Справа № 0549/1332/2012
28 листопада 2012 року
Торезький міський суд Донецької області в складі:
Головуючої - судді Чапланової О.М.
При секретарі Кононенко Л.І.
Семенцовій І.В.
За участю : позивача ОСОБА_2
Представників відповідача: Бережного Р.В.
Волошина О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит», треті особи: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, ОСОБА_22 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
21.02.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Торезантрацит», третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просив наказ генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України скасувати як незаконний. Поновити його на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»ДП «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відряджувальним, по заробітній платі по день звільнення і компенсацію за невикористані відпустки, в тому числі і додаткові. Стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року і по день винесення судом рішення про поновлення його на роботі. Стягнути з ОСОБА_22 на користь Державного підприємства «Торезантрацит»шкоду, спричинену ДП «Торезантрацит»в результаті виплати йому (позивачу) середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Винести окрему ухвалу на адресу Торезького територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості України, звернувши увагу цього органу на недопустимість прийняття рішень про дачу згоди на звільнення без участі осіб, яких це стосується, і які знаходяться на лікуванні (а.с.1-4).
Ухвалою судді Торезького міського суду від 24.02.2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит», третя особа -Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків (а.с.5-6).
19.03.2012 року, на усунення недоліків відповідно до ухвали суду від 24.02.2012 року, позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог в якій він просить суд наказ генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України скасувати як незаконний. Поновити його на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»Державного підприємства «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відряджувальним, по заробітній платі по день звільнення і компенсацію за невикористані відпустки, в тому числі і додаткові. Стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року по день винесення судом рішення про поновлення його на попередній роботі (а.с.26-27).
Звернувшись до суду із зазначеним позовом та згодом уточнивши позовні вимоги, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він тривалий час працював головним лікарем санаторію-профілакторію «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит»до складу якого санаторій-профілакторій входить на правах відокремленого підрозділу без права юридичної особи.
Наказом генерального директора ДП «Торезантрацит»від 24.01.2012 року № 29-к він звільнений із займаної посади за ст. 40 п. 3 КЗпП України з 24.01.2012 року.
Вважає зазначений наказ не законним, і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
З деяких пір генеральний директор ДП «Торезантрацит»ОСОБА_22 влаштував у відношенні до нього переслідування з метою звільнення і прийому на його місце потрібної йому (ОСОБА_22) людини.
Підготовка до його (позивача) звільнення почалась з численних перевірок, ревізій, інвентаризацій, по результатам яких йому оголошені дисциплінарні стягнення на протязі одного тижня.
Він працював головним лікарем санаторія-профілакторія біля 20 років, не мав ніяких нарікань по роботі ні з боку ДП «Торезантрацит», ні виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності.
Незаконність наказу про його звільнення полягає у наступному.
Йому не відомий зміст доповідної записки головного бухгалтера ДП «Торезантрацит»ОСОБА_6 Можливо в ній йдеться про неправильне ведення бухгалтерського обліку у ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», що саме і було покладено в обґрунтування двох наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. В той же час, з приводу роз'яснень про правильне ведення бухгалтерського обліку саме у ВП «Санаторії -профілакторії «Прогрес», особисто він і його співробітники звертались до працівників бухгалтерії ДП «Торезантрацит», але роз'яснень, які дають можливість застосувати в санаторії-профілакторії «Прогрес»порядок ведення бухгалтерського обліку, який у ДП «Торезантрацит»був введений в дію наказом по відношенню до вугільних шахт і ремонтно-механичного заводу, ні він, ні його співробітники так і не отримали.
Щодо акту про відмову від надання письмових пояснень від 28.10.2011 року, то він, знаходячись у відрядженні в м. Києві з 24 жовтня 2011 року по 28 жовтня 2011 року, захворів і 28 жовтня 2011 року знаходився у хворобливому стані.
Президія Торезького територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості 31.10.2011 року на своєму засідання дала згоду на його звільнення за ст. 40 п. 3 КЗпП України, не маючі для цього ніяких підстав. Він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні як в медичних установах м.Тореза так і м.Донецька, а всі рішення президії територіального комітету по відношенню до нього повинні були розглядатись і прийматись з його участю, що не було зроблено. Тим більше, він являється членом первинної профспілкової організації, що діє в санаторії-профілакторії «Прогрес».
В порушення вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України, наказ про його звільнення виданий майже через три місяці з моменту отримання згоди профспілкового органу на звільнення.
До теперішнього часу йому невідомо ні зміст постанови президії Торезького територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості, ні зміст подання з яким, імовірно, звернувся до територіального комітету профспілки ОСОБА_22
В порушення вимог ч.3 ст. 43 КЗпП України територіальний комітет профспілки розглянув подання ДП «Торезантрацит»без його (позивача) участі, не сповістив його про необхідність з'явитись на засідання президії Торезького теркому і не сповістив для чого йому необхідно приймати участь в засіданні територіального комітету.
Крім того, порушенням трудового законодавства являється те, що його звільнили за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Незрозуміло за яке саме порушення або невиконання чого його звільнили.
ОСОБА_22 не врахував, що після дворазового притягнення його (позивача) до дисциплінарної відповідальності, для прийняття рішення про його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, він повинний був скоїти ще одне будь-яке порушення або своїх посадових обов'язків, або правил внутрішнього трудового розпорядку, яке давало б підставу вважати, що він не виправився не дивлячись на застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення. В даному випадку не були дотримані вимоги п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року (з послідуючими змінами).
За час роботи на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія відповідач не надав йому дві щорічних відпустки, в тому числі і додаткових, передбачених колективним договором.
Крім того, за відповідачем утворилась заборгованість по виплаті йому заробітної плати, в тому числі відшкодуванню витрат на відрядження з 24 жовтня 2011 року по 27 жовтня 2011 року у м. Київ з метою отримання ліцензії на право ведення медичної практики санаторієм-профілакторієм.
Позивач просить суд наказ генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України скасувати як незаконний. Поновити його на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»Державного підприємства «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відряджувальним, по заробітній платі по день звільнення і компенсацію за невикористані відпустки, в тому числі і додаткові. Стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року по день винесення судом рішення про поновлення його на попередній роботі.
Ухвалою від 02.04.2012 року до участі у справі в якості третьої особи залучено генерального директора ДП «Торезантрацит» - ОСОБА_22 (а.с.31).
Третя особа - ОСОБА_22, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.
Третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, представника в судове засідання не направило, про поважні причини неявки до суду не повідомило.
Матеріалів справи достатньо для розгляду справи у відсутності третіх осіб.
В судовому засіданні 17.05.2012 р. позивач позовні вимоги підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, уточнив, що відповідач не виплатив йому витрати на відрядження за період знаходження його у відрядженні у м. Київ з 24.10.2011 року по 27.10.2011 року. Заборгованість по заробітній платі склалася за період: жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року. Йому не виплачено компенсацію за невикористані відпустки, основну та додаткову, за 2010-2011 роки.
Додатково позивач пояснив, що на початку 2011 року з незрозумілих для нього причин почалось гоніння з боку адміністрації ДП «Торезантарцит»відносно нього, а згодом і відносно головного бухгалтера ОСОБА_7. Було проведено 2 ревізії. Перша ревізія проведена за підсумками 2010 року. Перший акт ревізії без номера і дати вони детально проаналізували і виклали свої заперечення на нього. З цього приводу вони на протязі 3-х місяців звертались у різні інстанції. Діюче законодавство не дозволяє проводити перевірки використання коштів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, таке право має тільки ревізор Фонду. В санаторії-профілакторії намагались незаконно перевірити використання фінансових коштів, отриманих від Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Всі претензії, викладені в акті ревізії, вони спростували своїми поясненнями. Йому запропонували звільнитись за власним бажанням, а після його відмови була проведена друга ревізія за результатами якої були ті ж самі претензії, що і за результатами першої ревізії. Суть у тому, що у санаторії-профілакторії фактично ведеться дві бухгалтерії, профілакторій має два джерела фінансування. Перший -це Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, це передбачено кошторисом, який складається на початку або наприкінці року, і фінансовим звітом, в якому вказується куди і скільки було витрачено коштів. Фінансування Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності -це штат у главі з головним лікарем, головним бухгалтером, персонал блоку харчування, медичний персонал. Чітко регламентовано штат, чітко регламентовано заробітну плату, чітко регламентовано гроші, відпущені на лікування, чітко регламентовано гроші, згідно з кошторисом, відпущені на харчування. У вересні 2011 року набрала чинності інструкція, яка регламентує витрати, діяльність та штатний розклад за рахунок коштів соціального страхування. Інструкція говоре про те, що власник на свій розсуд може виділяти додаткові кошти на харчування, на лікування, на введення нових штатних одиниць, а також проводити додаткову оплату головному лікарю, головному бухгалтеру та іншим працівникам.
Накази відповідача № 197, 200, які базуються на наказі № 155, не говорять що саме він порушив. Адміністрація ДП «Торезантрацит»намагається звинуватити його у тому, що він веде подвійний бухгалтерський облік. Подвійний бухгалтерський облік передбачає ведення подвійної бухгалтерії -це одна офіційна бухгалтерія, одна тіньова, тобто одна показується для перевіряючих, одна ведеться для якихось своїх дій. Адміністрація ДП «Торезантрацит»неодноразово настоювала, щоб він вів сумісний бухгалтерський облік. Але ведення зазначеного обліку неможливо, про це говорили і ревізори Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Існує наказ №88 від 02.11.2009 року по санаторію -профілакторію, виданий на підставі наказу ДП «Торезантрацит», який наголошує застосовувати журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку з елементами комп'ютерної обробки. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку передбачає ведення бухгалтерського обліку на промислових підприємствах. І ревізор, і юрист Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності заявляли, що застосовувати таку форму обліку у санаторії-профілакторії заборонено. Адміністрація ДП «Торезантрацит»настоювала, щоб він поєднав форму бухгалтерського обліку по Фонду і по ДП «Торезантрацит». Відповідач бажав, щоб гроші, які надходять від Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності йшли у ДП «Торезантрацит. Він не веде подвійного обліку, він веде окремий облік коштів двох окремих джерел фінансування. Навіть, якщо він (позивач) неправильно вів бухгалтерський облік, ніхто не сказав у чому саме він веде цей облік неправильно і не видав наказ як правильно йому вести бухгалтерський облік. До цих претензій звіти, які надавав санаторій-профілакторій влаштовували всіх.
На президію 31.10.2011 року його ніхто не викликав, він вже був на лікарняному, коли до нього прийшли і повідомили про дату президії. Терком дав згоду на його звільнення у його відсутності, звільнений він був через три місяці після надання теркомом згоди. Дві догани протягом тижня не дають підстав для його звільнення -це порушення КЗпП України. У виданому йому лікарняному листі указано: звільнений від роботи до 24 січня 2012 року включно, приступити до роботи 25.01.2012 року, тобто 24 січня 2012 року він був ще на лікарняному. Зазначений лист містить чисельні виправлення, у зв'язку із тим, що відповідач своїми дзвінками змусив лікаря виписати його раніше, спочатку у лікарняному листі було указано: звільнений від роботи до 31 січня 2012 року включно. Він не здав цей лікарняний до бухгалтерії, оскільки лікарняний з виправленнями бухгалтерія не прийняла б. Тижня два тому йому видали дублікат зазначеного листа, без виправлень, де указано: звільнений від роботи до 24 січня 2012 року включно, приступити до роботи 25.01.2012 року. Даний лист до бухгалтерії підприємства він ще не пред'являв. Відповідач допустив грубе порушення діючого законодавства, звільнивши його з роботи у період знаходження на лікарняному. Крім цього, він знаходився на лікарняному, у нього не було ведучого бухгалтера, тому він не міг виконати вимоги наказу № 200 від 29.09.2011 року. Вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 22.05.2012 року ОСОБА_2 пояснив, що всі лікарняні листи були надані ним відповідачу, крім одного проміжного, коли його було направлено до неврологічного відділення лікарні імені Калініна. 24.01.2012 року він надав відповідачу і останній лікарняний лист. Але у цьому листі були невідповідності, а саме: спочатку було указано, що він звільнений від роботи по 31 січня, потім закреслено і указано по 24 січня, до роботи стати 25 січня. Крім цього, було указано: виправленому на двадцять третє січня вірити. Тому відповідач повернув йому цей лікарняний лист для приведення у відповідність і він має оригінал лікарняного листа, в якому усунено всі невідповідності.
Представник відповідача -Бережний Р.В., в судовому засіданні 17.05.2012 року позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що позивач звільнений за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Підставою для звільнення з'явились накази № 197 від 23.09.2011 року та №200 від 29.09.2011 року, доповідна головного бухгалтера ДП «Торезантрацит»ОСОБА_6 та акт про відмову надати письмові пояснення.
У санаторії-профілакторії було проведено ревізію та за її результатами видано наказ № 155 від 29.07.2011 року, згідно якому головному лікарю ОСОБА_2 необхідно було розробити план заходів по усуненню виявлених під час ревізії порушень та недоліків та надати його в ДП «Торезантрацит». Звіт про виконання затвердженого плану заходів щодо усунення порушень надавати контрольно-ревізійному відділу ДП «Торезантрацит»щомісяця в строк до 23-го числа, до його повного виконання. Зазначений наказ ОСОБА_2 було проігноровано, жодних заходів щодо усунення недоліків та порушень проведено не було. За невиконання вимог наказу від 29.07.2011 року № 155 наказом ДП «Торезантрацит»від 23.09.2011 року №197 ОСОБА_2 було оголошено догану. Наказ № 200 був виданий 29.09.2011 року на підставі відсутності єдиного обліку збереження товарно-матеріальних цінностей, не відображення господарських операцій, на підставі доповідних робітників санаторія-профілакторія. У цьому наказі відповідача також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та надано строк до 15 жовтня 2011 року для надання до бухгалтерії ДП «Торезантрацит»звіту про проведену роботу по поновленню і організації ведення бухгалтерського обліку. Вимоги даного наказу ОСОБА_2 також не виконав, у зв'язку із чим головним бухгалтером ДП «Торезантрацит»ОСОБА_6 було написано доповідну 24.10.2011 року та за вказівкою генерального директора ДП «Торезантрацит»у санаторій-профілакторій було направлено комісію і витребувано письмові пояснення по фактах, указаних у доповідній. Надати письмові пояснення відповідач відмовився про що було складено акт. Після виходу відповідача з лікарняного його було звільнено. У зв'язку із надходженням від працівників санаторія-профілакторія чисельних заяв про нездорову обстановку у колективі, ДП «Торезантрацит»звернулось до Територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості з метою з'ясування думки теркому щодо звільнення ОСОБА_2 Оскільки позивач є керівником відокремленого підрозділу згоди профкому на його звільнення не потрібно. Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачем були оскаржені у судовому порядку, рішенням суду від 11.01.2012 року позивачу було відмовлено у задоволення його вимог. Апеляційним судом Донецької області зазначене рішення суду залишено без змін. При звільненні позивача було дотримано порядок та виконані всі вимоги діючого законодавства. Строк -до 15 жовтня 2011 року, наданий позивачу для виконання вимог наказу №200 від 29.09.2011 року, був достатнім для виконання вимог цього наказу. Позивач не надав жодної заяви, пояснювальної записки щодо неможливості виконання ним вимог наказу №200 від 29.09.2011 року. Від надання письмових пояснень з цього приводу відмовився.
Представник відповідача -Волошин О.О., в судовому засіданні 22.05.2012 року позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що впродовж тривалого часу при проведенні контрольно-ревізійним відділом ДП «Торезантрацит»ревізій та перевірок фінансово-господарської діяльності ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», встановлювались чисельні порушення вимог діючого законодавства в організації методології та контролі ведення бухгалтерського обліку. За результатами останньої планової ревізії фінансово-господарської діяльності ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», яка була проведена у червні-липні 2010 року, було складено акт, в якому відображено ряд порушень, і який було підписано головним лікарем та головним бухгалтером. Крім того, було видано наказ № 160 від 10.08.2010 року, яким за допущені порушення вимог діючого законодавства, недоліки в організації роботи і низький рівень контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності ОСОБА_2 винесено догану та зобов'язано розробити план заходів по усуненню виявлених під час ревізії порушень та у 2-х місячний строк з дня видачі наказу привести бухгалтерський облік у відповідність з діючим законодавством. Але ні протягом 2010 року, ні протягом 2011 року вимоги зазначеного наказу виконано не було. У період з 10.01.2011 року по 31.01.2011 року КРВ ДП «Торезантрацит»була проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», якою встановлено, що санаторієм-профілакторієм не забезпечено усунення порушень виявлених попередніми контрольними заходами. Крім того, встановлено типові порушення, які були виявлені попередньою ревізією, але підприємством не усунуті та продовжують тривати. У відповідь на лист, яким ДП «Торезантрацит»зобов'язало ОСОБА_2 прийняти всі необхідні заходи до відшкодування збитків та усунення порушень, було надано план заходів щодо усунення порушень та недоліків. Але цей план передбачав усунення лише незначної частини порушень. Від проведення заходів щодо усунення інших порушень ОСОБА_2 відмовився, мотивуючи тим, що порушення визначені в акті фактично відсутні, ревізори та залучені фахівці, які здійснювали перевірку, були не об'єктивні та фальсифікували результаті перевірки.
За результатами позапланової перевірки ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», яка була проведена для прийняття остаточного рішення по результатам проведення попередніх контрольних заходів із залученням інших фахівців та заступника голови Торезького територіального комітету профспілки, було підтверджено факт наявності порушень та недоліків, виявлених попередніми контрольними заходами та складено акт від 08 липня 2011 року №4/05. Крім того, було видано наказ №155 від 29.07.2011 року, яким ОСОБА_2 зобов'язано розробити план заходів по усуненню виявлених під час ревізії порушень та надати його у ДП «Торезантрацит»для затвердження. Звіт про виконання затвердженого плану заходів щодо усунення порушень надавати контрольно-ревізійному відділу ДП «Торезантрацит»щомісяця в строк до 23-го числа, до його повного виконання.
За невиконання вимог зазначеного наказу ОСОБА_2 наказом від 23.09.2011 року № 197 оголошено догану.
У зв'язку із надходженням від працівників ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»інформації про порушення головним лікарем ОСОБА_2 порядку обліку та збереження товарно-матеріальних цінностей, наказом від 26.08.2011 року №176 була створена робоча інвентаризаційна комісія для проведення повної інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес». Але вивести фактичні результати проведеної інвентаризації не уявлялось можливим через відсутність в санаторії-профілакторії бухгалтерського обліку, відсутність належним чином оформлених оборотних відомостей, зведених господарських операцій у головній книзі, журнал ордерах з 1 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року. Тобто, після винесення ОСОБА_2 догани за неналежне ведення бухгалтерського обліку, у ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»цей облік взагалі перестав вестись. Наказом від 29.09.2011 року № 200 за встановлені в ході інвентаризації порушення ОСОБА_2 оголошено догану.
Щодо посилання позивача на те, що не може йтися про його відмову від надання письмових пояснень 28.10.2011 року, оскільки він з 24.10.2011 року по 28.10.2011 року перебував у відрядженні в м. Київ і 28.10.2011 р. знаходився у хворобливому стані, він (Волошин) може пояснити, що 28.10.2011 року ОСОБА_2 у відрядженні не знаходився. Згідно проїзного документу, доданого до позовної заяви, потяг прибув з м. Київ до м. Донецьк о сьомій годині ранку 27.10.2011 року. Наказ про відрядження ОСОБА_2 до м. Київ ДП «Торезантрацит»не видавався. Згідно табелів робочого часу та рапортів на почасові роботи, ОСОБА_2 з 24.10.2011 року по 28.10.2011 року знаходився на робочому місці. 28.10.2011 року ОСОБА_2 особисто було надано лист ДП «Торезантрацит»від 28.10.2011 року, яким генеральний директор просив ОСОБА_2 в строк до 12-00 28.10.2011 року надати письмові пояснення стосовно невиконання наказу від 29.09.2011 року №200. ОСОБА_2 відмовився надавати письмові пояснення у зв'язку із чим комісією було складено акт.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем ч. 1 ст. 43 КЗпП України, то згідно ст. 43-1 КЗпП України отримання згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_2 було не потрібно. Подання від 31.10.2011 року на звільнення ОСОБА_2 було направлено Торезькому територіальному комітету профспілки з метою отримання думки комітету щодо звільнення ОСОБА_2 у зв'язку з чисельними надходженнями звернень працівників санаторія-профілакторія щодо ненормальної та важкої робочої обстановки через дії головного лікаря. Запрошення на засідання Торезького територіального комітету профспілки 31.10.2011 року було вручено особисто ОСОБА_2, який на час вручення знаходився на робочому місці.
Через відмову ОСОБА_2 виконувати вимоги наказу від 29.09.2011 року № 200 щодо відновлення бухгалтерського обліку і забезпечення організації ведення бухгалтерського обліку у відповідності з вимогами діючого законодавства та враховуючи ряд інших фактів було видано наказ від 24.01.2012 року №29-к «Про звільнення ОСОБА_2.». Рішення про звільнення ОСОБА_2 було прийнято керівництвом ДП «Торезантрацит» на початку листопада 2011 року, але у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю у період з 31.10.2011 року по 23.01.2012 року наказ про звільнення було видано після відновлення працездатності. Комісія ДП «Торезантрацит»24.01.2012 року у ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ознайомила ОСОБА_2 з наказом про звільнення та витребувала трудову книжку для внесення запису про звільнення, але ОСОБА_2 пояснив, що трудова книжка знаходиться у нього на руках та відмовився її надати мотивуючи, що не згоден з наказом. Після виходу на роботу 24.01.2012 року ОСОБА_2 не було надано належно оформлених лікарняних листів про що було складено акт.
Заборгованість по компенсації за невикористану відпустку та по заробітній платі перед ОСОБА_2 відсутня. Щодо витрат на відрядження, то наказ про відрядження ОСОБА_2 з 21.10.2011 року по 27.10.2011 року до м. Київ не видавався, звіт про використання коштів та документи, підтверджуючи їх використання, до бухгалтерії ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»відповідачем не здавались. Додане до позовної заяви посвідчення не заповнене належним чином.
Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Додатково Волошин О.О. пояснив, що він був членом комісії і разом з комісією приїхав 24.01.2012 року у ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», де на робочому місці знаходився ОСОБА_2, для ознайомлення його з наказом про звільнення. Позивач надав лікарняний лист № 749737, в якому було указано: звільнений від роботи з 27.12.2011 року по 19.01.2012 року та лікарняний лист № 747212, в якому було указано: звільнений від роботи з 14.01.2012 року по 31.01.2012 року, потім 31.01. було закреслено, указано 24.01.2012 р., збоку було указано: виправленому на 23 січня вірити. Розділ цього лікарняного «Стати до роботи»не був заповнений взагалі. У зв'язку із зазначеними розбіжностями ОСОБА_2 забрав лікарняні, сказавши, що 25.01.2012 року він надасть обидва листа. На початку квітня 2012 року ОСОБА_2 надав лікарняний лист № 749737, де 19.01 виправлено на 13.01.2011р. та вказано: виправленому на 13.01 вірити. Лікарняний лист № 747212 ОСОБА_2 так і не надав.
Допитаний в якості свідка голова Торезької територіальної організації профспілки робітників вугільної промисловості України - ОСОБА_8, пояснив суду, що конфлікт між керівництвом ДП «Торезантрацит»і керівником санаторія-профілакторія ОСОБА_2 виник через те, що керівництво ДП «Торезантрацит» було незадоволено станом, який склався в санаторії-профілакторії. Результатом цього конфлікту стали перевірки діяльності санаторія. Результати перевірок свідчили про те, що ОСОБА_2 не міг керувати колективом санаторія-профілакторія і це 2 рази розглядалось на комітеті. Перший раз -це був акт господарської діяльності, було рекомендовано підкріпити санаторій-профілакторій кадрами. У другий раз було подання адміністрації ДП «Торезантрацит»про надання згоди на звільнення ОСОБА_2, розглянувши яке дійшли до висновку про можливість надати згоду на звільнення. Додатково ОСОБА_8 пояснив, що він не може сказати чи був присутній ОСОБА_2 на засіданні при наданні згоди на його звільнення, але опитавши членів комітету, він може надати таку інформацію.
Допитана в якості свідка головний бухгалтер - ОСОБА_6, пояснила суду, що ОСОБА_2 як керівник ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит», починаючи з 2010 р. і по 01.11.2011 р. не виконував своїх посадових обов'язків в частині організації і належного ведення бухгалтерського обліку, що передбачено ЗУ «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні»і Положенням про ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», де чітко указано, що керівник зобов'язаний організувати ведення бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер повинен вести цей облік, а керівник повинен контролювати ведення бухгалтерського обліку. ОСОБА_2 не організував належне ведення бухгалтерського обліку та не здійснював контроль за веденням бухгалтерського обліку. 24.10.2011 року вона написала доповідну записку на ім'я Генерального директора ДП «Торезантрацит»у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 посадових обов'язків та не прийняттям заходів по усуненню виявлених в результаті перевірок недоліків. Додатково ОСОБА_6 пояснила, що ні про який подвійний облік не йдеться, спір у тому, що повинен вестись єдиний бухгалтерський облік. З травня 2011 року бухгалтерський облік в санаторії зовсім відсутній. У серпні від працівників санаторія-профілакторія «Прогрес»надійшло декілька доповідних, що особисто ОСОБА_2 заважає веденню бухгалтерського обліку, збереженню матеріальних цінностей. У зв'язку із цим була створена комісія для проведення інвентаризації, тобто для зняття фактичної наявності. Інвентаризація була проведена, але у зв'язку з відсутністю бухгалтерського обліку, документації по веденню бухгалтерського обліку, неможливо було скласти протокол засідання комісії за результатами інвентаризації.
Допитаний в якості свідка заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Центру первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза -ОСОБА_9, пояснив суду, що у 2011 році ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у міській поліклініці ЦМЛ у лікаря невропатолога ОСОБА_10 з приводу хронічного радикуліту. Після закінчення 10 днів був направлений у неврологічне відділення МЛ №5, де пройшов курс лікування стаціонарно. Після виписці ОСОБА_2 все одно пред'являв скарги на стан здоров'я і лікувався амбулаторно у поліклініці для дорослих ЦМЛ у лікаря невропатолога ОСОБА_10 У зв'язку із тим, що під час лікування не було позитивної динаміки, він (ОСОБА_9.), як голова ЛКК, сумісно з лікуючим лікарем вирішили направити ОСОБА_2 на консультацію у м.Донецьк. Біля двох тижнів ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в м. Донецьк. Після повернення з м. Донецьк ОСОБА_2 продовжив лікування у лікаря ОСОБА_2. Десь з жовтня 2011 року по 23.01.2012 року, взагалі приблизно 80-90 днів, ОСОБА_2 знаходився на лікуванні. У зв'язку із тим, що строки лікування затягувались (лікуючим лікарем м. Донецька було рекомендовано продовжити лікування ОСОБА_2 на 1 місяць), він (ОСОБА_9.) вирішив що це лікування необхідно, але воно можливо без знаходження на листку непрацездатності. Тому 23.01.2012 року він (ОСОБА_9.) власноруч закрив ОСОБА_2 лікарняний лист, який був продовжений до кінця місяця. 13.01.2012 р. охорона здоров'я міста розділилася на дві юридичні особи: ЦМЛ і центр первинної медико-санітарної допомоги. Особам, які на цей час знаходились на лікуванні, лікарняні листи були закриті 13.01.2012 року, оскільки були печатки ЦМЛ, а 14.01.2012 року знов відкрили лікарняні листи по центру первинної медико-санітарної допомоги. Лікарняний лист ОСОБА_2 продовжила лікар ОСОБА_12, чому саме вона він пояснити не може, по ідеї ОСОБА_2 повинен був лікуватися у лікаря невропатолога, хоча, оскільки охорона здоров'я міста розділилася, лікарняний лист міг подовжити будь-який сімейний лікар відповідно до своєї компетенції і категорії. Коли ОСОБА_2 приїхав з рекомендаціями про продовження лікування, він (ОСОБА_9.) власноруч закрив ОСОБА_2 лікарняний лист, який був продовжений до 31.01.2012 року, зробивши виправлення. Але, оскільки один не бажав виписуватись, а другий закривав лікарняний лист, під час перепалки, він (ОСОБА_9.) зробив механічну помилку у листку непрацездатності, прописом написав: продовжити до двадцять третього січня, а у графі помилково написав: до двадцять четвертого січня. Сімейний лікар -ОСОБА_13, який знаходився на прийомі і закривав цей лікарняний, глянувши на його (ОСОБА_9.) запис: продовжити до двадцять четвертого, автоматично написав до роботи стати 25, хоча треба було написати до роботи стати 24 січня. У лютому 2012 р. ОСОБА_2 надав йому фотокопію цього лікарняного листка і заявив, що він його втратив. У цей час у них у центрі закінчились бланки листків непрацездатності і він (ОСОБА_9.) не міг виписати ОСОБА_2 листок непрацездатності. У квітні 2012 року з'явилися бланки листків непрацездатності, ОСОБА_2 надав йому довідку підприємства, що такий лікарняний лист до оплати не надходив, і за рішенням ЛКК центру первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза ОСОБА_2 було виписано дублікат лікарняного листка. Але, у зв'язку із тим, що на виписці лікарняних листків була секретар, яка раніше лікарняні листки не виписувала, виписуючи дублікат з копії, вона також зробила помилку: зверху не написала, що це дублікат, написала продовжено по 24 січня, а не по 23 січня, тобто написала так, як було у фотокопії, а повинна була виписати дублікат по записам у журналі видачі і реєстрації листків непрацездатності. ОСОБА_2 взяв останній лікарняний лист 23.01.2012 року і вийшов на роботу 24.01.2012 року, оскільки листок непрацездатності було закрито 24.01.2012 року.
Допитана в якості свідка лікар сімейної медицини Центру первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза -ОСОБА_12, пояснила суду, що наприкінці 2012 року, точну дату вона сказати не може, ОСОБА_2 лікувався у невропатолога. 09.01.2012 р. ОСОБА_2 звернувся до неї на прийом. Оскільки до цього лікарем ОСОБА_2 лікарняний лист ОСОБА_2 був продовжений, вона (ОСОБА_12.) продовжила його з 10.01.2012 року по 19.01.2012 року. У цей період проводилась реорганізація медичної установи і з 13.01.2012 року вони були зареєстровані у Центрі первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза, тому 16.01.2012 року вона зробила запис про відкриття ОСОБА_2 лікарняного з 14.01. по 19.01.2012 року, оскільки всі лікарняні треба було закрити 13.01.2012 року і відкрити 14.01.2012 року. 19.01.2012 року ОСОБА_2 з'явився до неї на прийом, був оглянутий, болі в попереку у нього продовжувалися, і так як він тривалий час знаходився на лікарняному, вона направила ОСОБА_2 на ЛКК для вирішення питання про подальше лікування і перебування на лікарняному листі. Після 19.01.2012 р. вона лікарняний лист ОСОБА_2 не продовжувала. 19.01.2012 р. ОСОБА_2 пішов на прийомі до лікаря невропатолога ОСОБА_2. Додатково ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_2 сказав, що втратив лікарняний лист, і приніс їй на підпис вже заповнений лікарняний лист, який вона підписала, оскільки лікар ОСОБА_13, який підписував втрачений лист, вже не працював. Вона не перевіряла ані амбулаторну карту ОСОБА_2, ані журнал реєстрації лікарняних листів.
