Торезький міський суд Донецької області
Справа № 0549/5825/2012
29 листопада 2012 року Торезький міський суд Донецької області в складі :
головуючої-судді Стріжакової Т.В.
при секретарі Воробйової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працював у відповідача у шкідливих та небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею у якості гірничого робітника очисного забою 5-го розряду, в результаті він захворів хронічним обструктивним захворюванням легенів другої стадії, фаза загострення, емфізема легенів, легенева недостатність першого-другого ступеня. Дане захворювання визнано професійним. Актом огляду МСЕК від 09.12.2008 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності 40% у зв'язку з погіршенням його здоров'я та третю групу інвалідності безстроково. 24.06.2000 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, він отримав травму - закритий перелом 4 пальця правої кісті, нещасний випадок був визнаний професійним, складений акт по формі Н-1 від 27.06.2000 року № 96. Актом огляду МСЕК від 12.01.2001 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності по трудовому каліцтву 5%, а за сукупністю 45% та третю групу інвалідності.
Внаслідок пошкодження здоров'я він перебував на стаціонарному, амбулаторному лікуванні, йому завдана матеріальна і моральна шкода, але отримує він тільки компенсацію матеріальної шкоди. Пошкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Шкода, яка заподіяна його здоров'ю є непоправною, він став інвалідом третьої групи, неодноразово звертався в медичні установи і організації. Він не може виконувати роботу по господарству, змушений відмовитися від певних звичок і своїх улюблених занять. Йому важко ходити, він постійно зупиняється відпочити, це його дуже пригнічує. Згідно приписів лікарів йому рекомендовано медикаментозне і санітарно-курортне лікування, протипоказана робота в підземних умовах, контакті з пилом, токсичними речовинами і газами, в несприятливих метеоумовах, тяжка фізична праця, рекомендовано динамічне спостереження і лікування у пульмонолога. Усе це дуже сильно заважає йому жити і прирікає на постійні психологічні страждання. До теперішнього часу він не зміг ні фізично, ні морально пристосуватися до такого життя. Він змушений часто звертатися за допомогою до медичних установ і проходити курси лікування, що також дезорганізує його життя і тягне за собою негативні наслідки, які негативно відбиваються на його нервовій системі. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 15 000грн. (а.с.1-2).
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, просив справу розглянути у його відсутність (а.с.44).
Представник відповідача Блохін О.Є. у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду подав письмові заперечення та заяву, в якій просив у задоволенні позову відмовити, справу розглянути у його відсутність (а.с.33).
У письмових запереченнях вказано, що при працевлаштуванні на роботу позивач був проінформований про умови праці на робочому місці, наявність шкідливих та небезпечних факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про пільги та компенсації за роботу в таких умовах. Довідка МСЕК є підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, яке здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Згідно з ч.2 п.3.8 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеню втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків», затвердженим наказом МОЗ України від 22.11.1995р. №212, підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра МСЕК. Такий висновок варто було розглянути у комплексі з іншими документами позивача. Позивач надав докази, які вказують на фізичну втрату працездатності, а не моральних страждань. Він отримує щомісячні страхові виплати та отримав одноразову допомогу. Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» він мав право відмовитися від дорученої роботи, якщо утворилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя та здоров'я, для інших людей та виробництва, про це він зобов'язаний повідомити безпосереднього керівника. При втраті працездатності в розмірі 45% позивач повинен був погано себе почувати, про що мав повідомити безпосередньо керівника або вищі органи підприємства для переведення на більш легкі умови праці, але позивач цього не робив і почуваючи себе погано на той момент, він не переживав моральні страждання. Просив у позові відмовити (а.с.35).
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно з трудовою книжкою позивач працював на підприємствах вугільної промисловості з повним робочим днем під землею, в тому числі: з 16.02.1981р. по 30.05.1988р. на шахті ім. Л.І.Лутугіна виробничого об'єднання по добуту антрациту «Торезантрацит»" учнем гірничого робітника, гірничим робітником очисного забою 5-го розряду; з 06.06.1988р. по 28.04.1990р. на шахті "Червона Зірка" Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту (Торезантрацит) підземним гірничим робітником очисного забою 5-го розряду, підземним гірничим майстром, підземним помічником начальника добутої ділянки; з 17.02.1992р. по 17.11.1995р. на шахті ім. Л.І.Лутугіна об'єднання «Торезантрацит»гірничим робітником очисного забою 5-го розряду; з 17.12.1996р. по 27.12.1997р. підземним гірничим майстром на Шахтоуправлінні «Донецька»; з 26.10.1998р. по 02.09.1999р. ДХК «Торезантрацит»ДВАТ «Шахта ім.Л.І.Лутугіна»гірничим робітником очисного забою; з 14.09.1997р. по 08.12.2000р. гірничим робітником очисного забою 5-го розряду на ДВАТ «Шахта «Шахтарська Глибока»ДХК «Шахтарськантрацит»; 27.12.2002р. по 27.05.2008р. гірничим робітником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею ВП «Шахтоуправління «Шахтарське-Глибоке»ДХК «Шахтарськантрацит»(а.с.5-9).
Згідно з виписками з історій хвороб ОСОБА_2 знаходився на лікуванні:
- з 13.02.2008р. по 29.02.2008р. у пульмонологічному відділенні КЛПУ «ДОКТМО»з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії у фазі загострення. ОСЛ: емфізема легенів, діффузний пневмосклероз, ЛН -другого ступеня, скарги на одишку при фізичному навантаження, кашель з мокротою, біль у грудях, загальну слабкість (а.с.24);
- з 07.10.2008р. по 21.10.2008р. в Обласній клінічній лікарні профзахворювань з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології друга стадія, фаза загострення. Емфізема легенів, легенева недостатність першого-другого ступеню, захворювання професійне. Супутні: ІБС, атеросклеротичний кардіосклероз, СН один, ФК два. Скарги на виражену одишку, приступи затрудненого дихання, кашель, загальну слабкість, пітливість, біль у грудині, болі у серці, лівій голені, почуття розпирання. Підлягає направленню на МСЕК (а.с.26-27);
- з 24.07.2009р. по 04.08.2009р. з діагнозом -хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології 2-го ступеню, ЛН 1-2; 3-я група інвалідності (а.с.10);
- з 02.08.2010р. по 12.08.2010р.на стаціонарному лікуванні у Поліклініки для дорослих Торезької центральної міської лікарні з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології 2-го ступеню, ЛН 2 (а.с.11);
- з 28.03.2011р. по 08.04.2011р. на стаціонарному лікуванні у Поліклініки для дорослих Торезької центральної міської лікарні з діагнозом -хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології 2-го ступеню в стадії загострення, емфізема легень, легенева недостатність другого ступеня. Супутній: атеросклеротичний кардіосклероз (а.с.12);
- з 23.09.2012р. по 15.10.2012р. у санаторії Південний з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, ЛН 1 ст., ІБС атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією (а.с.15).
У висновку лікарсько-експертної комісії КЛПУ "Обласна клінічна лікарня професійних захворювань" від 17.10.2008р. вказано, що ОСОБА_2 був обстежений з 07.10.2008р. по 21.10.2008р., встановлено вперше: хронічне обструктивне захворювання легенів, пилової етіології, другої стадії, стадія загострення, емфізема легень, легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне. Супутній діагноз: атеросклеротичний кардіосклероз, СН один, ФК два. Професіями, що потягли розвиток профзахворювання необхідно вважати: ГРОЗ, гірничий майстер, помічник начальника ділянки -пропорційно відпрацьованому часу. Протипоказана тяжка фізична праця, робота в підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами, в несприятливих метеоумовах. Підлягає направленню на МСЕК. Диспансерний облік і лікування у терапевта, кардіолога за місцем проживання, санаторно-курортне лікування, а лікування в спелеосанаторії №Соляна симфонія» (а.с.21).
У акті санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта ВП «Шахта «Шахтарська-Глубока» від 15.01.2007 року вказано, що проведено обстеження умов парці ОСОБА_2 - гірничого робітника очисного забою 5-го розряду добувної ділянки, робота пов'язана з підземними умовами праці. Спосіб проведення виробки: відбійний молоток. Дослідження запиленості рудникового повітря згідно з дослідженнями газоаналітичної лабораторій 6ВГСО за вищевказаними виробіткам: повідомлення № 548 від 21.08.07р. - 18-20 мг/м-3; № 679 від 11.10.2007р. - 28 мг/м-3; № 494 від 06.09.06р. - 32 мг/м-3; № 675 від 28.11.05р. - 36 мг/м-3. Параметри мікроклімату, вміст пилу в повітрі робочої зони не відповідає вимогам ГОСТ 12.1.005-88, еквівалентні рівні шуму вище допустимих ГОСТ 12.1.003-89. СН № 3233-03 (санітарний стан гірничих виробок за біологічними чинниками не задовольняє гігієнічним вимогам СпиН № 4630-88, вібрація (локальна) вище норм ПДК (а.с.22-23).
У санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці від 21.01.2008 року вказано, що робоча поза ГРОЗ вимушена, пересування по лаві повзком, праця тяжка, небезпечна, усі види робіт виконувалися в умовах запиленості рудникового повітря; умови та характер праці відповідно до гігієнічної класифікації відносяться до 3 класу 3 ступеня (а.с.25).
ВП «Шахта «Шахтарсьае-Глибока»ДП «Шахтарськантрацит»склала відомості про умови праці ОСОБА_2 -гірничого робітника очисного забою 5-го розряду, які узгоджені з страховим експертом ФВВНС, в яких зазначено, що перевищує норми запиленість, рівень вібрації, шуму, позивач періодично працював відбійним молотком, у вимушеному положенні (а.с.28,29).
Згідно з актом № 96 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженим 24.07.2000р., по формі Н-1, на ДВАТ «Шахта «Шахтарська-Глибока»з ОСОБА_2 стався нещасний випадок при таких обставинах: 24.06.2000 року у третю ГРОЗ у кількості 4-х чоловік був виданий наряд на завантаження та доставку під лаву привідної головки контейнера СП-2-2. Під час виконання робіт при доставці та руху по 3-му ярусному контейнерному штреку випавши із-за затяжки куском породи вдарило ОСОБА_2 по кисті правої руки. Вид пригоди -обвал породи. Причини нещасного випадку -деформація арочної крепі внаслідок посиленого гірничого тиску, особиста необережність постраждалого (а.с.16).
14.11.2008р. складений акт розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4, в якому вказано, що комісією, до складу якої включені представники ВП "Шахта "Шахтарська-Глибока" ДП «Шахтарськантрацит», начальник відділу страхових експертів ФССНВ м.Шахтарська, санітарний лікар Шахтарської СЕС, проведено розслідування причин виникнення у ОСОБА_2 хронічного професійного захворювання. Умови праці та характер праці відносяться до 3 класу 3 ступеня. Встановлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, друга стадія, стадія загострення, емфізема легень, легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне первинно. ІБС, атеросклеротичний кардіосклероз, СН один, ФК два. На момент розслідування хворий позивач працює. Професійне захворювання виникло в зв'язку з тривалою дією вугільно-породного пилу в концентраціях, що перевищували ПДК. Концентрація пилу в повітрі робочої зони знаходилася в межах 36-90 мг/м куб. при ПДК -6,0 мг/м куб. протягом 60% робочого часу в зміну. Засобами індивідуального захисту органів дихання, що використовуються не ефективні. Піддавався також дії несприятливого мікроклімату. Причина виникнення професійного захворювання: тривала, багаторазова дія вугільно-породного пилу в концентраціях, що вище за ПДК, несприятливий мікроклімат. Вказані заходи, які необхідно директору здійснити з метою ліквідації та запобігання професійним захворюванням (а.с.17).
