"16" листопада 2012 р. м. Київ К-60013/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат про зобов'язання провести перерахунок пенсії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року, -
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом і просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.10.2008р. перерахунок пенсії, з урахуванням надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 10%.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2009 року позов задоволено. Зобовґязано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доплати за службу в умовах режимних обмежень, починаючи з 01 жовтня 2008 року і в подальшому щомісячно проводити виплату пенсії з урахуванням вказаної доплати.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року це судове рішення залишено без змін.
Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення й прийняти нове - про відмову у позові. Зазначає, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень позивачеві фактично встановлена не була, а тому не повинна не має враховуватись при перерахунку пенсії.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних Сил колишнього СРСР і має вислугу років в календарному обчисленні 29 років 2 місяці 10 днів. Наказом командира військової частини 78739 від 10.10.1994р. позивач був звільнений в запас з посади заступника начальника учбового відділу 5 Центральних курсів з підготовки та вдосконалення авіаційних кадрів. З 01.12.1994р. ОСОБА_1 був пенсіонером Міністерства оборони Російської Федерації, а з 01.10.2008р. - пенсіонер Міністерства оборони України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 10% є неправомірною.
Висновок судів є передчасним з таких підстав.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Статтею 30 Закону України «Про державну таємницю»передбачено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розміри та порядок виплати надбавки за таємність, про врахування якої просив позивач, визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці»від 15 червня 1994 року № 414, якою передбачено, що надбавки за роботу в умовах режимних обмежень державні органи та інші бюджетні установи і організації здійснюють в межах бюджетних асигнувань, виділених на їх утримання.
При вирішенні справи по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно довідки Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 17.02.2009р. посада заступника начальника учбового відділу 5 Центральних курсів з підготовки та вдосконалення авіаційних кадрів, яку позивач займав перед звільненням, надбавка станом на 01.10.2008р. передбачає доступ до державної таємниці.
Однак під час розгляду справи суди не встановили чи мав ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника начальника учбового відділу 5 Центральних курсів з підготовки та вдосконалення авіаційних кадрів, допуск до державної таємниці та чи була призначена і фактично отримувалась ним надбавка за роботу в умовах режимних обмежень.
При новому розгляді справи судам слід звернути увагу на те, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень не має загального характеру, виплачується в розмірах, визначених наказами керівництва в індивідуальному порядку лише тим особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, та мають відповідний допуск до зазначених відомостей, а тому враховується при обчисленні пенсії лише тим особам, яким вона під час проходження служби була призначена та фактично отримувалась.
З урахуванням викладеного, обставини справи при новому розгляді потребують повного та всебічного з'ясування з додержанням вимог допустимості та належності доказів.
Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина чет верта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята).
Висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, а при постановленні судових рішень недотримані вимоги ст.159 КАС України щодо законності і обгрунтованості судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 травня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.