"14" листопада 2012 р. м. Київ К-19397/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
на постанову Окружного адміністративного міста Києва від 15 січня 2009 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року
у справі № 13/415
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Букмекерська контора «Марафон»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі -відповідач) про визнання дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва протиправними; визнання нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007382305 від 18 липня 2008 року.
Постановою Окружного адміністративного міста Києва від 15 січня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 липня 2008 року № 0007382305. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»3,40 грн. відшкодування сплаченого судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року постанову Окружного адміністративного міста Києва від 15 січня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного міста Києва від 15 січня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці -букмекерської контори, що розташована за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 13/14, та належить суб'єкту підприємницької діяльності -ТОВ «Букмекерська контора «Марафон», за результатами якої складений акт від 03 липня 2008 року № 265907472305.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні зберігання контрольної стрічки за 02 червня 2008 року протягом встановленого терміну, а саме: на контрольній стрічці відсутні чеки з № 8946 по № 8949.
18 липня 2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняла рішення №0007382305, яким на підставі пункту 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт незабезпечення зберігання контрольної стрічки за 02 червня 2008 року спростовано наявністю цієї стрічки, а окремі недоліки цієї стрічки не становлять складу правопорушення.
Колегія судді погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Як убачається зі встановлених судами обставин, позивача притягнуто до відповідальності, зокрема за пунктом 5 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені фінансові санкції за невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ -це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614, у пункті 3.2 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а пунктом 2.1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в Положенні до відсутності розрахункового документа.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, контрольна стрічка за 02 червня 2008 року містить дефекти, а саме чеки з № 8946 по № 8949 не містять усіх реквізитів, що виникло через властивості паперу, на якому не повністю закріпилася типографічна фарба. Про зазначені дефекти позивач дізнався лише після того, як стрічка була витягнута з реєстратора розрахункових операцій.
Отже, при встановленні факту роздрукування та збереження позивачем контрольної стрічки за 02 червня 2008 року, притягнення особи до зазначеної відповідальності суперечить закону.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність застосування до ТОВ «Букмекерська контора «Марафон»штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного міста Києва від 15 січня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного міста Києва від 15 січня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна