Справа № 1231/6895/2012
Провадження №2-а/1231/424/2012
04 грудня 2012 року Стахановський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кузнецової М.Л.
при секретарі Власовій Ю.О.
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м.Попасна Миргородського Юрія Юрійовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Звертаючись до суду, позивач зазначила, що 23.10.2012р. вона, керуючи транспортним засобом, рухалась на 115 км траси Артемівськ-Михайлівка, та була зупинена відповідачем, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення позивачкою вимог дорожнього знаку 3.16. «Напрямок руху», за що встановлена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач пояснила відповідачу, що рухалась у другому ряді та раптово помітила, що автомобіль, який рухався попереду (джип темного кольору) різко загальмував. З метою уникнення зіткнення позивач була змушена виїхати на праву смугу та об'їхати перешкоду, після чого позивач зупинилась перед знаком «Стоп» та продовжила рух по другій смузі. Незважаючи на пояснення позивачки відповідачем було винесено оскаржувану постанову, яку вона вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню т.я. зазначеного в ній правопорушення вона не вчиняла і належні докази на підтвердження її вини відсутні. З урахуванням викладеного, просила суд визнати неправомірними дії відповідача та скасувати оскаржувану постанову, закривши провадження по справі.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені за текстом позовної заяви, заперечуючи факт порушення нею правил дорожнього руху.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши заперечення на позов за текстом яких просив справу розглянути за його відсутності. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивач посилається на недостовірні факти, зокрема, ніяких перешкод для її руху по лівій смузі не було, що підтверджується відеозаписом, доданим до заперечень.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доведеності перед судом їх переконливості. Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Вивчивши доводи сторін, дослідивши письмові, речові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 23.10.20102р. зазначено, що ОСОБА_1 23.10.2012р., керуючи транспортним засобом, на 115км. траси Артемівськ-Михайлівка, не виконала вимоги дорожнього знаку 5.16. «Напрямок руху по смугах», скоїла поворот ліворуч з крайньої правої смуги, призначеної для повороту праворуч, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.6).
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 23.10.2012р. (а.с.7) суд доходить висновку, що в цілому останній складено з дотриманням вимог ст.254-256 КУпАП. З пояснень позивачки по суті порушення, зазначених нею за текстом протоколу, випливає, що з протоколом вона не згодна.
Проте відеозаписом порушення, наданим відповідачем, який був продемонстрований в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.146 КУпАП, зафіксовано рух автомобіля під керуванням позивачки, в ході якого автомобіль протягом всього часу його фіксації рухався по крайній правій смузі з якої нею ж було виконано поворот ліворуч. При цьому будь-яких перешкод руху автомобілю під керуванням позивачки по лівій смузі відеозапис не містить.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні позивачкою було визнано факт того, що відеозапис містить зображення автомобілю під її керуванням на ділянці траси де вона була зупинена відповідачем. Разом з тим позивач наполягала, що відеозапис мав би містити зображення, зазначеного нею у позові, автомобілю, який перешкоджав їй рухатись по лівій смузі. З урахуванням відсутності такого автомобілю вважала відеозапис недопустимим доказом по справі, т.я. його виконано камерою, яка не є сертифікованим та таким, що пройшов метрологічне повіряння пристроєм.
Проте, суд не бере до уваги вказані заперечення позивачки з огляду на те, що вимоги щодо необхідності сертифікації та метрологічного повіряння поширюються на пристрої визначені «Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», затверджених наказом МВС України від 01.03.2010р. N33, до яких відеокамера не віднесена. Тому, з урахуванням пояснень позивачки та того, що нею не надано достатніх обґрунтувань своєї позиці суд розцінює такий відеозапис як допустимий та достовірний доказ по справі.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів щодо неможливості виконання нею вимог Правил дорожнього руху, або на спростування доводів відповідача, позивачем не надано.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо обґрунтованості та достовірності даних, зафіксованих в протоколі відповідачем щодо наявності події та обставин, вчиненого позивачкою порушення правил дорожнього руху, що є правомірною та достатньою підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.
Також з тексту оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності випливає, що остання була постановлена з дотриманням вимог ст.283-285 КУпАП, та адміністративне стягнення у вигляді штрафу було накладено на правопорушника в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП в сумі 255грн.
З урахуванням викладеного, підстави вважати, що дії відповідача при складанні протоколу та оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були неправомірними, відсутні, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6,9,10,11,12,159,160,163, 171-2 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ м.Попасна Миргородського Юрія Юрійовича про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити у повному обсязі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: