Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
05 грудня 2012 р. № 2-а- 12115/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді Зінченка А.В.,
при секретарі -Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача -Феннікової К.В.
відповідача -Дубрової К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопідйом»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, ТОВ «Технопідйом», звернувся до суду з позовом до Основ»янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 року №0000280221, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 36446,67 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 18223,34 грн., на загальну суму 54670,01 грн.
Свій позов позивач обґрунтував тим, що Відповідачем проводилась позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам із платником ТОВ «Промтехноопт»щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 333/23-1/37094529 від 06.04.2012 р. В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством п. 198.6 ст. 198, п.201.10, 201.11 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 36446,67 грн.
23.04.2012 року відповідачем на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення №0000280221.
Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його до ДПС України. За результатами розгляду скарга підприємства залишена без задоволення, а податкове повідомлення -рішення -без змін.
Позивач вважає зазначені податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення товариством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесене Основ»янською МДПІ м. Харкова податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопідйом»взято на податковий облік в державній податковій інспекції Комінтернівського району м. Харкова з 22.09.2008 р. за № 865 і станом на даний час перебуває на обліку в Основ»янській МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.
Судом встановлено, що відповідачем проводилась позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам із платником ТОВ «Промтехноопт»щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 333/23-1/37094529 від 06.04.2012 р. В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством п. 198.6 ст. 198, п.201.10, 201.11 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 36446,67 грн.
23.04.2012 року відповідачем на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення №0000280221, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 36446,67 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 18223,34 грн. , на загальну суму 54670,01 грн.
В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що в ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Промтехноопт», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об»єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.
Судом при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що між ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Промтехноопт»23.05.11 р. був укладений договір № 23/05 купівлі-продажу №23/05, відповідно до п. 1.1. Договору зазначено: продавець ТОВ «Промтехноопт»зобов'язується передати Покупцю ТОВ «Технопідйом»запчастини до спецтехніки.
Відповідно до видаткової накладної від 04.01.11 р. № 04111 ТОВ «Технопідйом»отримав товар на суму 142420 грн. Покупець отримав також податкову накладну на суму 142 420грн. Відповідно до банківських виписок від 15.03.12 р. та від 05.04.12 р. дані грошові кошти були перераховані ТОВ «Промтехноопт».
Відповідно до договору про транспортні послуги від 01.06.11 р. № 21, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Технопідйом»придбаний товар по договору № 23/05 від 23.05.11 р. купівлі-продажу був перевезений зі складу ТОВ «Промтехноопт»на склад ТОВ «Технопідйом». Транспортування товару здійснювалось за рахунок Позивача ФОП ОСОБА_3 та підтверджується товаро-транспортними накладними: № 04/11/1 від 04.11.11 р.
Слід відмітити, що вантажовідправником у даних накладних зазначено ТОВ «Промтехноопт», вантажоодержувач - ТОВ «Технопідйом», пункт навантаження - м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, Пункт розвантаження - м. Харків, пр. 50 літ СССР, 149. Товаро-транспортні накладні скріплені печатками вантажовідправника та вантажоодержувача. Перевізник - ФОП ОСОБА_3 згідно квитанції від 30.11.11 р. отримав винагороду за виконані послуги у загальній сумі 7 820 грн.
За адресою м. Мерефа, Залізничний тупік, 32 знаходиться склад ТОВ «Промтехноопт», що підтверджується договором № 11/1 від 01.12.10 р. За адресою м. Харків, пр. 50 літ СССР, 149 - знаходиться склад ТОВ «Технопідйом», що також підтверджується договором схову від 15.06.11 р. № 15/06-11 р.
Згодом всі запчастини придбані у ТОВ «Промтехноопт»по даному договору були списані ТОВ «Технопідйом»згідно акту списання № СПТ-000028 від 08.11.11 р. для ремонту вилкового навантажувача.
Також, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Промтехноопт»був укладений договір купівлі-продажу від 03.10.11 р. № 03/10-1. Відповідно до п. 1.1 даного договору передбачено -Продавець ТОВ «Промтехноопт»передає, а Покупець - ТОВ «Технопідйом»приймає у власність товар-ножицевий підіймач Haulotte HS 4388 RT. Так, відповідно до акту приймання-передачі робіт № 03/10-1 від 03.10.11 р. даний товар був переданий ТОВ «Технопідйом».
Згідно видаткової накладної від 04.10.11 р. № 04101 ножицевий підіймач був проданий покупцю за ціною 187 256 грн., про що ТОВ «Технопідйом»отримав податкову накладну №144 від 04.10.11 р. Зазначені кошти також були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехноопт»згідно банківських виписок від 05.01.12 та від 26.01.12 р.
Факт перевезення також підтверджується товаро-транспортною накладною від 01/10/1 від 04.10.11 р. та актом приймання-передачі від 04.10.11 р.
Надалі товар придбаний у ТОВ «Промтехноопт»Позивачем був реалізований ТОВ «Енерговентиляція». Про що свідчить договір поставки від 29.09.11 р. № 2909-1, видаткова накладна від 07.10.11 р. № РН-07101 на суму 191 000 грн., акт приймання-передачі від 29.09.11 р., податкова накладна від 04.10.11 р. № 2 на суму 191 000, банківська виписка від 04.10.11 р.
Також,суд зазначає, що між ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Промтехноопт»був укладений договір купівлі-продажу від 12.10.11 р. № 12/10-1. Відповідно до п. 1.1 даного договору передбачено -Продавець ТОВ «Промтехноопт»передає, а Покупець - ТОВ «Технопідйом»приймає у власність товар-вилочний погрузчик Linde H16D.
Згідно видаткової накладної від 09.11.11 р. № 09111 вилочний погрузчик був проданий покупцю за ціною 140820 грн., про що ТОВ «Технопідйом»отримав податкову накладну № 276 від 09.11.11 р. Зазначені кошти також були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехноопт»згідно банківських виписок від 05.04.12-50820 грн., від 07.05.12 р. -40 000 грн., від 16.05.12 р. -50 000 грн.
Факт перевезення також підтверджується товаро-транспортною накладною від 09/11/1 від 09.11.11 р. та актом приймання-передачі від 09.11.11 р.
Надалі товар придбаний Позивачем у ТОВ «Промтехноопт»був реалізований ТОВ «Біоресурс». Про що свідчить договір поставки від 01.09.11 р. № 0109-1, видаткова накладна від 09.11.11 р. № РН-09111 на суму 144000грн., акт приймання-передачі від 09.11.11 р., податкова накладна від 07.11.11 р. № 5 на суму 144 000, банківська виписка від 07.11.11 р.
Матеріалами справи підтверджено, що 17.01.11 р. між ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Промтехноопт»був укладений агентський договір № 17/01/11, відповідно до пп. 1.1 договору передбачено -Принципал ТОВ «Технопідйом»поручає, а Агент ТОВ «Промтехноопт»зобов'язується здійснити за винагороду певні юридичні та фактичні дії від свого імені та за рахунок Принципала, або від імені та за рахунок Принципала, спрямованих на підготовку, укладення та супроводження правочинів цивільно-правового характеру, які направлені на збільшення торгівельного обороту Принципала.
Так, відповідно до доручення агенту № 3 від 16.05.11 р. передбачено, що від імені та в інтересах принципала Агент виконує дії направлені на пошук потенційних клієнтів по оренді спецтехніки: підіймача, погрузчика, телескопічного підіймача.
Відповідно до звіту Агента № 7 від 30.11.11 р. зазначений товар був переданий в оренду орендарям: ТОВ «Контраст К», ТОВ «АПТ «Дніпро»та іншим. Відповідно до угоди про виплату агентської винагороди від 30.11.11 р. винагорода Агенту складає 76260 грн. ТОВ «Технопідйом»отримав від ТОВ «Промтехноопт»податкову накладну від 30.22.11 р. № 639. Між сторонами ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Промтехноопт»був укладений акт здачі-приймання послуг від 30.11.11 р., зазначені кошти згідно банківських виписок від 17.05.12 -30 000 грн., від 02.12.11-30 000 грн., 23.05.12 -16 260 грн. були перераховані на рахунок Агенту.
Відповідно до доручення агенту № 3 від 16.05.11 р. передбачено, що від імені та в інтересах принципала Агент виконує дії направлені на пошук потенційних клієнтів по оренді спецтехніки: підіймача, погрузчика, телескопічного підіймача.
Відповідно до звіту Агента № 6 від 31.10.11 р. зазначений товар був зазначений товар був переданий в оренду орендарям: ТОВ «Контраст К», ТОВ «АПТ «Дніпро»та іншим. Відповідно до угоди про виплату агентської винагороди від 31.10.11 р. винагорода Агенту складає 103 579 грн. Між сторонами ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Промтехноопт»був укладений акт здачі-приймання послуг № 6 від 31.10.11 р. ТОВ «Технопідйом»отримав від ТОВ «Промтехноопт»податкову накладну від 31.10.11 р. № 691.
Крім того відповідно до акту здачі-приймання послуг № 6, №7 передбачено, що ТОВ «Промтехноопт»знайшов для ТОВ «Технопідйом»клієнтів -ТОВ «Контраст К», ТОВ «АПТ «Дніпро»по оренді спецтехніки та для укладання з останнім договірних відносин. В результаті чого, між ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «Контраст К» був дійсно укладений договір оренди обладнання від 17.06.11 р. № 1706-2, згідно умов даного договору в оренду ТОВ «Контраст К»передавався ножнічний підйомник на суму 16 100 грн. Зазначений факт також підтверджується податковою накладною від 30.11.11 р. № 19, актом здачі-приймання робіт від 30.11.11 р. № ОУ-30/11-6, банківською випискою від 29.12.11 р.
Також ТОВ «Промтехноопт»знайшов для ТОВ «Технопідйом»клієнта -ТОВ «АПТ Дніпро»по оренді спецтехніки. В результаті чого, між ТОВ «Технопідйом»та ТОВ «АПТ Дніпро» був дійсно укладений договір оренди обладнання від 10.06.11 р. № 10/06/11 згідно умов даного договору в оренду ТОВ «АПТ Дніпро»передавався ножичний підйомник. Зазначений факт також підтверджується податковою накладною від 16.11.11 р. № 9 на суму 14 570,12 грн., актом здачі-приймання робіт від 30.11.11 р. № ОУ-30/11-5, банківською виписка від 16.11.11 р.
Суд вважає за необхідним вказати, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість з 01.01.2011 року визначені положеннями статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).
Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, враховуючи вищенаведені первинні документи, суд вважає, що між сторонами - ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Технопідйом»було належно виконано умови всіх договорів, а саме: договір купівлі-продажу № 23/05 від 23.05.11 р., договір від 03.10.11 року № 03/10-1, договір № 12/10-1 від 12.10.11 р. та агентський договір № 17/01/11 від 17.01.11 р.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України на платника податку не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальника товару та дотримання ним вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове зобов'язання не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.
Крім того, сам лише висновок податкового органу про неможливість реального здійснення ТОВ "Промтехноопт" фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, не має своїм наслідком нікчемність укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати належним та достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування.
Зафіксоване в акті перевірки твердження відповідача про відсутність розумних економічних та інших причин для укладення спірного правочину, спростовується матеріалами справи, які свідчать про використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності позивача, здійснюваній з метою отримання прибутку.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в Акті перевірки ДПІ суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання ТМЦ у ТОВ «Промтехноопт», що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину.
Суд також звертає увагу, що податковий орган не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
Суд також вказує, що контрагенти позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних зареєстровані як платники податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.
Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.
З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемним або недійсним у відповідача відсутні.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що зобов'язання за спірним договорами з ТОВ "Промтехноопт» позивачем були виконані в повному обсязі та належним чином: отримано певний обсяг товару, за який сплачено відповідну суму грошових коштів, позивачем нараховано та сплачено ПДВ на суму вартості товарів, що є підставою вважати такий договір укладеним, та таким, що має реальні правові наслідки.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як вони є документально та нормативно обґрунтованими, законними та правомірними.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопідйом»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Харкові Харківської області ДПС №0000280221 від 23 квітня 2012р.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопідйом»сплачений судовий збір у розмірі 546 (п'ятсот сорок шість) гривень 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06 грудня 2012 року.
Суддя А.В. Зінченко