Справа № 1518/1588/2012
"07" грудня 2012 р. смт. Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді -Вужиловського О.В.,
при секретарі -Непомящему М.М.
з участю позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
представника відповідача -Остапишеної Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Стрілець»Любашівського району Одеської області про стягнення збитків в сумі 46010 грн., моральних збитків в сумі 10000 грн. та судових витрат в сумі 701 грн. 26 коп., -
Позивачка звернулась до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення збитків в сумі 46010 грн., 10000 грн. моральної шкоди та судових витрат в сумі 701 грн. 26 коп., а всього 56711 грн. 26 коп. В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що вона є власником земельної ділянки № 36 в масиві № 10 розміром 4.8725 га на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області на підставі Державного акту на право на земельну частку (пай) серії ЯЛ № 479956 виданого 16 травня 2011 року Любашівською районною державною адміністрацією. Вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_4 в 2000 році. Зазначеною земельною ділянкою користувалося фермерське господарство «Стрілець»Любашівського району Одеської області. Вона неодноразово зверталась до відповідача із заявами про те, що вона бажає самостійно обробляти земельну ділянку. Відповідач їй обіцяв, що поверне земельну ділянку, але фактично повернув земельну ділянку після збору врожаю влітку 2012 року. Протягом 2010-2011 років відповідач їй сплачував орендну плату за користування землею. Межові знаки її земельної ділянки встановили 25.04.2012 року, однак відповідач їй не повернув земельну ділянку, мотивуючи тим, що вона засіяна. Земельну ділянку відповідач їй повернув лише влітку 2012 року, після збору врожаю. Протягом 2012 року вона не могла користуватись своєю земельною ділянкою, обробляти її, отримувати урожай. З відповідачем договору оренди вона не укладала, а фермерське господарство «Стрілець» користувалось її земельною ділянкою самовільно. Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача протягом 2012 року, які виразились у неповерненні їй земельної ділянки, їй завдано матеріальні збитки в сумі 46010 грн., які складаються із вартості неодержаного врожаю ячменю, обчисленої за ринковими цінами виходячи із середньої врожайності у господарствах Любашівського району 4.8725 га х 21.4 ц х 2150 грн. = 46010 грн. Крім того, внаслідок неправомірної поведінки відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із втратою свого майна. Порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків. Вона змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змушена була відстоювати свої права в судах та інших правоохоронних органах. Вона втратила спокій, сон, сімейні відносини через постійні сварки значно ускладнилися. Тому, просила стягнути матеріальні збитки в сумі 46010 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн., судові витрати в сумі 701 грн. 26 коп.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідач дійсно користувався земельною ділянкою, яка належала матері позивачка. З матір'ю позивачки в нього був укладений договір оренди. В подальшому, після смерті матері позивачка оформила спадщину на земельну ділянку матері та стала її власником в 2011 році. Він користувався вказаною земельною ділянкою, яка знаходилась в єдиному масиві. Межові знаки вказаної земельної ділянки були встановлені в квітні 2012 року. Позивачка дійсно зверталась до нього з приводу повернення земельної ділянки і він їй сказав, що так як земельна ділянка була засіяна, то поверне її після збору врожаю. Влітку 2012 року, після збору врожаю, він повернув позивачці належну їй земельну ділянку. Він згодний заплатити орендну плату за користування земельною ділянкою позивачки за 2012 рік, однак позивачка відмовляється її отримувати. Крім того, позивачка не надала належний розрахунок заподіяних їй збитків, тому просила відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши сторони, їх представників, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необґрунтований та підлягає задоволенню виходячи із слідуючого.
Дійсно, згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 479956 виданого Любашівською районною державною адміністрацією 16 травня 2011 року ОСОБА_1 є власником земельною ділянки № 36 масив № 10 розміром 4.8725 гектари на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області (а.с. 7).
Із заяви від 10.01.2009 року видно, що позивачка зверталась до відповідача з проханням повернути земельну ділянку, так як вона бажала укласти договір оренди з іншим товаровиробником (а.с. 8).
З довідки ПАТ «Любашівський елеватор»№ 6/1510\Л від 15 жовтня 2012 року видно, що вартість однієї тони ячменю становить 2150 грн. (а.с. 10).
З довідки відділу статистики у Любашівському районі від 15.10.2012 року видно, що середня врожайність ярого ячменю по Любашівському району становить 21.4 центнери (а.с. 30).
З листа Любашівської районної державної адміністрації № Л1-216 від 16 березня 2012 року видно, що ОСОБА_1 зверталась до Любашівської районної державної адміністрації з приводу виділення її земельної ділянки в натурі та встановлення межових знаків (а.с. 12).
З рішення Любашівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2011 року видно, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про витребування її земельної ділянки. Її позов задоволено та зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку позивачці (а.с. 13-14).
З технічної документації на перенесення меж земельної ділянки в натурі, акту прийому-передачі межових знаків на зберігання, договору № 40/12 від 25 квітня 2012 року, акту прийому-передачі виконаних робіт по договору від 25.04.2012 року видно, на земельній ділянці ОСОБА_1 встановлено межові знаки (а.с. 16-24).
З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.05.2012 року видно, що ОСОБА_1 зверталась до Любашівського РВ ГУМВС України в Одеській області з приводу самовільного зайняття її земельної ділянки фермерським господарством «Стрілець». За її заявою проведено перевірку та в порушенні кримінальної справи відмовлено (а.с. 26).
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Оскільки після набрання чинності рішення Любашівського районного суду від 26.12.2011 року правової підстави користуватися вказаними земельними ділянками з боку фермерського господарства «Стрілець»не було, то таке користування вважається самовільним зайняттям вказаних земельних ділянок.
Відповідно до п.1 та п.2 Постанови КМУ №284 від 19.04.1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» власникам землі відшкодовуються збитки (неодержані доходи), заподіяні зайняттям земельних ділянок або встановленням обмежень щодо їх використання.
При цьому, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття, обмеження прав, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року затверджено «Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».
Докази надані позивачем якими він обґрунтовує розмір заподіяних йому збитків не є належними доказами, оскільки для визначення розміру збитків заподіяних позивачу як землекористувачу діє спеціальна норма, а саме Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
В матеріалах справи відсутній висновок комісії, яка уповноважена визначити розмір збитків заподіяних позивачу як землекористувачу відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року.
Таким чином, наявність шкоди -не отриманого прибутку, яку вимагає відшкодувати ОСОБА_1 та її розмір, повинна бути підтверджена лише певними доказами, що позивачем не зроблено, в зв'язку з чим в задоволенні даної вимоги належить відмовити.
Розмір та факт заподіяння моральної шкоди внаслідок дій фермерського господарства «Стрілець»позивач також не довела та не підтвердила доказами.
В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивача необхідно відмовити, необхідно відмовити і в стягненні понесених нею судових витрат.
Тому, в задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Стрілець»про стягнення збитків в сумі 46010 грн., моральних збитків в сумі 10000 грн. та судових витрат в сумі 701 грн. 26 коп. належить відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 208-210, 215-220, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 214-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Стрілець»Любашівського району Одеської області про стягнення збитків в сумі 46010 грн., моральних збитків в сумі 10000 грн., а також судових витрат в сумі 701 грн. 26 коп. відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Вужиловський