Справа № 1111/9171/12
2-а/1111/891/12
23.11.2012 Ленінський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Ткачук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника помічника взводу з обслуговування стаціонарного поста роти ДПС в Кіровоградській області Попова Олександра Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов, яким просить скасувати постанову серії ВА1 № 160856 від 07.10.2012 року. Зазначивши, що відносно нього 07.10.2012 року було складено постанову серії ВА1 № 160856 за порушення вимог Правил дорожнього руху України, якою на нього було накладено штраф у розмірі 425 грн. по ч. 2 ст.122 КУпАП.
На обґрунтування вимог вказав, що постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог чинного законодавства, дані на які посилається інспектор при складані постанови про адміністративне правопорушення не підтверджуються доказами.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином та своєчасно повідомлений, надав заяву, якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. До суду надав заперечення в яких проти позову заперечив в повному обсязі та пояснив, що 07.10.2012 року приблизно о 22 год. 40 хв. на автодорозі Київ - Знам'янка,позивач керуючи автомобілем "ВАЗ 21061" державний номер НОМЕР_1, поїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора також надав копію протоколу про адміністративне правопорушення від 07.10.2012 року та роздруківки інформаційної бази УМВС України "АРМОР" що підтверджують вину ОСОБА_1
Дослідивши письмові докази у справі прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере
участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність ,допустимість ,достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови серії ВА1 №160856 від 07.10.2012 року винесеної заступником помічника взводу з обслуговування стаціонарного поста роти ДПС в Кіровоградській області Поповим Олександром Олександровичем по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 о 22 годині 34 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 21061 державний номер № НОМЕР_1 на автодорозі Київ - Знам'янка проїхав перехрестя на автодорогу Олександрівка- Кіровоград - Миколаїв на заборонений сигнал світлофора чим порушив п. 8.7.3 е ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказана постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та винесена у відповідності до ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач як дієздатна особа, що усвідомлює наслідки своїх вчинків в протоколі про адміністративне правопорушення серія АА2 № 212296 від 07.10.2012 року особисто зазначив, що проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим фактично визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, але не надав до суду будь - яких тверджень та доказів на обгрунтування відсутності адміністративного правопорушення.
Обставини вчинення правопорушення позивачем не спростовані.
Формулювання цього складу адміністративного правопорушення (ч. 2 ст. 122 КУпАП України) свідчить про те, що визначальним є факт порушення правил проїзду перехрестя, в той час як мотиви водія чому він допустив такий проступок, на склад проступку не впливають. Відповідно до п. 8.7.3 (е) ПДР України червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Отже, твердження позивача про відсутність належних доказів, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду та суперечить іншим матеріалам справи.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, оцінюючи надані сторонами в підтвердження та заперечення позову докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що посилання позивача на неправомірність дій інспектора при складанні протоколу та винесенні постанови не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються письмовими матеріалами справи з яких встановлено, що інспектор діяв в межах своїх повноважень, а постанова винесена в межах компетенції та на підставі діючих норм КУпАП.
За викладених підстав, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак відсутні належні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 122 ч. 2, 261, 280, 283, 288 КУпАП, ст.. ст.. 11,71, 158-163, 171 -2 КАС України суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до заступника помічника взводу з обслуговування стаціонарного поста роти ДПС в Кіровоградській області Попова Олександра Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - повністю відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Драний