Допитана в якості свідка лікар невропатолог консультативної поліклініки ЦМЛ - ОСОБА_2, пояснила суду, що невропатолог центральної поліклініки ОСОБА_10 захворіла, тому ОСОБА_2 звернувся у МЛ №5, до неї (ОСОБА_2) на прийом. Це було 06.01.2012 року, ОСОБА_2 знаходився на лікарняному 68 днів, скаржився на біль у попереку, було рекомендовано продовжити лікування. Це була консультація. 19.01.2012 року ОСОБА_2 звернувся для продовження лікарняного, вона написала йому рекомендацію на ЛКК для продовження лікарняного. Вона мала право оглянути ОСОБА_2, направити його на ЛКК з рекомендацією продовжити лікарняний, вона -консультативний орган. Додатково ОСОБА_2 пояснила, що вона не була лікуючим лікарем ОСОБА_2, вона просто провела консультацію і дала рекомендацію ЛКК продовжити йому лікарняний.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила суду, що з 2006 року вона працювала головним бухгалтером санаторія-профілакторія «Прогрес». Фактично вона вела бухгалтерію, яка фінансувалася з Фонду соціального страхування. Згідно інструкцій і рекомендацій Фонду бухгалтерія велась роздільно і до бухгалтерії ДП «Торезантрацит»вона (ОСОБА_7К.) відношення не мала. ДП «Торезантрацит» було відомо, що вони вели роздільну бухгалтерію і претензій не було, а з 2008 року почали пред'являти претензії, але самі з'єднати бухгалтерії вони не мали можливості, оскільки не знали як це зробити. Головний бухгалтер ДП «Торезантрацит бесіди про ведення сумісного бухгалтерського обліку з ними не проводила. Вони були не згодні із зауваженнями та претензіями, які були їм пред'явлені за результатами проведеної ревізії, у зв'язку із чим писали заперечення. Протягом її роботи на підприємстві майже всі санаторії-профілакторії працювали також як і вони і тільки у небагатьох були інші форми ведення звітності.
Заслухавши позивача, представників відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Частиною 3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Торезького міського суду від 11 січня 2012 року, постановленим по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит»за участю третьої особи Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12.04.2012 року залишено без змін та набрало чинності, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено (т.2 а.с.219-225).
Зазначеним рішенням встановлено, що з 01 листопада 1990 року позивач прийнятий по переводу головним лікарем санаторію-профілакторію шахти «Прогресс». 26 жовтня 2005 року санаторій-профілакторій «Прогрес» відокремленого підрозділу шахти «Прогрес» реорганізовано у відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит».
Згідно з актом № 4/05 від 08 липня 2011 року ревізії фінансово - господарської діяльності відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»за період з 01 січня по 31 травня 2011 року в порушення п.3 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»у головній книзі, річних звітах та балансах, зокрема, Баланси (Форма 1), затверджених відповідним Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку відсутня інформація про надходження та використання коштів, які надійшли з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на часткове покриття витрат санаторію-профілакторію. У Балансі (Форма 1) та звіті про фінансові результати (Форма 2) санаторієм-профілакторієм взагалі не відображаються операції здійснені по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У Підрозділі відокремлено один від одного ведеться облік господарських операцій, які здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та за рахунок коштів Державного підприємства «Торезантрацит», а саме, дві головні книги, складаються окремі баланси та звіти по активах та пасивах. Провідний бухгалтер Підрозділу веде лише бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з утриманням Підрозділу за рахунок коштів Державного підприємства «Торезантрацит», відповідно з ним складаються річні баланси та фінансові звіти без урахування господарських операцій за рахунок Фонду, що приводить до недостовірності фінансових звітів та балансу підприємства. Головний бухгалтер ОСОБА_7 веде лише бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з використанням коштів Фонду, виділених на часткове фінансування санаторію-профілакторію. На підприємстві не затверджено єдиний штатний розклад працівників, існує два штатних розклади: один - затверджується Фондом і фінансується за рахунок його коштів, інший -Державним підприємством «Торезантрацит», одиниця головного бухгалтера включена до штатного розкладу, утримання якого фінансується за рахунок коштів Фонду. Під час перевірки з метою з'ясування місця роботи працівників, які включені до штатного розкладу, що утримується за рахунок Фонду, головний лікар ОСОБА_2 відмовив надати відомості з посиланням на відсутність компетенції робітників КРВ Державного підприємства «Торезантрацит». Встановлено використання розрахункового рахунку не за цільовим призначенням, в довідці форми 8033 «Про фактичне отримання та використання грошових коштів станом на 31 березня 2011 року»не відображено надходження та використання грошових коштів, які надійшли на часткове фінансування Підрозділу. У підрозділі застосовується ведення двох окремих касових книг, двох меморіальних ордерів № 1 по субрахунку № 301 «Каса в національній валюті», чим порушено п.4.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні. В порушення п.п.8.1 пункту 8 Інструкції № 16 про порядок надходження, обліку та витрачення коштів Фонду, пункту 6 Положення про відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Прогрес»головний лікар ОСОБА_2 відмовився надати первинні документи, які підтверджують використання коштів Фонду, мотивуючи відсутністю компетенції у працівників КРВ Державного підприємства «Торезантрацит»та наявністю акту перевірки ревізорами Фонду наданих коштів, який також відмовився надати. Відсутній належний облік запасів на підприємстві. На час складання акту інвентаризаційні описи, порівняльні відомості та протоколи розгляду результатів інвентаризації інвентаризаційною комісією санаторію-профілакторію складено не було, вартість залишків не визначена, що свідчить про формальне проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та відсутність належного обліку надходження та використання товарно-матеріальних цінностей. На підприємстві відсутній єдиний штатний розклад працівників. Перевіркою встановлено, що деякі посади, які передбачені штатним розкладом державного підприємства «Торезантрацит»передбачені і у штатному розкладі Фонду. Відсутність єдиного штатного розкладу призводить до завищення необхідної кількості штатних одиниць, виданню безпідставних наказів по сумісництву та безпідставного нарахування заробітної плати. Підсумок дебетових та кредитових оборотів, а також сальдо по дебету та кредиту щомісячно у Головній книзі не здійснюється. Також мають місце інші порушення та недоліки.
29 липня 2011 року наказом № 155 Державного підприємства «Торезантрацит»про розгляд результатів позапланової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»за період з 01 січня по 31 травня 2011 року головному лікарю ОСОБА_2 та головному бухгалтеру ОСОБА_7 наказано розглянути порушення та недоліки на зборах робітників та скласти план заходів по усуненню зазначених в акті порушень, надати Генеральному директору на розгляд та затвердження у триденний строк, відшкодувати збитки, притягнути до матеріальної та дисциплінарної відповідальності винних керівників служб, звіт про виконання затвердженого плану заходів по усуненню порушень та недоліків надавати контрольно-ревізійному відділу державного підприємства щомісячно в строк до 23 числа до повного виконання. 09 вересня 2011 року Генеральний директор «Торезантрацит»направив позивачу лист про необхідність виконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року, надання звіту про проведені заходи та 12 вересня 2011 року прибути у контрольно-ревізійний відділ для дачі письмових пояснень щодо причин невиконання зазначеного наказу. Начальник контрольно-ревізійного відділу телеграмою № 17 повідомив позивача про необхідність 12 вересня 2011 року прибути у контрольно-ревізійний відділ для дачі письмових пояснень щодо причин невиконання зазначеного наказу. 12 вересня 2011 року позивач направив начальнику контрольно-ревізійного відділу лист на телефонограму № 17, в якому зазначив, що ревізія фінансово-господарської діяльності проведена за відсутності провідного бухгалтера ОСОБА_15 Надати пояснення по проведеної ревізії неможливо у зв'язку з невиконанням ОСОБА_15 своїх посадових обов'язків, а саме, головна книга та журнали ордера не заповнені та не зведені з травня 2011 року. Виконувати обов'язки відмовляється, чим перешкоджає веденню точного бухгалтерського обліку.
Наказом № 197 від 23 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року -йому оголошено догану. 26 вересня 2011 року об 11 год. 05 хв. позивач був відсутній на роботі, за усною згодою позивача під час телефонної розмови наказ № 197 від 23 вересня 2011 року передано секретарю для реєстрації.
19 серпня 2011 року доповідною робітника відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_16 доведено, що з 27 липня 2011 року його переведено завгоспом, під час передачі товарно-матеріальних цінностей встановлена нестача деяких матеріалів, які перелічені додатково у списку. 19 серпня 2011 року доповідною робітника ОСОБА_17 доведено, що під час її роботи завгоспом позивач для особистого користування взяв деякі матеріали, під час передачі товарно-матеріальних цінностей встановлена нестача деяких матеріалів, які перелічені додатково у списку. 07 вересня 2011 року доповідною провідного бухгалтера ОСОБА_15 доведено, що позивач наказав списати матеріали, які фактично булі відсутні, тому протокол та акт про списання вона передала державному підприємству «Торезантрацит».
26 серпня 2011 року наказом № 176 призначено проведення повної інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»станом на 29 серпня 2011 року, створена комісія та призначені строки проведення: 29-30 серпня 2011 року. Згідно службової записки члена комісії по проведенню інвентаризації ОСОБА_18 у зв'язку з відсутністю оборотних відомостей, зведених господарських операцій у Головній книзі, Журналах ордерах з 01 травня по 29 серпня 2011 року неможливо вивести фактичні результати проведеної інвентаризації.
31 серпня 2011 року бухгалтер ОСОБА_19 рапортом довела до відома позивача, що головна книга за 2011 рік не ведеться з травня місяця, звірка наявності основних фондів та матеріалів з підзвітними особами не проводилась, звіт за 6 місяців 2011 року до державного підприємства не надано, відповідальними особами є бухгалтер ОСОБА_15 та ОСОБА_16
20 вересня 2011 року о 13 годині складено акт про відмову позивача надати письмові пояснення щодо причин відсутності бухгалтерського та аналітичного обліку, що призвело до неможливості проведення повної інвентаризації. В усній формі позивач пояснив відсутність бухгалтерського обліку з вини провідного бухгалтера ОСОБА_15 та про поновлення бухгалтерського обліку.
Наказом № 200 від 29 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку. 03 жовтня 2011 року складено акт про вручення позивачу наказу № 200 від 29 вересня 2011 року, в якому позивач відмовився ставити підпис про ознайомлення.
28 жовтня 2011 року складено акт про відмову позивача надати письмові пояснення щодо невиконання наказу № 200 від 29 вересня 2011 року
Згідно з Положенням про відокремлений Підрозділ «Санаторій-профілакторій «Прогрес»Державного Підприємства «Торезантрацит»Підрозділ входить до складу Державного Підприємства «Торезантрацит», діє на підставі цього Положення та Статуту Підприємства, яке є Власником підрозділу. Підприємство здійснює господарську діяльність, оперативне керівництво та контроль за господарською діяльністю. За рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в межах асигнувань, що визначаються щорічно на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування Підрозділу на організацію харчування, лікування, культобслуговування осіб, проведення медичних консультацій спеціалістами, оплату праці та підвищення кваліфікації працівників Підрозділу, що утримуються за рахунок коштів Фонду, оплату послуг та інших видатків. Підрозділ складає відокремлений баланс, складає кошторис, який частково фінансується за рахунок коштів Фонду, а також фінансовий звіт, затверджені Власником. Підрозділ не є платником податків. Керівник Підрозділу призначається та звільняється керівником Підприємства згідно з трудовим законодавством та Статутом підприємства, несе персональну відповідальність за організацію виконання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та звітності, що надається в терміни, визначені Підприємством та законодавством України. Керівник підрозділу розробляє та дає на погодження та подальше затвердження Державному підприємству «Торезантрацит»організаційну структуру управління та штатний розклад Підрозділу, усі документи бухгалтерської та податкової звітності підписуються керівником і головним бухгалтером Підрозділу і здаються до бухгалтерії Державного підприємства «Торезантрацит». Виходячи з наведеного, позивач несе персональну відповідальність за організацію виконання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та звітності, що надається в терміни, визначені Підприємством та законодавством України. Генеральний директор Державного Підприємства «Торезантрацит», який призначає керівника підрозділу -головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит»- має право застосовувати дисциплінарні стягнення.
При розгляді зазначеної цивільної справи судом перевірені порядок та строки застосування дисциплінарних стягнень, та встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення згідно наказу № 197 від 23 вересня 2011 року Генеральний директор державного підприємства «Торезантрацит»направив позивачу лист, в якому зазначив про необхідність виконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року, надання звіту про проведені заходи та 12 вересня 2011 року прибуття у контрольно-ревізійний відділ для дачі письмових пояснень щодо причин невиконання зазначеного наказу. Начальник контрольно-ревізійного відділу телеграмою № 17 повідомив позивача про необхідність 12 вересня 2011 року прибути у контрольно-ревізійний відділ для дачі письмових пояснень щодо причин невиконання зазначеного наказу.
12 вересня 2011 року позивач направив начальнику контрольно-ревізійного відділу лист на телефонограму № 17, в якому зазначив, що ревізія фінансово-господарської діяльності проведена за відсутності провідного бухгалтера ОСОБА_15, надати пояснення по проведеної ревізії неможливо у зв'язку з невиконанням ОСОБА_15 своїх посадових обов'язків, а саме, головна книга та журнали ордера не заповнені та не зведені з травня 2011 року. Виконувати обов'язки відмовляється, чим перешкоджає веденню точного бухгалтерського обліку.
Наказом № 197 від 23 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року -йому оголошено догану.
26 вересня 2011 року об 11 год. 05 хв. за усною згодою позивача під час телефонної розмови наказ № 197 від 23 вересня 2011 року переданий секретарю для реєстрації. Під час розгляду справи позивач підтвердив обставини ознайомлення з зазначеним наказом.
До застосування дисциплінарного стягнення згідно наказу № 200 від 29 вересня 2011 року складено акт про відмову позивача 20 вересня 2011 року о 13 годині надати письмові пояснення щодо причин відсутності бухгалтерського та аналітичного обліку, що призвело до неможливості проведення повної інвентаризації, яка призначена наказом № 176 від 26 серпня 2011 року строком на 29-30 вересня 2011 року.
Наказом № 200 від 29 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку - оголошено догану. 03 жовтня 2011 року складено акт про вручення позивачу наказу № 200 від 29 вересня 2011 року, в якому позивач відмовився ставити підпис про ознайомлення. Під час розгляду справи позивач підтвердив обставини ознайомлення з зазначеним наказом.
Указаним рішенням суду встановлено, що згідно з ч.1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення відповідач зажадав від позивача письмові пояснення. До видання наказу № 197 від 23 вересня 2011 року позивач 12 вересня 2011 року надав пояснення у вигляді листа. До видання наказу № 200 від 29 вересня 2011 року позивач відмовився надати письмові пояснення, що підтверджується складеним 20 вересня 2011 року актом.
В наказах про застосування дисциплінарних стягнень зазначені конкретні порушення. Наказом № 197 від 23 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року -йому оголошено догану. Наказом № 155 від 29 липня 2011 року Державного підприємства «Торезантрацит»головному лікарю ОСОБА_2 та головному бухгалтеру ОСОБА_7 наказано розглянути порушення та недоліки по результатам позапланової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»за період з 01 січня по 31 травня 2011 року на зборах робітників та скласти план заходів по усуненню зазначених в акті порушень, надати Генеральному директору на розгляд та затвердження у триденний строк, відшкодувати збитки, притягнути до матеріальної та дисциплінарної відповідальності винних керівників служб, звіт про виконання затвердженого плану заходів по усуненню порушень та недоліків надавати контрольно-ревізійному відділу державного підприємства щомісячно в строк до 23 числа до повного виконання. 12 вересня 2011 року позивач направив начальнику контрольно-ревізійного відділу лист на телефонограму № 17, в якому зазначив, що ревізія фінансово-господарської діяльності проведена за відсутності провідного бухгалтера ОСОБА_15, надати пояснення по проведеної ревізії неможливо у зв'язку з невиконанням ОСОБА_15 своїх посадових обов'язків, а саме, головна книга та журнали ордера не заповнені та не зведені з травня 2011 року.
Наказом № 200 від 29 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку-оголошено догану.
Судом встановлено, що твердження позивача про відсутність єдиної облікової політики робітниками державного підприємства спростовуються наказом № 88 від 02 листопада 2009 року відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»на виконання наказу № 67 від 17 квітня 2009 року державного підприємства «Торезантрацит»«Про організацію бухгалтерського обліку»та наказу № 50 від 27 березня 2009 року про нову редакцію наказу «Про облікову політику» від 28 серпня 2006 року № 109, яким позивач поклав на себе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій в первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів та звітності. Наказом № 50 від 27 березня 2009 року державного підприємства «Торезантрацит»«Про нову редакцію наказу № 109 від 28 серпня 2006 року «Про облікову політику»невиконання Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено облікову політику державного підприємства «Торезантрацит», зобов'язано довести наказ до відома керівників служб та відокремлених підрозділів, що входять до складу підприємства. 17 квітня 2009 року наказом № 67 державного підприємства «Торезантрацит»керівникам та головним бухгалтерам відокремлених підрозділів з метою дотримання єдиної методології відображення в бухгалтерському обліку й звітності господарських операцій визначено організацію бухгалтерського обліку.
Судом не встановлено поважності причин вчинення позивачем проступків, що може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним.
Судом також не встановлено порушення строків застосування дисциплінарних стягнень.
Не встановлено судом порушення строків застосування дисциплінарних стягнень.
В судовому засіданні при розгляді даної цивільної справи встановлено, що наказом № 29-к від 24.01.2012 року ОСОБА_2, головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит», звільнено 24 січня 2012 року за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України. Підстави: доповідна головного бухгалтера ОСОБА_6, наказ від 23.09.2011 р. № 197, наказ від 29.09.2011 р. №200, акт відмови від надання письмових пояснень від 28.10.2011р., витяг с постанови президії Торезького територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості від 31.10.2011 року №П-20 (т.1 а.с.96).
Згідно із п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, в тому числі, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Зі змісту п. 3 вказаної статті слідує, що звільнення за п.3 ст.40 КЗпП допускається тільки за наявності вини працівника.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992р. №9 за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
Відповідно до положень вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р. (з послідуючими змінами) систематичним може бути визнане і повторне невиконання робітником без поважних причин своїх трудових обов'язків. При цьому слід враховувати характер вчиненого дисциплінарного проступку, раніше застосованого заходу дисциплінарного стягнення.
Такими, що систематично порушують трудову дисципліну вважаються працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. Для звільнення за п. 3 ст.40 КЗпП України мають значення тільки раніше застосовані і не погашені стягнення. Якщо на працівника за допущений проступок накладене дисциплінарне стягнення, то цей же проступок не може бути поводом для звільнення.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Підставою для притягнення робітника до дисциплінарного стягнення являється порушення трудової дисципліни. Закон не потребує, щоб таке порушення потягло будь-які наслідки. Для притягнення робітника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб було зафіксовано факт порушення. В той же час наслідки порушення враховуються при оцінці тяжкості дисциплінарного проступку і виборі заходу дисциплінарного стягнення.
Визначення порушення трудової дисципліни є в п.24 чинних в Україні Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодження з ВЦРСП 20.06.1984 року, як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Трудові обов'язкі працівника - це передбачені трудовим договором з власником /адміністрацією/ підприємства, установи, організації обов'язки по виконанню зумовленої ними роботи з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові /ст.21 КЗпП України/.
Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно із ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 151 КЗпП України якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
Рішенням Торезького міського суду від 11 січня 2012 року, постановленим по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит»за участю третьої особи Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке набрало чинності, встановлено, що з 01 листопада 1990 року позивач прийнятий по переводу головним лікарем санаторію-профілакторію шахти «Прогресс». 26 жовтня 2005 року санаторій-профілакторій «Прогрес»відокремленого підрозділу шахти «Прогрес»реорганізовано у відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит». Згідно з Положенням про відокремлений Підрозділ «Санаторій-профілакторій «Прогрес»Державного Підприємства «Торезантрацит»керівник Підрозділу призначається та звільняється керівником Підприємства згідно з трудовим законодавством та Статутом підприємства, несе персональну відповідальність за організацію виконання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та звітності, що надається в терміни, визначені Підприємством та законодавством України. Керівник підрозділу розробляє та дає на погодження та подальше затвердження Державному підприємству «Торезантрацит»організаційну структуру управління та штатний розклад Підрозділу, усі документи бухгалтерської та податкової звітності підписуються керівником і головним бухгалтером Підрозділу і здаються до бухгалтерії Державного підприємства «Торезантрацит». Виходячи з наведеного, позивач несе персональну відповідальність за організацію виконання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та звітності, що надається в терміни, визначені Підприємством та законодавством України. Генеральний директор Державного Підприємства «Торезантрацит», який призначає керівника підрозділу -головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»Державного підприємства «Торезантрацит»- має право застосовувати дисциплінарні стягнення.
Наказом № 88 від 02 листопада 2009 року відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес», виданим на виконання наказу № 50 від 27 березня 2009 року про нову редакцію наказу «Про облікову політику» від 28 серпня 2006 року № 109, та на виконання наказу № 67 від 17 квітня 2009 року державного підприємства «Торезантрацит»«Про організацію бухгалтерського обліку», позивач поклав на себе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій в первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів та звітності.
Наказом Державного підприємства «Торезантрацит»№ 197 від 23 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності -йому оголошено догану за невиконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року, яким головному лікарю ОСОБА_2 та головному бухгалтеру ОСОБА_7 наказано розглянути порушення та недоліки по результатам позапланової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»за період з 01 січня по 31 травня 2011 року на зборах робітників та скласти план заходів по усуненню зазначених в акті порушень, надати Генеральному директору на розгляд та затвердження у триденний строк, відшкодувати збитки, притягнути до матеріальної та дисциплінарної відповідальності винних керівників служб, звіт про виконання затвердженого плану заходів по усуненню порушень та недоліків надавати контрольно-ревізійному відділу державного підприємства щомісячно в строк до 23 числа до повного виконання.
Наказом Державного підприємства «Торезантрацит»№ 200 від 29 вересня 2011 року позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності -йому оголошено догану за порушення вимог діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку.
Рішенням Торезького міського суду від 11 січня 2012 року не встановлено порушення порядку і строків застосування зазначених дисциплінарних стягнень та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Судом встановлено, що звільненню ОСОБА_2 передували наказ № 197 від 23.09.2011 року, яким йому оголошено догану за невиконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року, та наказ № 200 від 29.09.2011 року, яким йому оголошено догану за порушення вимог діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу № 200 від 29.09.2011 року головному лікарю ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 наказано прийняти всі необхідні заходи до відновлення бухгалтерського обліку, забезпечити організацію ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства. В строк до 15.10.2011 року надати до бухгалтерії ДП «Торезантрацит» звіт про виконану роботу щодо поновлення і організації ведення бухгалтерського обліку. Відповідно до пункту 2 цього наказу ОСОБА_2 оголошено догану та попереджено, що у випадку не наведення порядку до нього будуть застосовані більш суворі заходи дисциплінарної відповідальності аж до звільнення (т. 1 а.с.83-84).
24.10.2011 року головним бухгалтером ДП «Торезантрацит»була надана доповідна на ім'я генерального директора ДП «Торезантрацит»з проханням розглянути питання про звільнення ОСОБА_2 з посади головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», оскільки, не дивлячись на неодноразові притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з порушенням вимог діючого законодавства в організації методології і контролі ведення бухгалтерського обліку, ним так і не була проведена робота щодо поновлення і організації ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства (а.с.91-95).
У зв'язку із тим, що ані у встановлений в наказі № 200 від 29.09.2011 року строк - до 15.10.2011 року, ні після спливу цього строку, ОСОБА_2 звіт про виконану роботу щодо поновлення і організації ведення бухгалтерського обліку до бухгалтерії ДП «Торезантрацит»не надав, листом від 28.10.2011 року на ім'я головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2, генеральний директор ДП «Торезантрацит»просив у строк до 12-00 год. 28.10.2011 року надати письмові пояснення щодо причин невиконання наказу ДП «Торезантрацит»від 29.09.2011 року №200 (т.1 а.с.85).
Згідно із актом від 28.10.2011 року (т.1 а.с.86) 28.10.2011 року об 11-00 год. у головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 були затребувані письмові пояснення з приводу невиконання наказу ДП «Торезантрацит»від 29.09.2011 року №200. ОСОБА_2 відмовився надавати письмові пояснення та заявив, що всі пояснення вони отримають в суді, дані у всіх наказах і в актах ревізії сфальсифіковано.
31.10.2011 року адміністрація ДП «Торезантрацит»звернулась до Торезької територіальної організації профспілки робітників вугільної промисловості з поданням про дачу згоди на звільнення головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Положенням про ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»і правилами внутрішнього трудового розпорядку, по п.3 ст.40 КЗпП України (т.2 а.с.41-43).
Згідно із повідомленням №1 від 31.10.2011 року ОСОБА_2 був запрошений на засідання Торезької територіальної організації профспілки робітників вугільної промисловості 31.10.2011 року на 13-00 час. з питання його звільнення за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку по п.3 ст.40 КЗпП України. На зазначеному повідомленні ОСОБА_2 написав, що він при поїздці до Києва для здачі документів на ліцензію захворів. З 31.10. йде на лікарняний лист за станом здоров'я. Під написаним стоїть дата -31.10. та підпис. (т.1 а.с.87).
Згідно із постановою президії Торезького територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості від 31.10.2011 р. П-20 (т.1 а.с.38) заслухавши подання адміністрації ДП «Торезантрацит»на звільнення головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 від 31.10.2011 року, президія Торезького територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості постановила: дати згоду на звільнення головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2, керуючись ст. 43 КЗпП України.
Згідно з медичними документами (лікарняні листи, епікризи, витяги з амбулаторної карти) у період з 31.10.2011 року по 23.01.2012 року ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в медичних установах (т.1 а.с. 14-19,184-188; т.2 а.с.153-154, 156-157,195).
Згідно із актом від 24.01.2012 року (т.1 а.с.98) 24.01.2012 року ОСОБА_2 вийшов на роботу, з його слів лікарняний лист закрито 23.01.2012 року, до роботи йому приступити 24.01.2012 року. До бухгалтерії ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 був зданий лікарняний лист, який було відкрито з 05.12.2011 року, дати закінчення лікарняного листа немає, у лікарняному відзначено, що продовжує хворіти. Також комісії були надані лікарняні листи, які мали ряд не підтверджених печаткою і підписом виправлень і невідповідностей по датах знаходження на лікарняних листах. ОСОБА_2 належних пояснень по наявності виправлень в лікарняних листах не надано. Згідно усних пояснень, 25.01.2012 року ним будуть надані лікарняні листи, в яких будуть підтверджені виправлення.
Наказом № 29-к від 24.01.2012 року ОСОБА_2, головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит», звільнено 24 січня 2012 року за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України (т.1 а.с.96). На зворотному боці наказу ОСОБА_2 написав, що він не згодний. Рішення суду не набрало чинності. Рішення президії йому не представлено. На президії він не був присутній. Стоїть дата 24.01.2011 та підпис (т.1 а.с.96 зворотний бік).
Згідно із актом від 24.01.2012 року (т.1 а.с.97) 24.01.2012 року о 10-00 год. головний лікар ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 був ознайомлений з наказом ДП «Торезантрацит»«Про звільнення ОСОБА_2.»від 24.01.2012 року № 29-к. Станом на 24.01.2012 року трудова книжка ОСОБА_2 на підприємстві була відсутня. З приводу знаходження трудової книжки ОСОБА_2 пояснив, що трудова книжка знаходиться у нього на руках. Надати трудову книжку для внесення запису про звільнення ОСОБА_2 категорично відмовився, мотивуючи відмову тим, що не згодний з даним наказом.
Вирішуючи позовні вимоги щодо скасування як незаконного наказу генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України, поновлення на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»Державного підприємства «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року по день винесення судом рішення про поновлення на попередній роботі, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Наказом № 29-к від 24.01.2012 року ОСОБА_2, головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит», звільнено 24 січня 2012 року за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України. Наказ підписано ОСОБА_22, якого наказом Міністерства вугільної промисловості України від 22 грудня 2008 року за №246-к/к призначено на посаду генерального директора ДП «Торезантрацит»(т.1 а.с.96; т.2 а.с.193). 24.01.2012 року ОСОБА_2 ознайомлений з цим наказом, на зворотному боці якого написав, що він не згодний із наказом, поставив дату - 24.01.2011 та підпис (т.1 а.с.96 зворотний бік).
З документів, наданих відповідачем, вбачається, що ОСОБА_2 звільнений з посади головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит» за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Судом встановлено, що головний лікар ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»несе персональну відповідальність за організацію виконання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та звітності, що надається в терміни, визначені Підприємством та законодавством України.
Систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, виразилось у тому, що наказом № 155 від 29 липня 2011 року головному лікарю ОСОБА_2 та головному бухгалтеру ОСОБА_7 наказано розглянути порушення та недоліки по результатам позапланової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»за період з 01 січня по 31 травня 2011 року на зборах робітників та скласти план заходів по усуненню зазначених в акті порушень, надати Генеральному директору на розгляд та затвердження у триденний строк, відшкодувати збитки, притягнути до матеріальної та дисциплінарної відповідальності винних керівників служб, звіт про виконання затвердженого плану заходів по усуненню порушень та недоліків надавати контрольно-ревізійному відділу державного підприємства щомісячно в строк до 23 числа до повного виконання. Зазначений наказ ОСОБА_2 не виконав, за що наказом № 197 від 23 вересня 2011 року йому оголошено догану.
Також позивачем було порушено вимоги діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку, за що наказом ДП «Торезантрацит»№ 200 від 29 вересня 2011 року йому оголошено догану.
Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу № 200 від 29.09.2011 року головному лікарю ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ОСОБА_2 наказано прийняти всі необхідні заходи до відновлення бухгалтерського обліку, забезпечити організацію ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства. В строк до 15.10.2011 року надати до бухгалтерії ДП «Торезантрацит»звіт про виконану роботу щодо поновлення і організації ведення бухгалтерського обліку. Зазначений наказ позивачем також не було виконано у зв'язку із чим наказом № 29-к від 24.01.2012 року ОСОБА_2, головного лікаря відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит», звільнено 24 січня 2012 року за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Судом встановлено, що звільненню ОСОБА_2 передували наказ № 197 від 23.09.2011 року, яким йому оголошено догану за невиконання наказу № 155 від 29 липня 2011 року, та наказ № 200 від 29.09.2011 року, яким йому оголошено догану за порушення вимог діючого законодавства щодо організації бухгалтерського обліку. Рішенням Торезького міського суду від 11 січня 2012 року не встановлено порушення порядку і строків застосування дисциплінарних стягнень відповідно до указаних наказів та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування зазначених наказів.
Наказ про звільнення позивача підписано генеральним директором ДП «Торезантрацит», тобто, дисциплінарне стягнення -звільнення, до позивача застосовано органом, якому надано право прийняття на роботу, відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України. Виданню наказу про звільнення позивача передувало розслідування фактів порушення позивачем обов'язків, покладених на нього трудовим договором, та з'ясування причин не прийняття ним заходів до відновлення бухгалтерського обліку, до забезпечення організації ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства та причин не надання в строк до 15.10.2011 року до бухгалтерії ДП «Торезантрацит»звіту про виконану роботу щодо поновлення і організації ведення бухгалтерського обліку, про що свідчать доповідна головного бухгалтера ДП «Торезантрацит»від 24.10.2011 року, лист генерального директора ДП «Торезантрацит» на ім'я головного лікаря ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»від 28.10.2011 року та акт про відмову від надання письмових пояснень від 28.10.2011 року (т.1 а.с.85-86,91-95).
З урахуванням медичних документів, відповідно до яких у період з 31.10.2011 року по 23.01.2012 року ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в медичних установах (т.1 а.с. 14-19,184-188; т.2 а.с.153-154, 156-157,195), дисциплінарне стягнення -звільнення, застосовано в межах строків, передбачених ст. 148 КЗпП України. ОСОБА_2 ознайомлений з наказом про звільнення, указав про свою незгоду з наказом, поставив дату та підпис.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_2 по п. 3 ст. 40 КЗпП України проведено з дотриманням норм діючого законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звільнений з підприємства відповідача за порушення, покладених на нього обов'язків, вчинене після застосування до нього двох дисциплінарних стягнень за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. При звільненні позивача було враховано застосовані до нього заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством, не втратили юридичної сили за давністю і, як встановлено в судовому засіданні, не були зняті достроково.
Закон не потребує, щоб порушення трудової дисципліни, яке являється підставою для притягнення робітника до дисциплінарного стягнення, потягло будь-які наслідки. Для притягнення робітника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб було зафіксовано факт порушення. В той же час наслідки порушення враховуються при оцінці тяжкості дисциплінарного проступку і виборі заходу дисциплінарного стягнення.
Враховуючи викладене, враховуючи, що, позивач допустив порушення обов'язків, покладених на нього трудовим договором, що вказане порушення є протиправним та винним, мало систематичний характер, за попередні порушення трудової дисципліни до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення з додержанням порядку їх застосування, але це не дало позитивних наслідків, тому подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва, суд дійшов висновку, що застосований до позивача наказом № 29-к від 24.01.2012 р. захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи відповідає тяжкості дисциплінарного проступку.
Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що не може йти і мови про акт про відмову від надання письмових пояснень від 28.10.2011 року, так як він, знаходячись у відрядженні в м. Києві з 24 жовтня 2011 року по 28 жовтня 2011 року, захворів і 28 жовтня 2011 року знаходився у хворобливому стані, оскільки позивачем до позовної заяви додано проїзні документи, з яких вбачається, що він прибув до м. Київ 25.10.2011 року, вибув з м. Києва 26.10.2011 року та прибув до м. Донецьк 27.10.2011 року о 7 год. 10 хв. (т.1 а.с.22). Згідно табелю обліку робочого часу ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес» за жовтень 2011 року (т.1 а.с.210) 28.10.2011 року ОСОБА_2 знаходився на роботі.
Суд не звертає уваги на посилання позивача на те, що при наданні згоди на його звільнення Торезьким територіальним комітетом профспілки робітників вугільної промисловості були допущені порушення вимог діючого законодавства, оскільки відповідно до ст. 43-1 КЗпП України у випадку звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу) допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). За наведених обставин порушення, допущені Торезьким територіальним комітетом профспілки робітників вугільної промисловості при наданні згоди на звільнення позивача, не призвели до порушень порядку звільнення позивача, передбаченого діючим законодавством.
Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що у порушення вимог діючого законодавства відповідач звільнив його 24.01.2012 року, у той час, коли він ще знаходився на лікарняному, враховуючи наступне.
Згідно із наданою позивачем копією листка непрацездатності № 747212, виданного у продовження листка непрацездатності № 749737 (т.1 а.с.14), позивач звільнений від роботи з 14.01.2012 року по дев'ятнадцяте січня; з 20.01.2012 року по тридцять перше січня. У зазначеному листку непрацездатності у другій строчці графи «звільнення від роботи»закреслено запис: «тридцять перше січня» та указано -двадцять четверте січня. У графі «стати до роботи»указано: двадцять п'ятого січня. Крім цього, у лікарняному листку здійснено запис: виправленому на двадцять третє січня вірити, заступник головного лікаря ОСОБА_9 та стоїть підпис.
У наданому позивачем листку непрацездатності № 964125 зазначено, що позивач звільнений від роботи з 14.01.2012 року по двадцять четверте січня. Стати до роботи: двадцять п'ятого січня (т.1 а.с.124).
В судовому засіданні встановлено, що указані лікарняні листки позивачем до бухгалтерії підприємства відповідача не надані до теперішнього часу. З пояснень представників відповідача слідує, що 24.01.2012 року позивач надав для огляду комісії ДП «Торезантрацит», яка прибула у ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес» для ознайомлення його з наказом про звільнення, листок непрацездатності №747212, який мав не підтверджені печаткою та підписами виправлення. У другій строчці графи «звільнення від роботи»було здійснено виправлення та з боку листка непрацездатності здійснена запис: виправленому на 23 січня вірити, що підтверджено підписом голови ЛКК ОСОБА_9 Запис у строчці «стати до роботи»був відсутній. ОСОБА_2 завірив комісію, що 25.01.2012 року він надасть листи непрацездатності, в яких будуть затвердженні всі виправлення, але до теперішнього часу до бухгалтерії ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»листки непрацездатності № 749737, №747212 або дублікат листка непрацездатності №747212 за №964125 не надано. Згідно рапорту за січень 2012 року -24.01.2012 року ОСОБА_2 проведено робочий день. На зворотній стороні наказу про звільнення ОСОБА_2, після ознайомлення з наказом, зробив запис: не згоден, рішення суду не набрало чинності, рішення президії йому не надано, на президії не був присутній. Жодного пояснення, що він перебував на лікарняному ним не надано. Крім цього, 24.01.2012 року ОСОБА_2 написав заяву на ім'я генерального директора ДП «Торезантрацит»про надання йому чергової відпустки тривалістю 24 дня з 24.01.2012 року по 16.02.2012 року.
Згідно із наданою відповідачем заявою (т.2 а.с.95) 24.01.2012 року ОСОБА_2 звернувся із заявою на ім'я генерального директора ДП «Торезантрацит», в якій просив надати йому чергову відпустку тривалістю 24 календарних дні з 24.01.2012 року по 16.02.2012 року та додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів, згідно колективного договору, з 17.02.2012 року по 23.02.2012 року. За станом здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Центру первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза -ОСОБА_9, пояснив суду, що з жовтня 2011 року по 23.01.2012 року, взагалі приблизно 80-90 днів, ОСОБА_2 знаходився на лікуванні. У зв'язку із тим, що строки лікування затягувались (лікуючим лікарем м. Донецька було рекомендовано продовжити лікування ОСОБА_2 на 1 місяць), він (ОСОБА_9.) вирішив що це лікування необхідно, але воно можливо без знаходження на листку непрацездатності, тому 23.01.2012 року він власноруч закрив ОСОБА_2 лікарняний лист, який був продовжений до кінця місяця. Коли ОСОБА_2 приїхав з рекомендаціями про продовження лікування, він (ОСОБА_9.) власноруч закрив ОСОБА_2 лікарняний лист, який був продовжений до 31.01.2012 року, зробивши виправлення, але, оскільки один не бажав виписуватись, а другий закривав лікарняний лист, під час перепалки, він (ОСОБА_9.) зробив механічну помилку у листку непрацездатності, прописом написав: продовжити до двадцять третього січня, а у графі помилково написав: до двадцять четвертого січня. Сімейний лікар -ОСОБА_13, який знаходився на прийомі і закривав цей лікарняний, глянувши на його (ОСОБА_9.) запис: продовжити до двадцять четвертого, автоматично написав до роботи стати 25, хоча треба було написати до роботи стати 24 січня. У лютому 2012 р. ОСОБА_2 надав йому фотокопію цього лікарняного листка і заявив, що він його втратив. У цей час у них у центрі закінчились бланки листків непрацездатності і він (ОСОБА_9.) не міг виписати ОСОБА_2 листок непрацездатності. У квітні 2012 року з'явилися бланки листків непрацездатності, ОСОБА_2 надав йому довідку підприємства, що такий лікарняний лист до оплати не надходив, і за рішенням ЛКК центру первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза ОСОБА_2 було виписано дублікат лікарняного листка. Але, у зв'язку із тим, що на виписці лікарняних листків була секретар, яка раніше лікарняні листки не виписувала, виписуючи дублікат з копії, вона також зробила помилку: зверху не написала, що це дублікат, написала продовжено по 24 січня, а не по 23 січня, тобто написала так, як було у фотокопії, а повинна була виписати дублікат по записам у журналі видачі і реєстрації листків непрацездатності. ОСОБА_2 взяв останній лікарняний лист 23.01.2012 року і вийшов на роботу 24.01.2012 року, оскільки листок непрацездатності було закрито 24.01.2012 року.
Згідно із повідомленням КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Тореза»від 28.05.2012 року (т.2 а.с.47) головний лікар ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в Центрі первинної медико-санітарної допомоги м.Тореза у період з 14.01.2012 року по 23.01.2012 року по листку непрацездатності №747212, в якому було допущено механічну помилку. Потім, внаслідок втрати листка непрацездатності №747212 був виданий дублікат листка непрацездатності №964125, в якому також механічно поставлено, що знаходився на лікуванні з 14.01.2012 року по 24.01.2012 року. Фактично у листку непрацездатності №747212 і дублікаті листка непрацездатності №964125 натомість втраченого листка непрацездатності №747212, строк лікування -по 23.01.2012 року, стати до роботи ОСОБА_2 -24.01.2012 року.