Згідно з довідкою та випискою з акту огляду у МСЕК ОСОБА_2 12.12.2001р. встановлено 5% втрати працездатності з 20.11.2001р. по 12.12.2002р. по травмі 2000 року (а.с.18).
Згідно з випискою із акту огляду МСЕК від 09.12.2008 року ОСОБА_2 уперше з 28.11.2008р. встановлена третя група інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням безстроково, встановлена ступінь втрати професійної працездатності 40% безстроково, повторно 5% по трудовому каліцтву 2000 року, за сукупністю 45% з 28.11.2008р. безстроково, вказана потреба у додаткових видах допомоги: медикаментозне та санаторно-курортне лікування, у висновку про умови та характер праці вказано: рекомендована праця на поверхні без тяжких фізичних навантажень, переохолоджень, контакту з пилом, лікування на диспансерний нагляд у пульмонолога, терапевта (а.с.19,20).
Державне підприємство "Шахтарськантрацит" зареєстровано в ЄДРПОУ, є юридичною особою, до його складу входить Відокремлений підрозділ "Шахта «Шахтарська-Глибока" (а.с.45-54).
Відповідно до ст.1, 3, 21, 43 ч.4, 46 ч.1 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про охорону праці" від 14.10.1992 року охорона праці -це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до ст.13 цього закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до ч.3 ст.153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин механізмів, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Статтею 158 КЗпП України передбачено, що власник зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, засобів механізації та автоматизації виробництв, позитивного досвіду з охорони праці.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної ( немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 (із змінами) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або без діями інших осіб.
Судом встановлено, що позивач працював на роботах з повним робочим днем під землею на ВП "Шахта "Шахтарська-Глибока" ДП «Шахтарськантрацит», яке входить до складу ДП «Шахтарськантрацит». За період роботи він отримав трудове каліцтво та у шкідливих і небезпечних умовах праці у нього виникло професійне захворювання. В результаті огляду на МСЕК йому 09.12.2012 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності 45% за сукупністю: вперше 40% з 17.10.2008 року та третю групу інвалідності безстроково у зв'язку з професійним захворюванням та 5% у зв'язку з трудовим каліцтвом; йому рекомендовано медикаментозне, санаторно-курортне лікування.
В результаті професійного захворювання позивач відчуває виражену одишку, приступи затрудненого дихання, кашель, загальну слабкість, пітливість, біль у грудині, болі у серці, лівій голені, почуття розпирання, через що страждає, у нього порушені нормальні життєві зв'язки, він не може продовжити активне життя (виконання домашньої фізичної роботи, активний спосіб відпочинку), у зв'язку з цим порушена його психіка, він страждає, переживає. Для організації свого життя й життя своєї родини позивачу доводиться докладати додаткові зусилля, порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи викладене, а також сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, що узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що було порушено право позивача на належні, безпечні і здорові умови праці, через що він отримав професійне захворювання. У зв'язку з чим позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає: у фізичних стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я й необхідністю постійного лікування, у зв'язку з встановленням йому вперше з 17.10.2008р. 40% втрати професійної працездатності та третьої групи інвалідності, це викликає у нього почуття неповноцінності, спричиняє йому страждання; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, неможливість працювати, виконувати домашню роботу; у моральних стражданнях у зв'язку неможливістю продовження реалізації своїх звичок та захоплювань. Для організації свого життя й життя своєї родини позивачу доводиться докладати додаткові зусилля. Тому суд вважає, що у позивача є право вимагати відшкодування моральної шкоди, що порушення законних прав позивача призвело його до моральних страждань, його вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до діючого законодавства, втрата працездатності, що встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про заподіяння моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК для встановлення факту заподіяння моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів. З огляду на викладене, суд вважає, що підтвердження факту моральних страждань медичним висновком не є обов'язковим.
