -ОСОБА_2, відповідача за первісним позовом ОСОБА_3, представника відповідача за первісним позовом -ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації від вартості частки житлового приміщення та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування належним житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з уточненим позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації від вартості частки житлового приміщення, вказуючи на те, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної, часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних частках.
Загальна площа вищевказаної квартири складає 55,3 кв.м. та в ній фактично мешкала лише ОСОБА_5, мати позивача та відповідача, хоча відповідач і зареєстрований за вказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина. Спадкове майно складалось із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач, ОСОБА_3, як спадкоємці після смерті матері, 28.05.2010 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого позивачці належить 1/2 частки спадкового майна або 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Вказана квартира в цілому складається з двох жилих кімнат, житловою площею 31,9 кв.м., загальною площею 55,3 кв.м. та в ній зареєстрований відповідач - співвласник ОСОБА_3.
Відповідач в квартирі не проживає, оскільки має інше житло, але користується нею, змінив замки на вхідних дверях до квартири, має від квартири ключі та не допускає до неї ОСОБА_1, посилаючись на те, що з квартири зникають речі, а також, що у позивачки є своє житло.
Із-за негативних стосунків, які склалися у сторін, спільне володіння та користування спірною квартирою АДРЕСА_1 є неможливим, а тому ОСОБА_1 бажає виділити свою частку в натурі, але технічно це неможливо.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд про стягнення грошової компенсації від вартості частки квартири АДРЕСА_1.
25.06.2012 року ухвалою суду було об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування належним житловим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1, який обґрунтував тим, що він, ОСОБА_3 разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло були власниками в рівних частках вищевказаної квартири, загальною площею 55,3 кв.м.
Після смерті матері, відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
За життя мати заповіту не складала. Спадкоємцями за законом є ОСОБА_3 та сестра - ОСОБА_1 .
Сторони своєчасно звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом 28.05.2010 року, згідно якого кожен із сторін став власником 1/4 частини квартири № 6.
За час спільного проживання ОСОБА_3 з матір'ю в одній квартирі у них склався певний порядок користування жилими кімнатами, а саме: мати займала більшу кімнату розміром 18,1 квадратних метри, ОСОБА_3 займав та займає до теперішнього часу меншу кімнату розміром 13,8 квадратних метри та балкон, вихід на який за технічними умовами обладнаний саме з меншої кімнати. Всі інші нежитлові приміщення знаходились у спільному користуванні.
Позивач за об'єднаним позовом, ОСОБА_3 вважає, що на теперішній час можливо встановити аналогічний порядок користування жилими приміщеннями з новим співвласником квартири - ОСОБА_1.
Добровільно з відповідачем за об'єднаним позовом ОСОБА_1 визначити порядок користування квартирою ОСОБА_3 не має можливості, тому ОСОБА_3 просить суд визначити порядку користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 первісний позов, уточнений 27.03.2012 року, підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, проти задоволення об'єднаного позову ОСОБА_3 заперечували, відповідач за первісним позовом (позивач за об'єднаним позовом) ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення уточненого первісного позову ОСОБА_1 та просили відмовити у його задоволенні, об'єднаний позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.
З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що первісний позов, уточнений 27.03.2012 року, підлягає задоволенню, а у задоволенні об'єднаного позову ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 28 лютого 1997 року Управлянням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, реєстраційний № 11-8983, яке зареєстровано в комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»07.04.1997 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної, часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних частках.
Загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 55,3 кв.м., в ній фактично мешкала лише ОСОБА_5, хоча відповідач і зареєстрований за вказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації смертей 08.09.2009 року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблений відповідний актовий запис за № 660.
Після її смерті відкрилась спадщина. Спадкове майно складалося із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3, як спадкоємці після смерті матері, 28.05.2010 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, яке було видане приватним нотаріусом Одеського міського округу ОСОБА_6 та зареєстроване в реєстрі за № 2246 та в електронному Реєстрі прав власності нерухомого майна 15.06.2010 року. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 належить 1/2 частка спадкового майна або 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2010 року № 26410408), ОСОБА_3 належить 1/2 частка спадкового майна або 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.07.2010 року № 26650718), а також ? частина квартири АДРЕСА_1, згідно Свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний № 11-8983, тобто ОСОБА_3 належить ? частини квартири АДРЕСА_1.
Згідно Технічного паспорту на спірну квартиру № 6, виготовленого комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»станом на 11.06.2010 року, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 55,3 кв.м., в цілому складається з житлових кімнат № 6 - площею 13.8 квадратних метри та № 7 - площею 18,1 квадратних метри, балкону - площею 0,7 квадратних метри, кухні під номером 5 площею 8,1 квадратний метр, коридору під номером 1 - площею 8,7 квадратних метри, ванної кімнати під номером 3 площею 3,3 квадратних метри, туалету під номером 4 площею 1,7 квадратних метри, комори площею 0,4 квадратних метри та комори 0,5 квадратних метри.
У квартирі зареєстрований відповідач-співвласник ОСОБА_3, про що свідчить довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 28.03.2012 року та на даний момент в ній проживає, користується, поміняв замки на вхідних дверях, але ОСОБА_1 не допускає в квартиру, посилаючись на те, що з квартири зникають речі, а також що у неї є своє житло.
Так дійсно, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що у неї є інше житло. Їй та її дочці належить однокімнатна квартира АДРЕСА_2 в рівних частках. Вказана квартира є приміщення загального заселення, тобто є комунальною і тому, позивачка ОСОБА_1 хоче покращити свої житлові умови.
Із-за негативних стосунків, які склалися у сторін, спільне володіння та користування спірною квартирою АДРЕСА_1 є неможливим, а тому ОСОБА_1 бажає стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію від вартості ? частки квартири АДРЕСА_1.
В свою чергу ОСОБА_3 не погоджується з вимоги ОСОБА_3 та бажає визначити порядок користування житловим приміщенням вищевказаної квартири, так як продавати її не згоден.
29.08.2011 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, з метою визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1, ринкової вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 та можливість виділення її в натурі. Проведення вищевказаної експертизи було доручено експерту Скибінській Т.М.
Відповідно до висновку №161/2011 судової будівельно-технічної експертизи від 23.01.2012 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , з урахуванням технічного стану як «задовільний»становить 628 733 гривень.
Таким чином, вартість ? частини вищевказаної квартири, з урахуванням технічного стану як «задовільний»становить 157 183 гривень, що еквівалентно 19 673 доларів США.
Крім того, згідно висновкам вищевказаної експертизи виділ в натурі ? частини спірної квартири є неможливим.
ОСОБА_3 відмовляється добровільно сплатити вказану грошову компенсацію.
За заявою позивача за первісним ОСОБА_1 в судове засідання були викликані та допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтвердили, що відповідач, ОСОБА_3 має інше житло та сумісне проживання з ним неможливе, у зв'язку з тим, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки.
Також свідки підтвердили той факт, що ОСОБА_3 неодноразово вчиняв насильницькі дії відносно ОСОБА_1, його матері та доньки ОСОБА_1, наносив їм побої, завдавав тілесних ушкоджень.
Отже, на теперішній час неможливо встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Відповідно до ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють, користуються спільник майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 364 ЦК України, співвласник, має право на виділ у натурі його частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки спільного майна не допускається або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації від вартості частки житлового приміщення є законними та підлягають задоволенню, в свою чергу позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування належним житловим приміщенням задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати позивача за первісним, уточненим позовом, на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень та витрати на витрати на вартість судової експертизи у розмірі 2500 гривень (Дві тисячі п'ятсот) гривень.
Таким чином, з відповідача по справі, ОСОБА_3 підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем ОСОБА_1, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня (квитанція № 4584.325.1 від 09.06.11 р.), витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень (квитанція № 4584.325.4 від 09.06.11 р.) та вартість проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень (квитанція до прибуткового касового ордера від 30.01.2012 р.).
Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 109, 118-119, 208-209, 212 -215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації від вартості частки житлового приміщення -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер відсутній по релігійним переконанням, грошову компенсацію від вартості ? частки квартири АДРЕСА_1, у розмірі 157 183 (сто п'ятдесят сім тисяч сто вісімдесят три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер відсутній по релігійним переконанням, суму судових витрат, а саме: суму державного мита у розмірі 51,00 (п'ятдесят одна) гривня, витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 (сто двадцять) гривень та вартість судової експертизи у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування належним житловим приміщенням залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С.Турецький
28.11.2012