Головуючий у 1 інстанції - Стахова Н.В.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
27 листопада 2012 року справа №2а-510/09/1214
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Дяченко С.П., Сіваченка І.В. , Шишова О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 24 березня 2009 року у справі № 2а-510/09/1214 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5-го травня, за шкоду заподіяну здоров'ю, недоотриманої компенсації у зв'язку з встановленням інвалідності
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що з 17.04.2008 року він є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він, як інвалід війни 2 групи, має право на одноразову щорічну допомогу до 5-го травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008 року становить 481 гри., тому на день виплати допомоги її розмір повинен складати 3848 гри. Позивач отримав від відповідача допомогу до 5 травня у сумі 400 гри., на його думку , недоотриманою є сума - 3 448 гри.
Відповідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждали» внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому, як учаснику наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС, передбачено виплату одноразової допомоги при призначенні інвалідності 2 групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.10.2008 року становить 525 грн., розмір допомоги повинен складати 23 625 грн. У 2008 році отримав від відповідача одноразову допомогу при призначенні 2 групи інвалідності у сумі 284,40грн. ; недоотриманою є 23 340,60 грн.
У 2008 році відповідач виплатив йому, як інваліду 2 групи, щорічну, допомогу на оздоровлення в сумі 120 грн., недоплата у 2008 році складає -2505 грн.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок належних йому виплат, але відповідач у перерахунку відмовив. Просив суд визнати дії відповідача незаконними, стягнути з відповідача на його користь одноразову щорічну допомогу до 5-го травня за 2008 у сумі 3448 грн.; одноразову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності 2 групи інвалідності -23340 грн.60 коп., одноразову допомогу на оздоровлення у сумі - 2505 грн.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 24 .03. 2009 року у справі № 2а-510/09/1214 позов ОСОБА_2 задоволено, а саме:
Визнані дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги до 5-го травня у 2008 році у розмірі 400 грн., щорічної допомоги за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 120 грн., та одноразової компенсації у зв'язку із встановленням інвалідності у розмірі 284,40 грн. , незаконними.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 щорічну допомогу до 5 травня за 2008 рік у сумі 3448 гривень.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 одноразову компенсацію у зв'язку із встановленням інвалідності за 2008 рік у сумі 23340 грн. 60 коп.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 щорічну допомогу за шкоду заподіяну здоров'ю за 2008 рік у сумі 2 505 гривень.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Судове рішення першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи встановила наступне:
Позивач ОСОБА_2- є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи I категорії, інвалідом 2 групи.
Правовідносини за даним позовом регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796), Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551 ( далі Закон № 3551)
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.
Відповідно до ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності повинен керуватися виключно Конституцією, законами України, а також підзаконними актами, які прийняті згідно Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 796 щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, що становить 120 грн.
Згідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 796 одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи… виплачується в інвалідам II групи в розмірі - 45 мінімальних заробітних плат.
Крім того , позивач користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни .
Згідно п. 22 ст. 12 Закону № 3551 позивач , як інвалід 2 групи, має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 400 грн.
Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги , що відповідно до п.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону про Державний бюджет України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, згідно з якою щорічна допомога на оздоровлення та компенсаційні виплати виплачуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Цей порядок було визначено постановою
Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на
здоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,відповідно до якої одноразова компенсація при встановленні II групи інвалідності передбачена в сумі 284,40 грн., щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам II групи - в сумі 120 грн., що й було виплачено позивачу.
Варто зазначити , що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 дія статті 48 Закону №796 була поновлена.
Натомість ,як вбачається з позовної заяви , матеріалів справи позивач отримав вказані виплати в період з 05.05.2008 року по 15.05.2008 року , тобто до внесення змін Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 .
Надаючи оцінку зазначеним фактам, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення,яке підлягає скасуванню .
Керуючись статтями 184,195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради- задовольнити
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 24 березня 2009 року у справі № 2а-510/09/1214 , скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5-го травня, за шкоду заподіяну здоров'ю, недоотриманої компенсації у зв'язку з встановленням інвалідності, відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів С.П. Дяченко
І.В. Сіваченко
О.О. Шишов