Сколівський районний суд Львівської області
Справа № 2-755/11
№ провадження 2/1320/75/2012
іменем України
21.06.2012 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,
при секретарі Бендеш А.І.,
з участю позивачки-відповідачки ОСОБА_1,
представника відповідача-позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3,
представника відповідача-позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4,
представника відповідачки-третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим будинком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившою право на користування житлом,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим будинком по АДРЕСА_1
У обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона разом з дітьми зареєстрована за вказаною адресою у житловому будинку, який належить відповідачам. З відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала у шлюбі, який був розірваний за рішенням Сколівського районного суду від 21.06.2010 року, і проживала з ним у спірному будинку. На даний час вона разом з дітьми проживає в будинку своєї матері, де окрім них проживає також її брат разом із своєю родиною, що створює певні незручності, оскільки даний будинок не є великим і позивачка та її діти займають одну кімнату, у зв'язку з чим відсутні належні умови для проживання та навчання дітей. Зазначила, що відповідач ОСОБА_2 у спірному будинку постійно не проживає, відповідачка ОСОБА_5 проживає у літній кухні, тому, маючи намір повернутися проживати у житловий будинок по АДРЕСА_2 просить суд визначити порядок користування вказаним житловим будинком.
Відповідач подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання втратившою право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 посилаючись на те, що є власником вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відповідачка з 2008 року не проживає у спірному будинку, тому вважає, що її слід визнати такою, що втратила право на користування житлом. Одночасно зазначив, що його будинок є недостатньо придатним для проживання, оскільки у ньому немає газо- і водопостачання, тому він сам зі своєю іншою родиною змушений проживати у квартирі батьків дружини.
У судовому засіданні позивачка-відповідачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечила.
Представники відповідача-позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечили, позовні вимоги зустрічного позову підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_5, котра є третьою особою у зустрічному позові, проти задоволення первісного позову заперечила, підтримала позовні вимоги зустрічного позову та пояснила, що відповідачка ОСОБА_1 у спірному будинку не проживає з 2008 року, тому її слід визнати втратившою право на користування вказаним будинком.
Заслухавши пояснення позивачки-відповідачки, представників відповідача-позивача, представника відповідачки-третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим будинком слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившою право на користування житловим будинком підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2
Рішенням Сколівського районного суду від 21.06.2010 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 На момент розірвання шлюбу сторони проживали окремо, зокрема ОСОБА_1 разом із дітьми проживала і проживає на даний час у будинку своїх батьків з 2008 року, що підтвердила у судовому засіданні позивачка-відповідачка.
З довідки № 809 від 25.10.2011 року, виданої Козівською сільською радою, встановлено, що позивачка-відповідачка разом з дітьми зареєстрована по АДРЕСА_1 проте фактично проживає по АДРЕСА_2
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно п. 10 Постанови пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.85р «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка-відповідачка не проживає у спірному будинку з 2008 року, жодних спроб повернутися у вказаний будинок та проживати у ньому нею не вчинялися, про що ствердила сама ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Суд не бере до уваги твердження позивачки-відповідачки про те, що ОСОБА_2 їй створювалися і створюються на даний час перешкоди у користуванні даним будинком, оскільки вони спростовуються поясненнями у судовому засіданні самої ОСОБА_1 про те, що у 2008 році вона забрала свої речі і разом з дітьми перейшла проживати у будинок своїх батьків, поясненнями під час судового розгляду даної справи відповідачки-третьої особи ОСОБА_5, котра пояснила, що позивачка-відповідачка ОСОБА_1 неодноразово разом з дітьми йшла жити до своїх батьків, останній раз у липня 2008 року у відсутність відповідача-позивача вона зібрала свої речі та перейшла проживати до своїх батьків, жодних спроб повернутися нею не вчинялися. У зв'язку з цим суд не надає віри твердженням позивачки-відповідачки про те, що відповідач-позивач вигнав її з житлового будинку разом з дітьми, оскільки такі твердження позивачки є суперечливими та спростовані у судовому засіданні.
Окрім цього, суд не бере до уваги посилання позивачки-відповідачки на те, що у разі задоволення зустрічного позову будуть порушені права та потреби її дітей на належне їм згідно чинного законодавства житло, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні жодних вимог про визнання дітей такими, що втратили право на користування житловим будинком по АДРЕСА_1 відповідачем-позивачем не ставиться, більш того у судовому засіданні встановлено, що діти безперешкодно відвідують відповідача-позивача, знаходяться у вказаному житловому будинку, що також підтверджується наявної в матеріалах справи копією акту обстеження сім'ї від 27.03.2012 року, складеного представниками служби у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації, в якому вказано, що на момент обстеження у будинку був присутній син ОСОБА_7, котрий допомагав відповідачу-позивачу.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що оскільки позивачка-відповідачка ОСОБА_1 більше шести місяців, а саме з 2008 року і по даний час не проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1 і нею не надано доказів за наявності яких причини відсутності понад встановлений строк могли бути визнані поважними, жодних спроб повернутися проживати у вказаний будинок нею не вчинялися, її слід визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням за вказаною адресою.
Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 71,72 ЖК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим будинком відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившою право на користування житлом задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя