Справа №1806/7271/12
Провадження №2/1806/2181/12
30.11.2012 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: судді - Фоменко І.М., при секретарі - Щербань Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», 3-тя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування моральної шкоди, -
Позивачка звернулась до суду про стягнення моральної шкоди з відповідача, та свої вимоги підтримала суді і мотивує тим, що вона з 19.07.1976 року до 13.08.2008 року працювала на ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на посаді машиніста крану.
Рівень виробничого шуму, пилу, важкості праці, де працювала позивачка, не відповідали вимогам державних санітарних норм. В результаті роботи в неналежних умовах ОСОБА_1 отримала професійне захворювання.
Захворювання професійне: Силікоз І стадії S/s, 2/2 повільний розвиток. Хронічне обструктивне захворювання легень токсико-пилової етнології II стадії у фазі загострення. Емфізема легень другої стадії. Легенева недостатність другого ступеню. Нейросенсорна туговухість III ступеню професійного генезу. Захворювання професійні, що підтверджується п. 7 Виписки з історії хвороби №08-06/994 та повідомленням Харківського НДІ про професійне захворювання за формою П-3 від 11.06.2008 р. №278.
Причиною професійного захворювання, згідно актів розслідування профзахворювання № 65 від 09.07.2008 р. є недосконалість технологій, неефективне використанням засобів індивідуального захисту, тривала робота в шкідливих умовах праці. Відповідно до акту огляду МСЕК від 25.08.2011 року ступінь втрати професійної працездатності становить 65% безстроково.
Вплив шкідливих виробничих факторів спричинив ОСОБА_1 моральну шкоду, порушилися нормальні життєві зв'язки, вона стала інвалідом 3-ї групи, постійно хворіє, має значні обмеження в життєдіяльності, звичках, бажаннях, все це вимагає додаткових зусиль по організації її життя і веде до нових переживань, тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь 65000 грн. моральної шкоди заподіяної внаслідок ушкодження здоров'ю.
Представник ВАТ «Сумське НВО ім.. М.В. Фрунзе» в судовому засіданні пояснив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджується, документи, на які посилається представник позивача як на підставу заподіяння моральної шкоди, а саме - довідка МСЕК і акт розслідування професійного захворювання є документами, що підтверджують виявлення професійного захворювання і встановлення у зв'язку з цим втрати працездатності для відшкодування частини втраченого заробітку. І ніяким чином не можуть бути беззаперечним доказом заподіяння моральної шкоди. Вважає, що позивач отримав професійне захворювання зі своєї вини та не довів заподіяння йому моральної шкоди, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник 3-ї особи - відділення ВД ФСНВ в м. Суми, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.07.1976 року до 13.08.2008 року працювала на ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на посаді машиніста крану, що підтверджується копією трудової книжки та повідомленнями про професійне захворювання (а.с. 3-4, 26).
Актом розслідування професійного захворювання № 65 від 09.07.2008 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання у вигляді: Силікоз І стадії S/s, 2/2 повільний розвиток. Хронічне обструктивне захворювання легень токсико-пилової етнології II стадії у фазі загострення. Емфізема легень другої стадії. Легенева недостатність другого ступеню. Нейросенсорна туговухість III ступеню професійного генезу. Захворювання професійні. (а.с. 7).
Довідкою до акту огляду МСЕК від 25.08.2011 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності по професійному захворюванню - безстроково з 65 % ступіню втрати працездатності (а.с. 13)
Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 у 2011 р. було встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 65 %, і в неї виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Між сторонами виникли цивільно-трудові правовідносини, які регулюються КЗпП України.
Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтеєю 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові без посередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разу виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р.) відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Не зважаючи на гарантоване державою право вільного вибору виду діяльності, передбачене ч.1 ст. 43 Конституції України та абз. 2 ст. 5-1 КЗпП України, роботодавець в силу ст. 43 Конституції України, ст.ст. 153, 157 КЗпП України та ст..ст. 6,13 Закону України «Про охорону праці» зобов'язаний створити працівнику придатні для роботи безпечні умови, які б відповідали санітарно-гігієнічним та нормам охорони праці.
З урахуванням викладеного суд вважає необхідним, стягнути з ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000 грн., враховуючи те, що ОСОБА_1 втратила працездатність у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті негативних виробничих факторів під час виконання нею трудових обов'язків, відповідач, як роботодавець не забезпечив безпечних умов праці, у зв'язку з чим позивачка понесла певні моральні страждання, а також враховуючи принцип розумності, виваженості та справедливості.
Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 5-1, 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя І.М. Фоменко