Справа № 2-3234/12
26 листопада 2012 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Новосьолової Г.М., при секретарі Котельникові К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку набувальної давності, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Г» - сарай, «Д» - погріб, «К» - душ-вбиральня, № 1-2 - огорожа, на праві особистої власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на будівлю, посвідченого виконавчим комітетом Свердловської міської ради депутатів трудящіхся 29 грудня 1960 року за №512. Згідно з рішенням №394 від 18.09.2012року виконкому Свердловської міської ради «про зміну адресів» житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважати житловим будинком АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ Луганської області помер ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис №584 від ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Свердловськ Луганської області померла ОСОБА_5, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис №1167 від 21.12.2001року. Після смерті ОСОБА_5 з березня 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подружжя, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу НОМЕР_3, актовий запис № 161 від 04.03.1978 року, з дозволу ОСОБА_3, яка є рідною донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, актовий запис №23 від 04.01.1939року та свідоцтвом про укладання шлюбу НОМЕР_5, актовий запис № 411 від 12.06.1960 року, фактично мешкають в житловому будинку АДРЕСА_1. Саме вони мешкають та користуються майном тривалий час за згодою ОСОБА_3 відкрито і безперервно. Відкритість володіння позивачі розуміють у відповідності з діючим законодавством у вигляді володіння майном як своїм, відношення до майна як до власного. З початку проживання за зазначеною адресою, усіма питаннями щодо майна опікувався саме позивачі. До теперішнього часу вони за свої кошти провадили необхідні ремонтні роботи, користуються речами та меблями, сплачують необхідні платежі по користуванню майном. Вказане можуть підтвердити сусіди та знайомі. За свої кошти провели технічну інвентаризацію та 20.07.2012 року отримали новий технічний паспорт. Однак зараз, відповідачка по справі почала вимагати позивачів звільнити вищевказаний житловий будинок або сплатити їй за нього грошову компенсацію - 20 000 грн. Крім того, вона утримує у себе деякі документи на будинок, таким чином відповідачка заважає позивачам зареєструватися за даною адресою. Позивачі користуються майном більше як десять років, тому не згодні з тим, що відповідачка заважає оформленню документів на їх ім'я та вважають, що житловий будинок АДРЕСА_1, враховуючи вищенаведені обставини, належить саме їм. За рекомендацією нотаріуса з питань отримання позивачам у власність вказаного житла вони звертаються до суду для вирішення цього питання.
Позивачі вважають себе власниками будинку та звертаються до суду за визнанням права власності та його захистом, просять суд постановити рішення, яким визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Г» - сарай, «Д» - погріб, «К» - душ-вбиральня, № 1-2 - огорожа, у рівних долях по Ѕ частки за кожним.
В судове засідання позивачі не з'явилися, надали суду заяву де просять справу розглянути за їх відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316, 328, 392 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, яке набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна має право подати позов про визнання його права власності, якщо воно оспорюється, або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, воно є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.
Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до вимог п.8. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 п.10 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
У відповідності до ст.ст. 391, 392 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будівлю, посвідченого виконавчим комітетом Свердловської міської ради депутатів трудящіхся 29 грудня 1960 року за №512, житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Г» - сарай, «Д» - погріб, «К» - душ-вбиральня, № 1-2 - огорожа, на праві особистої власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Згідно з рішенням №394 від 18.09.2012 року виконкому Свердловської міської ради «Про зміну адресів» житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважати житловим будинком АДРЕСА_1. (а.с.8).
Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис №584 від ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ Луганської області помер ОСОБА_4.(а.с.14).
Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис №1167 від ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Свердловськ Луганської області померла ОСОБА_5.(а.с.15).
Згідно свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_3, актовий запис № 161 від 04.03.1978 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям.(а.с.17).
Згідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, актовий запис №23 від 04.01.1939 року та свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_5, актовий запис № 411 від 12.06.1960 року, ОСОБА_3 є рідною донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5.(а.с.16).
Згідно відповіді на запит Луганський обласний державний архів повідомив, що згідно Алфавітних книг обліку спадкових справ 1 свердловська ДНК за 1981-2002 р. р. включно, спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась. Ніхто за вищевказаний період із заявами про прийняття або про відмову від спадщини до державної нотаріальної контори не звертався.(а.с.22).
Згідно до відповіді на запит Третя свердловська державна нотаріальна контора Луганської області повідомила, що згідно даних Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності на спадщину) №32263387 від 06.11.2012 року спадкова справа станом на 06.11.2012 року, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, не формувалася.(а.с.24).
Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добросовісно заволоділи житловим будинком АДРЕСА_1, загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Г» - сарай, «Д» - погріб, «К» - душ-вбиральня, № 1-2 - огорожа, та продовжують відкрито та безперервно володіти ним, то вона набуває право власності на це житло, та суд вважає, що за позивачем повинно бути визнано право власності на це нерухоме майно.
На підставі ст.ст. 316, 328, 331, 344, 346, 391, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15, 60, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку набувальної давності, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право приватної власності на - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 77,7 кв. м, житловою площею 37,9 кв. м, до якого належать господарські будівлі та споруди: «Г» - сарай, «Д» - погріб, «К» - душ-вбиральня, № 1-2 - огорожа, у рівних долях по Ѕ частки за кожним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: