Провадження № 2-а/1522/1557/12
Справа № 1522/18295/12
21 листопада 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Турецького О.С.,
при секретарі -Гасуляк С.Г.,
розглянувши у судовому відкритому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, старшого сержанту міліції ІДПС роти ДПС м. Вінниці Добера Андрія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Вінницькій області, старшого сержанту міліції ІДПС роти ДПС м. Вінниці Добера Андрія Васильовича про скасування постанови, винесеної у справі про адміністративне правопорушення, вказуючи на те, що 18.07.2012 року старшим сержантом міліції ІДПС роти ДПС м. Вінниці Добером Андрієм Васильовичем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1
В постанові зазначено, що позивач, ОСОБА_1, 18.07.2012 року о 20 годині 00 хвилин на 63 км. автошляху «Житомир -Могилів-Подільський»вчинив правопорушення, керуючи автомобілем «Тойота Карина»д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 86 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 26 км/год та порушив вимоги ч. 1 ст. 122 КУпАП, швидкість вимірювалась приладом «Візир»№ 0812415.
Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних фактів, а саме: місце фіксації вчиненого позивачем правопорушення знаходилось на відстані 500 м від стаціонарного посту ДАЇ; патрульний автомобіль ДАІ стояв с порушеннями наказу МВС № 131 від 08 квітня 2011року, а саме не був обкладений фішками та не були ввімкнені проблискові маяки синього кольору; вимірювання швидкості проводилось вимірювальним приладом, який знаходився в руках у співробітника ДАЇ, а не був закріплений на штативі, згідно вимогам з його використання.
На підставі викладеного, позивач просив суд скасування постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України.
У судове засідання сторони не з'явилися, від позивача надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Відповідачі про час, місце та дату судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вивчивши заперечення, які надійшли з УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, 18.07.2012 року о 20 годині 00 хвилин на 63 км. автошляху «Житомир -Могилів-Подільський»ОСОБА_1 рухався на автомобілі марки «Тойота Карина»д/н НОМЕР_1.
На вказаній ділянці автошляху 18.07.2012 року Добера А.В. ніс службу відповідно до затвердженої дислокації несення служби на 63 км. а/д «Житомир-Могилів-Подільський», с. Комсомольське, Козятинського району, Вінницької області.
На 63 кілометрі а/д «Житомир-Могилів-Подільський»існуюча схема організації дорожнього руху має наступні обмеження: встановлено дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту».
Як зазначено в запереченнях на позов та згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №148170, ОСОБА_1, 18.07.2012 року о 20 годині 00 хвилин на 63 км. автошляху «Житомир -Могилів-Подільський»вчинив правопорушення, керуючи автомобілем «Тойота Карина»д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 86 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 26 км/год та порушив вимоги ч. 1 ст. 122 КпАП України, швидкість вимірювалась приладом «Візир»№ 0812415.
В своїх запереченнях, наданих УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, відповідач стверджує, що порушення ОСОБА_1 вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України на 63 кілометрі а/д «Житомир-Могилів-Подільський»підтверджується показами радіолокаційного - відеозаписуючого приладу для вимірювання швидкості «Візир № 0812415 (сертифікат № 2202/2048750 чинний до 05.05.2012 року).
Однак до суду вказаний доказ наданий не був.
Як вбачається з матеріалів справи, у постанові в справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №148170 від 18.07.2012 року відповідач керується положеннями статті 14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Але, щоб застосувати вищевказану норму закону при притягненні власника автомобіля до відповідальності, необхідно щоб фіксація проводилась працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку фіксація проводилась приладом «ВІЗИР», який не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, і не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Співробітник ДАІ під час вимірювання швидкості руху автомобіля марки «Тойота Карина» д/н НОМЕР_1, під керуванням позивача, тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Вимірювальний пристрій має бути зафіксований на штативі.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол, на рівні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, є одним із засобів встановлення фактичних даних, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6-14, 17, 23, 59, 69-71, 99, 122, 137-139, 153-154, 158-163, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, старшого сержанту міліції ІДПС роти ДПС м. Вінниці Добера Андрія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України -задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №148170 від 18.07.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 520 гривень.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.С.Турецький
21.11.2012