Судом встановлено, що право позивача на відшкодування шкоди виникло з дня встановлення вперше стійкої втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 40% - висновком МСЕК від 09.12.2008 року, у термін, коли набрав чинності ЗУ №717-У від 23.02.2007р., яким виключені статті ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності", що регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди, передбачали відшкодування моральної шкоди ВВД ФСС. Документа, який би підтвердив встановлення позивачу втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом у розмірі 5% до 01.04.2011р. або після 31.12.2005р., позивачем не надано, тому в цій частині його вимоги не підтвердженні.
Конституційний Суд зазначив, що право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника (роботодавця). Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Професійне захворювання у позивача виникло у зв'язку з порушенням ЗУ "Про охорону праці" і не застосуванням роботодавцем заходів захисту робітників. За таких обставин необхідно застосувати ст.237-1 КЗпП України, ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України, які передбачають відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, підстави відповідальності за завдану шкоду та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Тому ДП "Шахтарськантрацит" є належним відповідачем по даній справі про стягнення моральної шкоди у звьязу з встановленням позивачу професійного захворювання, з нього підлягає стягненню моральна шкода у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, заподіяного професійним захворюванням. Представник відповідача вказав, що вимоги не визнає, надав свої заперечення.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, суд вважає необхідним врахувати в межах заявлених вимог відповідно до ст.11 ЦПК України конкретні обставини по справі: тривалість хвороби позивача у зв'язку з професійним захворюванням, перенесені при цьому ним біль та страждання; тяжкість діагнозу захворювань; розмір встановлення у зв'язку з професійним захворюванням йому МСЕК втрати професійної працездатності та третьої групи інвалідності безстроково; обмеження у праці та необхідність подальшого лікування; відсутність роботи у теперішній час. Позивач не має можливості повноцінно займатися фізичною працею. Необхідно врахувати, що позивачу приходиться докладати значних зусиль по організації свого життя та сім'ї, що його моральні страждання носять тривалий та значний характер. Ті зміни, які наступили у його здоров'ї, житті є значними. Моральна шкода, яка заподіяна позивачу порушила особисті права позивача на життя, на охорону здоров'я, тощо.
Необхідно врахувати, що перед встановленням професійного захворювання позивач працював саме у відповідача, що у період роботи у відповідача виникло та встановлено професійне захворювання, що відповідачем складений акт форми П-4, в якому зазначено, що професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технологічних процесів виїмки та транспортування гірської маси, низької ефективності пилеподавлення на підприємстві відповідача, що саме у відповідача виявлені виробничі фактори, що призвели до захворювання позивача; вказані заходи, які необхідно здійснити відповідачу з метою ліквідації та запобігання професійним захворюванням.
Заподіяна моральна шкода визначена позивачем у розмірі 15 000 грн., суд вважає, що позивачеві заподіяні істотні моральні страждання, які підлягають відшкодуванню, однак, позов у цій частині завищений і підлягає частковому задоволенню у сумі 12 000 грн., з урахуванням усіх вказаних конкретних обставин справи.
Таким чином, стягненню з ДП "Шахтарськантрацит" на користь позивача підлягає моральна шкода в розмірі 12 000 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ДП "Шахтарськантрацит" підлягають стягненню у дохід держави судовий збір у сумі 107 грн.30 коп.
Керуючись ст.ст.1, 3, 21, 43 ч.4, 46 ч.1 Конституції України, ст.ст.1, 13 ЗУ "Про охорону праці", ст.ст.1,153,237-1 КЗпП України, ЗУ №717-У від 23.02.2007р., ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди"від 31.03.1995р. №4, ст.ст.3,10,11,15,60,79,81,88, 154,197,209,212,214,215,223 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди - 12000 грн.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" у дохід держави судовий збір у сумі 107 грн.30 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т. В. Стріжакова