05 грудня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Ковальчук Н.М., Демянчук С.В.
секретар судового засідання -Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 23 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 23 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального права та неповне з"ясування судом обставин, які мають значення для справи, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
Вказує, що в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог на ст. 71 СК України вона не посилалася, а тому вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі правового обґрунтування позовних вимог.
При цьому покликається на те, що судом залишено без уваги заявлене нею повторне клопотання про витребування у відповідача відомостей щодо придбаного та зареєстрованого на його ім"я відповідача у період перебування у шлюбі. Без зазначених відомостей вона була позбавлена можливості заявити клопотання про призначення відповідної експертизи по справі та ставити питання про збільшення чи зменшення позовних вимог.
Крім того, судом не встановлено, коли саме між с нею та відповідачем припинено ведення спільного господарства, не встановлено обсягу спільного майна, придбаного за час спільного проживання, джерел набуття цього майна та наявності боргів.
Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 2007р.
Під час шлюбу вони придбали майно, яке стало їх спільною сумісною власністю і відносно поділу якого в них спору не виникає. Виник спір тільки щодо поділу автомобіля КІА „PREGIO", 2000 р. випуску, синього кольору, шасі НОМЕР_1, об"єм двигуна 2665 куб. см.
Наявність такого автомобіля та його реєстрація за ОСОБА_2 підтверджується довідкою відділення РЕР м. Дубно( а.с. 77,78).
За наведених обставин твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції на її прохання не витребував такого доказу не заслуговують на увагу.
Не заслуговують на увагу і твердження про те, що суд не встановив, коли саме між нею та відповідачем припинено ведення спільного господарства та не встановлено обсягу спільного майна, оскільки інших вимог, крім поділу вище вказаного автомобіля вона не заявляла і з її позовними вимогами про залишення їй автомобіля, а йому виділення 1\2 частини його вартості відповідач повністю погоджувався.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно послався на те, що позивачка не надала доказів про вартість спірного автомобіля. Клопотання про призначення судово технічної експертизи для встановлення такої вартості в суді першої інстанції нею заявлено не було, а суд з власної ініціативи відповідно до вимог ЦПК України позбавлений можливості її призначення. Крім того, у відповідно до правил ч. 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, чого позивачкою також зроблено не було.
Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 23 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набуває чинності з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: