Справа № 118/7133/12
06.12.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Синельщікові О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником будинку, місце проживання відповідачів зареєстровано за вказаною адресою, однак вони фактично там не проживають, реєстрація місця проживання відповідачів за цією адресою створює незручності в користуванні квартирою.
Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, позивачі направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відповідач двічі в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, враховуючи згоду позивачів на заочний розгляду справи, суд керуючись статтями 169, 224 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Позивач є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно із наданими позивачем довідкою, актом відповідачі за вказаною адресою не проживають.
Відповідачі не є наймачами вказаної квартири, доказів проживання у вказаній квартирі у якості членів сім'ї її власника (тобто, як осіб, пов'язаних спільним побутом, що мають взаємні права та обов'язки) відповідачем не надано, тож положення статті 405 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних відносин.
Жодних правових і фактичних підстав вважати відповідачей такими, що мають право користування квартирою, проживання у ній учасниками процесу не наведено і судом не встановлено.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі №6-57цс11, що є обов'язковим для всіх судів України відповідно до частини першої статті 360-7 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.
Суддя