Згідно із службовим розслідуванням (т.2 а.с.128-129) ОСОБА_2 знаходився на тривалому лікуванні у ЦПМСД м.Тореза в амбулаторії №1 з приводу: хронічного радикуліту у стадії загострення. У період лікування, у зв'язку з реформуванням системи охорони здоров'я у Донецькій області, в ЦПМСД м.Тореза йому був виписаний листок непрацездатності № 747212 - продовження листка непрацездатності №749737, з 14.01.2012 року і продовжений по 19.01.2012 року лікарем ОСОБА_12 з послідуючим направленням на ЛКК. На засідання ЛКК ОСОБА_2 не з'явився, а звернувся до лікаря-невропатолога ОСОБА_2, яка продовжила лікування по листку непрацездатності з 20.01.2012 року по 31.01.2012 року. 23.01.2012 року ОСОБА_2 був оглянутий головою ЛКК ОСОБА_9 На час огляду -23.01.2012 року, був визнаний працездатним і було зроблено відмітка у листку непрацездатності у примітках прописом, що листок непрацездатності продовжений по 23.01.2012 року, а у графі «продовжено лікування»механічно указана неправильна дата -24.01.2012 рік. Лікар ОСОБА_13, не помітивши розбіжностей в рядку листка непрацездатності «звільнення від роботи» і у полі приміток, де пояснюється причина виправлення, також виписав у листку непрацездатності: до праці з 25.01.2012 року. ОСОБА_2 бачив невідповідність у бланку листка непрацездатності, що допущена помилка, але про неї умовчав при закритті листка непрацездатності. У квітні 2012 року ОСОБА_2 була надана ксерокопія листка непрацездатності № 747212 і довідка підприємства, що листок непрацездатності до оплати не надходив. Дублікат листка непрацездатності № 747212 був виписаний за рішенням ЛКК від 25.04.2012 року. Протокол №81 з 14.01.2012 року по 24.01.2012 року. Медична сестра ОСОБА_21 виписала дублікат листка непрацездатності № 747212 згідно з ксерокопією втраченого листка непрацездатності, що малась і допустила помилку, виписавши дублікат за №964125, не помітивши на дублікаті прописом «дублікат».
Згідно із наказом КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Тореза»від 10.07.2012 року за №6 (т.2 а.с.183) за результатами проведеного за скаргою ОСОБА_2 службового розслідування заступнику головного лікаря по експертизі тимчасової непрацездатності -голові ЛКК ОСОБА_9 та медичній сестрі ЦПМСД ОСОБА_21 поставлено на вид та попереджено, що у випадку повторення помилок при заповненні медичної документації буде застосоване дисциплінарне стягнення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач знаходився на лікуванні у КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Тореза»з 14.01.2012 року по 23.01.2012 року включно и виписаний до роботи з 24.01.2012 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що систематичне порушення позивачем трудових обовязків дійсно мало місце, при звільненні позивача по п.3 ст. 40 КЗпП України відповідачем додержано норми законодавства, що регулюють звільнення працівника з вказаних підстав, а тому вимоги позивача про скасування як незаконного наказу генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України, поновлення на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»Державного підприємства «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року по день винесення судом рішення про поновлення на попередній роботі - задоволенню не підлягають. Крім цього, відповідно до діючого законодавства, за наявності достатніх підстав, суд може визнати наказ про звільнення незаконним, а скасувати наказ, у випадку визнання його незаконним, повинен орган, який видав цей наказ, тому вимоги позивача про скасування наказу про його звільнення не підлягають задоволенню і з цієї підстави.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відряджувальним, суд виходить з наступного.
Звернувшись із позовом позивач посилається на те, що за відповідачем утворилася заборгованість по відшкодуванню йому витрат на відрядження з 24.10.2011 року по 27.10.2011 року в м. Київ у Міністерство охорони здоров'я України з метою отримання ліцензії на право ведення медичної практики санаторієм-профілакторієм.
Відповідно до діючого законодавства відшкодування витрат на відрядження здійснюється на підставі наказу про відрядження, документів, що підтверджують витрати та звіту про використання коштів, який працівник повинен заповнити та здати до бухгалтерії підприємства.
Позивачем не надано, а в судовому засіданні не здобуто доказів у підтвердження того, що ДП «Торезантрацит»було видано наказ про його відрядження з 24.10.2011 року по 27.10.2011 року до м. Київ у Міністерство охорони здоров'я України, що ним до бухгалтерії підприємства відповідача було надано документи, що підтверджують витрати та звіт про використання коштів.
Згідно наданих відповідачем табелів обліку робочого часу за жовтень 2011 року позивач з 24.10.2011 року по 27.10.2011 року знаходився на роботі (т.1 а.с.210).
У доданому до позовної заяви посвідченні про відрядження (т.1 а.с.21) не зазначено: номер посвідчення, термін відрядження, мета відрядження, підстава (наказ (розпорядження)). Указане посвідчення не містить підпису особи, яка засвідчувала вибуття у відрядження з м. Торез та прибуття з відрядження у м. Торез. Крім цього, у зазначеному посвідченні про відрядження указано, що ОСОБА_2 прибув у м.Торез 28.10.2011 року, в той час, коли згідно із квитком, доданим позивачем до позовної заяви, потяг, на який був виданий цей квиток, прибув з м. Київ до м. Донецьк 27.10.2011 року о 07 год. 10 хв. (т.1 а.с.22).
В судовому засіданні позивач пояснив, що наказ про його відрядження перед поїздкою у м. Київ ніхто не готував, він узяв чистий бланк відряджувального листа і сам його заповнив.
Згідно із довідкою ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес» ДП «Торезантрацит»від 05.04.2012 року (т.1 а.с.101) заборгованість по виплатам на відряджувальні витрати перед ОСОБА_2 відсутня.
За наведених обставин немає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження з 24.10.2011 року по 27.10.2011 року в м. Київ і у задоволенні зазначених вимог необхідно відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані відпустки, в тому числі і додаткові, суд виходить з наступного.
Звернувшись із позовом позивач посилається на те, що відповідач не надав йому дві щорічні відпустки, в тому числі і додаткові, передбачені колективним договором у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість по компенсації за невикористані відпустки.
В судовому засіданні позивач уточнив, що йому не виплачено компенсацію за невикористані відпустки, основну та додаткову, за 2010-2011 роки.
Згідно із наказом по ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»від 12.07.2010 року за №68 (т.1 а.с.192) головному лікарю ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку тривалістю 26 календарних днів та додаткову відпустку, згідно колективного договору, за особливий характер труда на 7 календарних днів з 29.07.2010 року по 31.08.2010 року. Наказано відпускні виплатити разом з поточною заробітною платою. Підстава: наказ ДП «Торезантрацит», заява. Зазначений наказ підписано головним лікарем ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»ОСОБА_2
Згідно із наказом по ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»від 12.07.2010 року за №27 (т.1 а.с.193) згідно затвердженого графіку відпусток наказано надати чергову щорічну та додаткову відпустки працівникам ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», в тому числі: головному лікарю ОСОБА_2: основну відпустку тривалістю 24 дня з 29.07.2010 року по 21.08.2010 року та додаткову відпустку тривалістю 7 днів з 22.08.2010 року по 29.08.2010 року; лікарю терапевту ОСОБА_2 - основну відпустку тривалістю 24 дня з 29.07.2010 року по 21.08.2010 року та додаткову відпустку тривалістю 7 днів з 22.08.2010 року по 29.08.2010 року. Зазначений наказ підписано головним лікарем ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»ОСОБА_2
Згідно із наказом по ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит» від 01.08.2011 року за №71 (т.1 а.с.195) згідно графіку відпусток наказано надати чергову, додаткову та без збереження заробітної плати відпустку працівникам ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», в тому числі: ОСОБА_2: основну відпустку з 11.08.2011 року по 04.09.2011 року та додаткову відпустку тривалістю 7 днів з 05.09.2011 року по 11.09.2011 року. Зазначений наказ підписано головним лікарем ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»ОСОБА_2
Згідно із наказом по ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»від 03.08.2011 року за №32 (т.1 а.с.194) згідно затвердженому графіку відпусток наказано надати чергову щорічну та додаткову відпустку працівникам ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес», в тому числі: головному лікарю ОСОБА_2: основну відпустку тривалістю 24 дня з 11.08.2011 року по 04.09.2011 року, додаткову відпустку тривалістю 7 днів з 05.09.2011 року по 11.09.2011 року та додаткову відпустку 2 дні по інвалідності з 12.09 - 13.09.2011 року. Зазначений наказ підписано головним лікарем ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»ДП «Торезантрацит»ОСОБА_2
Факт перебування позивача у 2010 році та у 2011 році у відпустках та отримання ним відпускних підтверджується табелями обліку робочого часу, особовими рахунками та відомостями зарахування заробітної плати на рахунки працівників ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес»(т.1 а.с. 200-207).
Згідно із довідкою ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес» ДП «Торезантрацит»від 05.04.2012 року (т.1 а.с.100) заборгованість по компенсації за невикористані відпустки перед ОСОБА_2 відсутня.
За наведених обставин немає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані відпустки, основну та додаткову, за 2010-2011 роки і у задоволенні зазначених вимог необхідно відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі по день звільнення, суд виходить з наступного.
Звернувшись із позовом позивач посилається на те, що за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті йому заробітної плати.
В судовому засіданні позивач уточнив, що йому не виплачено заробітну плату за період: жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року. Але позивачем не надано, а в судовому засіданні не здобуто доказів щодо невиплати позивачу заробітної плати за період: жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року.
Згідно із довідкою ВП «Санаторій-профілакторій «Прогрес» ДП «Торезантрацит»від 05.04.2012 року (т.1 а.с.102) заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2 відсутня.
За наведених обставин немає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період: жовтень, листопад, грудень 2011 року і у задоволенні зазначених вимог необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит», треті особи: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, ОСОБА_22 про скасування як незаконного наказу генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України, поновлення на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»Державного підприємства «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року, стягнення заборгованості по відряджувальним, по заробітній платі по день звільнення і компенсації за невикористані відпустки, в тому числі і додаткові, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року по день винесення судом рішення про поновлення на попередній роботі необхідно відмовити.
Керуючись: ст.ст. 21, 36, п.3 ст.40, ст.ст.43-1, 147, ч.1 ст.147-1, ст.ст.148, 149, 150, ч.1, ч. 2 ст. 151 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року, ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 88, 209, 212, 213, 214, 215,223 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Торезантрацит», треті особи: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, ОСОБА_22 про скасування як незаконного наказу генерального директора Державного підприємства «Торезантрацит»ОСОБА_22 від 24 січня 2012 року № 29-к про звільнення ОСОБА_2 за ст. 40 п. 3 КЗпП України, поновлення на посаді головного лікаря санаторія-профілакторія «Прогресс»Державного підприємства «Торезантрацит»з 24 січня 2012 року, стягнення заборгованості по відряджувальним, по заробітній платі по день звільнення і компенсації за невикористані відпустки, в тому числі і додаткові, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 січня 2012 року по день винесення судом рішення про поновлення на попередній роботі - відмовити.
Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 28 листопада 2012 року.
Рішення буде виготовлене в повному обсязі 03 грудня 2012 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Чапланова