22 листопада 2012 року м. Київ К/9991/22191/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення невиплачених коштів, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 листопада 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 03 березня 2011 року, -
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, у якому просив стягнути з відповідачів на його користь недоплачені кошти, передбачені ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту -Закону № 796-XII) за період з 01 грудня 2008 року по 01 листопада 2009 року.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 03 березня 2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_3 недоплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону № 796-XII за період з 01 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року у сумі 2710, 90 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 недоплачені кошти, передбачені ст. 39 Закону № 796-XII за період з 01 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року у сумі 13554, 50 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, має право на пільги і компенсації, встановлені для осіб, які постійно проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 37 Закону № 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, а саме, у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Статтею 39 цього ж Закону передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, підвищується на 2 мінімальні заробітні плати.
Отже, Законом передбачається доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у сумі, кратній мінімальній заробітній платі, що склалася на відповідний період, і не визначена можливість встановлення конкретних сум компенсацій і доплат.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", усупереч Закону № 796-XII (який встановив розмір щомісячних допомоги та доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати) установлено конкретні розміри таких допомог й доплат у твердій грошовій сумі.
При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управлінням праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради дані виплати позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати проводились в розмірі 2,10 грн. та 10,50 грн. відповідно.
Дію положень статей 37 та 39 Закону № 796-XII було зупинено на 2008 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначене положення рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вирішуючи спір про нарахування та виплату позивачу допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідно до статті 37 Закону № 796-XII та доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 39 Закону № 796-XII за 2008 -2009 роки, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачі з 01 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року повинні були нарахувати та виплатити позивачу таку допомогу з урахуванням уже здійснених виплат.
Однак, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача на користь позивача конкретних сум. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції повинен був визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Суд апеляційної інстанції залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, не звернув увагу на зазначене, чим допустив порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 03 березня 2011 року скасувати.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 листопада 2009 року змінити, а саме, викласти третій та четвертий абзаци резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії на користь ОСОБА_3 згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, за період з 01 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року, з урахуванням виплачених сум».
В іншій частині постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 листопада 2009 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: Т.О. Лиска
В.І. Бутенко
С.С. Пасічник